Звітність цілий рік

В яких випадках слід інформувати НАЗК про коштовні придбання та поточні доходи?

Деякі державні службовці та інші суб’єкти декларування подекуди забувають, що поданням річної декларації про майновий стан їхній обов’язок не вичерпується. Необхідно також звітувати й про поточні доходи та видатки, причому в доволі стислі строки.

Поріг для повідомлення

Відповідно до ч.2 ст.52 закону «Про запобігання корупції» в разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме: отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, — зазначений суб’єкт у 10-денний строк зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції.

Прожитковий мінімум на 1.01.2018 для працездатних осіб становить 1762 грн. Тобто цього року суб’єкт декларування має повідомляти нацагентство у разі, якщо сума доходу або придбаного майна перевищує 88100 грн.

Водночас у рішенні від 10.06.2016 №3 НАЗК зауважив, що інформація про отримання доходу або придбання майна членом сім’ї суб’єкта декларування не повідомляється.

Процедура сповіщення визначена у Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженому рішенням НАЗК від 10.06.2016 №3.

Згідно з п.6 розд.II порядку суб’єкти декларування письмово повідомляють агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані шляхом подання до реєстру відповідного електронного повідомлення через персональний електронний кабінет у 10-денний строк з моменту отримання доходу або придбання майна.

Виправлені повідомлення не подаються. Тож під час заповнення необхідно бути максимально уважним, щоб не припуститися помилок, які в подальшому неможливо буде виправити. При цьому повідомлення подається виключно в електронній формі, його паперова копія не направляється.

Зарплата частинами, майно у розстрочку

НАЗК акцентує увагу на тому, що до доходів, які необхідно вказати у повідомленні, належать:

• заробітна плата (грошове забезпечення), отримана як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом;

• гонорари та інші виплати згідно із цивільно-правовими правочинами;

• дохід від заняття підприємницькою або незалежною професійною діяльністю;

• дохід від надання майна в оренду;

• дивіденди, проценти, роялті;

• страхові виплати;

• благодійна допомога;

• пенсія;

• спадщина;

• доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав;

• подарунки та інші доходи.

Під заробітною платою розуміється основна винагорода, а також будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати, які особа отримує у зв’язку з відносинами трудового найму.

При цьому для обчислення суми, яка зумовлює для суб’єкта декларування обов’язок подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, необхідно брати розмір «одноразового доходу». Адже відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб.

Наприклад, якщо заробітна плата ділиться на кілька платежів, то має місце отримання кількох одноразових доходів з одного джерела. Тобто особа може розпоряджатися коштами відразу після їх одержання (надходження частинами). Це може бути, зокрема, зарплата за першу і другу половини місяця.

Отже, суб’єкт декларування повинен подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані лише в тому разі, коли розмір нарахованої зарплати за половину місяця, виплачений на певну дату, перевищує в цьому році 88100 грн. (рішення НАЗК від 2.02.2018 №118).

Також потрібно звернути увагу: якщо вартість майна перевищує цю ж суму, але була сплачена частинами, то дані подаються після переходу права власності на таке майно.

Інформацію про дохід, який був нарахований, але не сплачений (не отриманий), подавати не потрібно.

Для кожного випадку отримання доходу або придбання майна подається окреме повідомлення.

Відмінність у відображенні відомостей

Подання інформації про суттєві зміни в майновому стані не звільняє від обов’язку заповнити щорічну декларацію та зазначити в ній відомості, передбачені ст.46 закону.

Однак потрібно звернути увагу на відмінність у порогах декларування, встановлених законодавством для відображення інформації у декларації та повідомленні про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування.

У повідомленні вказуються дані про отримання доходу або придбання майна на суму понад 50 прожиткових мінімумів. Цей поріг поширюється також на цінне рухоме майно, яке було придбане суб’єктом декларування.

Водночас відповідно до п.3 ч.1 ст.46 закону в декларації зазначається інформація про цінне рухоме майно (крім транспортних засобів), якщо його вартість перевищує 100 прожиткових мінімумів. Отже, в разі придбання цінного рухомого майна (крім транспортних засобів) вартістю понад 50, але менш як 100 прожиткових мінімумів інформацію про це слід відображати в декларації лише в розділі «Видатки та правочини». Адже поріг декларування в цьому розділі також становить 50 прожиткових мінімумів.

Припинення обов’язку

Також необхідно звернути увагу на те, коли саме в суб’єкта декларування припиняється обов’язок подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. НАЗК наголошує, що відповідно до абз.2 ч.2 ст.45 закону особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані наступного року після припинення діяльності подавати в порядку, встановленому ч.1 цієї статті, декларацію за минулий рік.

Відповідно до п.4 Правил заповнення форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування інформація, включена до повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, повинна також відображатися у декларації, яку такий суб’єкт декларування подає згідно із законом.

Отже, особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до закону), залишаються суб’єктами декларування, які згідно з положеннями ч.2 ст.52 закону в разі суттєвої зміни в їхньому майновому стані зобов’язані письмово повідомити про це НАЗК.

Тобто якщо суб’єкт декларування припинив здійснювати повноваження, пов’язані з виконанням завдань і функцій держави або місцевого самоврядування, у серпні 2016 року, а декларацію особи, яка припинила відповідну діяльність, подав у лютому 2017-го, то обов’язок подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані припиняється лише після подання ним декларації (рішення НАЗК від 2.02.2018 №118).

Санкції: від штрафу до конфіскації

Наостанок нагадаємо, що згідно з ч.2 ст.172⁶ Кодексу про адміністративні правопорушення неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 до 3400 грн.

Якщо ж особа, яку було притягнуто до адміністративної відповідальності, впродовж року повторно вчинить таке саме порушення, то, крім штрафу в розмірі від 100 до 300 н.м.д.г. на неї можуть бути накладені додаткові санкції у вигляді конфіскації доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік (ч.3 ст.172⁶ КпАП).

P.S. Нині у парламенті зареєстрований проект, в якому пропонується скасувати обов’язок повідомляти про суттєві зміни у майновому стані (див. «ЗіБ»).