Реформа не по-європейськи

ЄК не задоволена тим, що суддів ВС відправляють на уклін до президента

Європейська комісія відкрила проти Варшави друге розслідування з приводу судової реформи в країні. Тепер — через закон про Верховний суд, який набрав чинності 3 липня. Це загрожує нашому західному сусіду позбавленням права голосу в Європейському Союзі та субсидій.

На що нарікає Брюссель

У грудні минулого року Єврокомісія вже ініціювала проти республіки процедуру за ст.7 ліссабонського договору. Заходи стосувалися першої частини судової реформи з 13 законів.

І польська опозиція, і Брюссель вважають, що керівна в країні з 2015 року партія «Право і справедливість» прагне підпорядкувати собі судову систему, щоб зміцнитись у владі, пише Бі-Бі-Сі.

Новий закон дозволить президентові довільно усунути або перепризначити частину суддів ВС. Відповідно до нововведень, які набули чинності 3 липня, останні повинні йти у відставку після досягнення 65 років. Щоб залишитися на посадах, вони зобов’язані подати прохання на ім’я президента й довідку про стан здоров’я. «Згідно із законом нинішні судді зможуть заявити про бажання, щоб президент продовжив дію їхнього мандата; вона може бути продовжена на 3 роки... Критерії, за якими ухвалюватиметься рішення, не встановлені. Нема і юридичної можливості перегляду цього рішення», — мовиться в заяві ЄК.

Нинішній склад ВС був призначений на 6 років у 2015-му. Вже відомо, що 18 із 25 суддів пенсійного віку звернулися з таким проханням.

У попередніх судових законах (вони були ухвалені минулого літа) Єврокомісія вимагає прибрати положення, які, на її думку, підпорядковують судову систему правлячій партії та порушують принцип поділу влади. Одне з них дає міністрові юстиції право призначати та звільняти голів судів. Інше наділяє парламент правом призначати 15 із 25 членів Національної судової ради. Вона, у свою чергу, має право обирати суддів. При цьому більшість у парламенті належить «ПіС».

Що загрожує Варшаві?

Лідери керівної партії наполягають на тому, що судова система країни потребує реформи. Вона, за їхніми словами, неефективна, корумпована, і в ній дотепер залишаються люди, котрі працювали ще в часи соціалізму.

У можновладців є місяць на те, щоб відреагувати на офіційні претензії ЄК. Якщо відповідь її не влаштує, то далі можуть бути суд, позбавлення права голосу й частки в субсидіях ЄС.

Відповідно до процедури Європейська рада може за пропозицією ЄК обговорити претензії до країни й дати тій рекомендації, як усунути порушення правил. Якщо ж країна відмовиться це робити, то саміт ЄС може запровадити проти неї санкції у вигляді тимчасового позбавлення права голосу.

Утім, рішення має бути ухвалене консенсусом. А в Польщі в ЄС є принаймні один союзник: прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявляв, що заблокує спроби покарати Варшаву.

У результаті процедура, запущена в грудні, поки що ні до чого відчутного не привела. Наприкінці червня в Брюсселі пройшли так звані дисциплінарні слухання за участю представників урядів Польщі, решти країн Союзу та ЄК. Сторони домовилися продовжити переговори.