Кандидати до ВСІВ понад рік чекали тестів, але без апеляційної палати суд усе одно не запрацює
Розумники почуватимуться захищеними, а за користування винаходами платитимуть роялті, стверджують організатори конкурсу до спеціалізованого суду, який каратиме злодіїв, що крадуть чужі розумову працю та фантазію.
Міжнародний досвід
«Зараз суди з питань інтелектуальної власності працюють в усіх розвинених країнах — Японії, Великій Британії, Португалії, навіть у Білорусі є такий суд. Він потрібен, бо в сучасному світі багато людей, права яких порушено, не розуміють, куди їм іти. Сьогодні страждають оригінальні виробники, винахідники. Наявність такого суду додасть цивілізованості бізнесу й захистить українську інтелектуальну еліту», — сказав заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Станіслав Щотка.
В Японії захистом інновацій, технологій та інтелектуальної власності почали перейматись ще в середині минулого століття. А відповідні справи вирішував спеціальний підрозділ у суді. В 2005 році в країні створили Високий суд з інтелектуальної власності. Японії вдалося захистити своїх винахідників і сьогодні рівень технологій тут один із найвищих.
Приблизно у той самий час долею винаходів стала перейматися Велика Британія: в загальних судах було призначено спеціальних суддів. А згодом, у 1980-х, створили патентний суд. Найбільша кількість спорів, які він розглядає, стосується фармацевтичної галузі, біотехнологій та телекомунікацій.
Зовсім недавно, у 2015 році, у Білорусі створили Третейський суд у сфері інноваційних технологій та інтелектуальної власності.
Надзвичайно суворо ставляться до інтелектуальної власності у США. Це питання стало одним із найбільш конфліктних у співпраці з нашою країною. Через непрозору систему виплати роялті правовласникам та несумлінну діяльність організацій у сфері авторського права навіть були скасовані преференції, які надавались Україні в торгівлі. Як наслідок, було прийнято закон «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського і (або) суміжних прав».
Українські починання
Наприкінці вересня 2017-го, тобто фактично в останній день таких повноважень, Президент підписав указ «Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності». І вже наступного дня стартував добір до установи. ВККС почала приймати заяви охочих, щоб вибрати серед них 21 найкращого кандидата.
В Україні ці дії викликали чимало критики. Адже майбутнім суддям вочевидь бракуватиме досвіду роботи та знань, бо до кандидатів не висувається така вимога, як спеціальна освіта у сфері авторського права чи спеціальний досвід.
Крім того, як наголошують критики, суд територіально недоступний. Якщо зараз справи, що стосуються авторського права, можуть розглядати всі суди, то в майбутньому доведеться їхати в столицю, щоб розв’язати свою проблему. Окремі експерти вважають це свого роду порушенням права на правосуддя.
Також ВСІВ (або, як уподобали скорочувати юристи у цій сфері, ІР-суд, що навряд чи може стати офіційною абревіатурою) не може працювати без апеляційної палати. Бо чинне на той час законодавство не передбачало такого поділу. Лише торік, у ході заснування Вищого антикорупційного суду, провідники реформи схаменулися й передбачили, що у всіх вищих спеціалізованих судах мають функціонувати апеляційні палати. Але ж потяг конкурсу давно зрушив з місця…
Хура попереду коня
Тим часом процес формування ВСІВ уповільнився, і тестування спромоглися провести рівно через рік після оголошення конкурсу. При цьому, на відміну від процедури добору до Верховного Суду, спочатку провели спеціальну перевірку, аби не витрачати час на «непідходящих» осіб.
Всього до складання іспитів допустили 210 кандидатів, серед них — адвокати, судді та патентні повірені. Тобто 10 претендентів на одне місце.
Утім, як і прогнозував член ВККС Тарас Лукаш, частина конкурсантів просто не з’явилася. «Прийдуть лише ті, хто дійсно рішуче налаштований боротися за цю посаду і гарно підготувався», — зауважив він у коментарі для «ЗіБ». І як у воду дивився: тестування, результати якого опублікували на сайті ВККС, проходило тільки 148 осіб. Можливо, дехто просто не дочекався конкурсу або, як прогнозував «ЗіБ», хотів у такий спосіб прискорити проходження кваліфоцінювання.
В переддень іспитів комісія змінила порядок їх проведення: рухатися далі зможуть не всі. Необхідно набрати не тільки 60% балів від максимально можливих, а й посісти місце в рейтингу, не нижче від 63-го. Є й інші нововведення, які апробують саме під час цього добору.
Загалом після оприлюднення результатів тестування стало зрозуміло, що кількість конкурсантів скоротилася на два десятки. Після того як перевірять результати практичних завдань, стануть відомі прізвища тих 63, хто залишиться у грі. Підсумки цього етапу обіцяють підбити тижнів через два.
Проте до кінця тижня ВККС оголосить новий конкурс — до апеляційної палати. І вочевидь не квапитиметься зі співбесідами з кандидатами до ВСІВ, оскільки ця установа все одно не зможе працювати без апеляційної палати.
КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»
Сергій КОЗЬЯКОВ,
голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів:
— Розрив між моментом, коли ми оголосили конкурс, і часом, коли проводимо тестування, дійсно величезний. Будемо цей процес прискорювати. Причиною стало те, що ми проводили кваліфікаційне оцінювання всього суддівського корпусу.
Комісія працювала з 9:00 до 22:00. Оцінювали роботи, проводили співбесіди та екзамени. А зараз розпочався сезон конкурсів.
До кінця тижня оголосимо конкурс до апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності, адже суд без апеляційної палати працювати не зможе. Раніше оголосити цей конкурс нам не дозволяло чинне на той момент законодавство, але влітку були внесені зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів», тому ми незабаром почнемо відбирати кандидатів. Зараз одночасно відбуватиметься 9 конкурсних процедур. Дотепер такого ніколи не робили.
Тарас ЛУКАШ,
член Вищої кваліфікаційної комісії суддів:
— Влітку всі кандидати до Вищого суду з питань інтелектуальної власності пройшли спеціальну перевірку. Законодавство передбачає, що кандидати проходять таку перевірку після іспитів, але в цьому конкурсі сталося навпаки.
Це право кожної особи подавати свою кандидатуру на ту посаду, яку вона хоче отримати. Тому може статися, що конкурсанти, які не пройдуть у суд першої інстанції, подадуть заяву до апеляційної палати. Але це не значить, що судді в апеляційній палаті будуть гіршими. Адже тести до ВСІВ і до його апеляційної палати розробляли окремо. Питання дуже складні, практичні завдання заплутані, тому мені цікаво, скільки людей зможуть скласти такий іспит.
Члени ВККС розповіли кореспонденту «ЗіБ» про нюанси конкурсного відбору до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Матеріали за темою
Кандидати могли змінити не лише країну, але й стать: скільки років створюватимуть ІР-суд?
в„–45 (1551), 06.11—12.11.2021
Стандарти забезпечення позову при порушенні прав інтелектуальної власності: чи потрібні зміни до КАС і КПК?
в„–38 (1544), 18.09—24.09.2021
Чим небезпечна презумпція повідомлення для учасників процесу
в„–49 (1503), 05.12—11.12.2020
ВРП випробує на собі електронне правосуддя
04.12.2020
Найкращі прогнози для появи IP-суду: чому судді не вірять, що доживуть до цього моменту?
в„–45 (1499), 07.11—13.11.2020
З нового року вершити справедливість будуть без паперу
в„–39 (1493), 26.09—02.10.2020
Експерти стверджують, що запуск IP-суду намагаються заблокувати
в„–7 (1461), 22.02—28.02.2020
Конкурс до IP-cуду: призначено співбесіди
09.09.2019
У ВККС повернулися до формування ІР-суду
в„–29 (1431), 27.07—02.08.2019
Дослідникам дадуть гроші, щоб не їздили по патенти до США
в„–25 (1427), 29.06—05.07.2019
ВККС вирішила, що моральні якості судді важливіші від знань
в„–12 (1414), 30.03—05.04.2019
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!