Право учасників, спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, є складовою права на управління ТОВ. Такий висновок зробив ВС в постанові №904/2194/17, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
16 травня 2018 року м.Київ №904/2194/17
Велика палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді — КНЯЗЄВА В.С.,
судді-доповідача — КІБЕНКО О.Р.,
суддів: АНТОНЮК Н.О., БАКУЛІНОЇ С.В., БРИТАНЧУКА В.В., ГУДИМИ Д.А., РОГАЧ Л.І., ДАНІШЕВСЬКОЇ В.І., ЗОЛОТНІКОВА О.С., ЛЯЩЕНКО Н.П., ПРОКОПЕНКА О.Б., ЛОБОЙКА Л.М., САПРИКІНОЇ І.В., СИТНІК О.М., УРКЕВИЧА В.Ю., ЯНОВСЬКОЇ О.Г.,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковський завод металів та сплавів» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі за позовом ТОВ «Новомосковський завод металів та сплавів» до Особи 9, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача — ТОВ «Аудиторська фірма «Профіт», про стягнення витрат на проведення аудиту.
Історія справи
Короткий зміст та підстави позовних вимог
1. У березні 2017 року ТОВ «НЗМС» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Особи 9, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача — ТОВ «АФ «Профіт», про стягнення витрат на проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності позивача за 2014, 2015 роки у розмірі 67000 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за вимогою Особи 9 на підставі абз.2 ч.4 ст. 146 Цивільного кодексу проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності ТОВ «НЗМС» із залученням професійного аудитора, не пов’язаного майновими інтересами з позивачем чи його учасниками, а тому відповідач зобов’язаний відшкодувати витрати на її проведення, що передбачено приписами абз.3 ч.4 ст.146 цього ж кодексу.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
3. Відповідно до статуту ТОВ «НЗМС», затвердженого загальними зборами товариства (протокол від 14.10.2014, державна реєстрація змін до установчих документів 28.10.2014), статутний капітал товариства становив 300000 грн., учасниками товариства є:
Особа 10 з часткою в статутному капіталі 50% (150000 грн.) та Особа 9 з часткою в статутному капіталі 50% (150000 грн.).
4. Статтею 9 цього ж статуту ТОВ «НЗМС» передбачено, що учасник має право сам чи через свого представника брати участь у керуванні справами товариства в порядку, передбаченому цим статутом; одержувати частину прибутку (дивіденди) від діяльності товариства; одержувати повну інформацію про діяльність товариства; вийти в установленому законом порядку з товариства.
5. 2.03.2016 Особа 9 звернулася до ТОВ «НЗМС» із заявою про проведення у строк до 18.03.2016 аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства за 2013—2015 роки із залученням професійного аудитора, не пов’язаного майновими інтересами з товариством чи його учасниками, та зазначила, що витрати, пов’язані з проведенням даної перевірки, зобов’язується відшкодувати особисто власним коштом як учасник товариства, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка.
6. За договором від 27.07.2016, укладеним між ТОВ «НЗМС» та ТОВ «АФ «Профіт», останнім здійснено замовлену позивачем за вимогою відповідача аудиторську перевірку, про що складено акт здачі-прийняття робіт, вартість яких становила 67000 грн.
7. 7.02.2017 ТОВ «НЗМС» звернулося до Особи 9 з вимогою оплатити вартість аудиторської перевірки, яка залишена останньою без задоволення.
8. Предметом спору у справі є відшкодування відповідачем вартості проведеної позивачем аудиторської перевірки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
9. Ухвалою ГСДО від 30.10.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017, на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК (у редакції, чинній на час прийняття ухвали) провадження у справі припинено у зв’язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах, а належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
10. Припиняючи провадження у справі, господарський суд, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що проведення аудиту не пов’язано зі створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності ТОВ «НЗМС». Витрати позивача на проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства за 2014, 2015 роки із залученням професійного аудитора не пов’язані з майновими інтересами цього товариства або його учасників. Оскільки спірні взаємини не впливають на відносини сторін щодо виникнення, зміни та припинення корпоративних прав, даний спір не є корпоративним та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідачем у справі є фізична особа.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. ТОВ «НЗМС» у касаційній скарзі просить скасувати рішення господарських судів попередніх інстанцій та передати справу на розгляд до ГСДО.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Скаржник вказав на підвідомчість цього спору господарським судам і послався на неправильне застосування місцевим і апеляційним господарськими судами п.4 ч.1 ст.12 ГПК в редакції, чинній на час вирішення спору, оскільки даний спір виник з корпоративних відносин у спорі між юридичною особою та її учасником, пов’язаний з діяльністю й управлінням справами товариства, правами й обов’язками учасника цієї особи у вигляді здійснення оплати проведеного на його вимогу аудиту.
Доводи інших учасників справи
13. Відповідач не надав суду відзиву на касаційну скаргу.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
14. Згідно із ч.6 ст.302 ГПК справа підлягає передачі на розгляд ВП ВС у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує рішення з підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції.
15. Оскільки скаржник оскаржив судові рішення господарських судів попередніх інстанцій з підстав порушення судами правил предметної юрисдикції, ВП ВС прийняла справу до розгляду.
16. За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
17. Отже, висловлювання «судом, установленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, а й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
18. Відповідно до стст.124, 125 Конституції правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації й визначається законом.
19. Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (ч.1 ст.18 закону «Про судоустрій і статус суддів»).
20. Як зазначено вище, припиняючи провадження в цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК в редакції, чинній на час прийняття ухвали, унаслідок того, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах, а належить до компетенції цивільних судів, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що проведення аудиту не пов’язане зі створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності ТОВ «НЗМС». Витрати позивача на проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства за 2014, 2015 роки із залученням професійного аудитора не пов’язані з майновими інтересами цього товариства або його учасників. Стягнення заявленого розміру витрат на підставі абз.3 ч.4 ст.146 ЦК не можна віднести до корпоративного спору, оскільки спірні взаємини не впливають на відносини сторін щодо виникнення, зміни та припинення корпоративних прав.
21. ВП ВС, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
22. Відповідно до п.5 ч.1 ст.116 ЦК учасники господарського товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства в порядку, встановленому установчим документом.
23. У п.«г» ч.1 ст.10 закону «Про господарські товариства» передбачено, що учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов’язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
24. Згідно із ст.88 Господарського кодексу учасники господарського товариства мають право одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов’язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.
25. Порядок пред’явлення учасниками вимоги про проведення аудиторської перевірки визначається статутом товариства і законом (ч.4 ст.146 ЦК). За відсутності відповідних положень у статуті товариства організаційне забезпечення аудиторської перевірки діяльності та звітності товариства на вимогу його учасників, зокрема укладення договору з аудитором (аудиторською фірмою), надання аудиторові необхідних документів тощо, здійснюється товариством в особі виконавчого або іншого органу, уповноваженого на це статутом.
26. Статут ТОВ «НЗМС» передбачає здійснення контролю за діяльністю товариства ревізійною комісією та не передбачає порядку перевірки товариства аудитором.
27. Однак таке право участі в управлінні справами товариства, як звернення про проведення аудиторської перевірки, надано учаснику (учасникам) товариства з обмеженою відповідальністю законом. При цьому закон не пов’язує проведення аудиторської перевірки з перевірками товариства податковими та іншими контролюючими органами.
28. Отже, Особа 9, як учасник товариства, мала право вимагати проведення аудиторської перевірки діяльності ТОВ «НЗМС», що здійснено позивачем у справі.
29. У розумінні чч.2—5 ст.3 закону «Про аудиторську діяльність» аудит — перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів. Суттєвою є інформація, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитися з ініціативи суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов’язковий аудит).
30. Підстави для обов’язкового проведення аудиту вказані в ст.8 цього ж закону, в якій, зокрема, передбачено, що проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, визначених законами.
31. Відповідно до ч.1 ст.17 та ст.18 закону «Про господарські товариства» перевірки фінансової діяльності товариства здійснюються державними податковими інспекціями, іншими державними органами в межах їх компетенції, ревізійними органами товариства та аудиторськими організаціями. Товариство веде бухгалтерський облік, складає і подає статистичну інформацію та адміністративні дані в порядку, встановленому законодавством. Достовірність та повнота річної фінансової звітності товариства повинні бути підтверджені аудитором (аудиторською фірмою). Обов’язкова аудиторська перевірка річної фінансової звітності товариств з річним господарським оборотом менш як 250 неоподатковуваних мінімумів проводиться раз на 3 роки.
32. Згідно з вимогами чч.3, 4 ст.146 ЦК для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, установлених статутом і законом товариства, може призначатися аудиторська перевірка. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності встановлюється статутом товариства і законом. На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов’язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. Витрати, пов’язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.
33. У ч.1 ст.167 ГК визначено, що корпоративні права — це права особи, частка якої визначається в статутному фонді (майні) господарської організації, що встановлюють правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частини прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
34. При вирішенні спорів за позовами учасників товариств з обмеженою відповідальністю про спонукання товариства провести аудиторську перевірку діяльності та звітності товариства згідно із ст.146 ЦК належить ураховувати, що передбачене зазначеною статтею право учасників спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому є складовою права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку.
35. Укладаючи такий договір з ТОВ «АФ «Профіт», ТОВ «НЗМС» діяло з метою реалізації передбаченого законом права учасника, яке не залежить від волі самого товариства (його посадових осіб) щодо проведення перевірки, а також від доцільності чи недоцільності її проведення.
36. Отже, вимога Особи 9 про проведення аудиторської перевірки ТОВ «НЗМС» заявлена в межах захисту корпоративних прав відповідача як учасника ТОВ «НЗМС» та здійснена з метою контролю діяльності останнього.
37. Згідно з п.4 ч.1 ст.12 ГПК в редакції, чинній на час вирішення спору, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасником, пов’язаним із діяльністю й управлінням справами товариства, правами й обов’язками учасника цієї особи, в даному випадку у вигляді здійснення оплати проведеного на вимогу останнього аудиту з метою здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства.
38. Таким чином, Особа 9 як учасник ТОВ «НЗМС» шляхом пред’явлення до товариства вимоги про проведення аудиторської перевірки реалізувала своє корпоративне право, пов’язане з діяльністю й управлінням справами товариства.
39. ТОВ «НЗМС», задовольнивши вимоги учасника товариства про проведення цієї перевірки, на підставі абз.3 ч.4 ст.146 ЦК звернулося за належною підвідомчістю до господарського суду про відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням такої перевірки.
40. Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм процесуального права й дійшли помилкового висновку про те, що цей спір підлягає розгляду в судах цивільної юрисдикції, оскільки спірні правовідносини тісно пов’язані із реалізацією учасником своїх корпоративних прав, зокрема права на управління товариством і права на отримання інформації про товариство, тому вирішення спору підлягає розгляду господарським судом.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Щодо суті касаційної скарги
41. У п.2 ч.1 ст.308 ГПК передбачено, що cуд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю й передати справу для продовження розгляду.
42. Підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (ч.6 ст.310 ГПК).
43. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення, що оскаржуються, — скасуванню з направленням справи до ГСДО для продовження розгляду.
Щодо судових витрат
44. Оскільки в даному випадку справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.
Висновки про правильне застосування норм права
45. Спори, що виникають між товариством та його учасником на підставі ч.4 ст.146 ЦК про відшкодування витрат товариства, пов’язаних із проведенням на вимогу учасника аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства, належать до юрисдикції господарських судів, оскільки спірні правовідносини тісно пов’язані з реалізацією учасником своїх корпоративних прав, зокрема права на управління товариством і права на отримання інформації про товариство.
Керуючись стст.300, 301, 304, 308, 310, 314—317 ГПК, ВП ВС
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу ТОВ «Новомосковський завод металів та сплавів» задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 скасувати.
3. Справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною й оскарженню не підлягає.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!