Голова Ради суддів України Олег Ткачук:

«Враження громадян про всю судову систему складається на основі того, як вирішуються елементарні питання»

Місією чергового засідання Ради суддів став пошук шляхів гарантування незалежності суддів, підвищення прозорості в організації роботи вітчизняної Феміди та визначення моделі поведінки суддів-спікерів. Новоспечений голова РСУ, суддя Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду Олег ТКАЧУК після завершення останнього засідання ради поділився із «ЗіБ» власним поглядом на ці питання.

«Єдиний стандарт необхідний для безперебійної роботи механізму та для підвищення поваги до судової системи»

— Олегу Степановичу, які рішення, прийняті на засіданні, стали для вас найзнаковішими?

— Особисто для мене найприємнішим є те, що нова Рада суддів з кожним днем дедалі злагодженіше працює над виконанням завдань, покладених на неї законом.

Одним з найважливіших завдань наразі є забезпечення незалежності суддів. Незалежність — складна конструкція, тому що кожен суддя має здійснювати правосуддя, базуючись на власній правосвідомості, яка не може йти врозріз із законом. Якщо ж закон не гарантує забезпечення фундаментальних прав і свобод людини, суддя повинен керуватися верховенством права, це визначальний принцип для всієї процесуальної діяльності судів.

— Яким ви бачите контроль за організацією роботи судів у його найперспективнішому прояві?

— Контроль за організацією роботи судів охоплює не тільки володарів мантій, а й кожного адміністративного працівника. Саме тому він має стосуватися не лише забезпечення судового розгляду, а й етапу отримання судового рішення або, наприклад, роз’яснення. Адже в громадян набагато частіше створюється негативне враження про суд саме через неможливість з’ясувати прості питання. Люди стикаються із цим щоразу, коли приходять до суду.

РСУ звернула увагу на те, що враження громадян про всю судову систему країни залежить від того, як вирішуються елементарні питання. Прийшовши до суду, людина бачить тільки номери кабінетів… До кого звернутися по допомогу в разі подання позовної заяви чи потреби сплатити судовий збір?

— Як суддівська спільнота може цьому зарадити?

— Ми схвалили проект щодо порядку здійснення контролю, направили його до місцевих та апеляційних судів, Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації. Хочемо, щоб суди затвердили для себе однакові підходи, спільні критерії для вирішення всіх однотипних питань, незважаючи на місце розташування суду.

Наприклад, у наших планах зробити так, щоб відвідувачі могли отримати необхідне рішення протягом усього дня, а не починаючи з обіду та впродовж усього робочого тижня, а не лише в середу та п’ятницю. Тому пропонуємо, щоб частина працівників закінчувала роботу о 15:00, а інші залишалися на місці до 20:00.

Урешті-решт єдиний стандарт необхідний для безперебійної роботи механізму та підвищення поваги до судової системи.

Також чимало часу було приділено підбиттю підсумків минулого року. З’ясовано, що найбільше турбує громадян, для того щоб поділити питання на категорії та передати різним комітетам. В ідеалі ми хочемо домогтися того, щоб комітети працювали з ними не просто як з листом, а як із сигналом для зміни ситуації.

«Єдиний шлях до врегулювання питання оцінювання — законодавчі зміни»

— Які питання є сьогодні найгострішими для самих суддів і працівників апарату?

— Найбільш важливі пов’язані з формуванням нової системи судів у зв’язку з унесеними змінами до Конституції та новою редакцією профільного закону. Від вирішення цього питання залежить, де буде розташований суд, як з ним можна буде контактувати, зокрема і в режимі електронного зв’язку, та низка інших процедурних моментів.

Інша проблема стосується убезпечення від незаконного впливу на суддю. Адже вже через годину після винесення рішення він може отримати неприємну звістку про ініціювання питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності чи відкриття кримінального провадження.

— Як боротися з такими явищами?

— Цивілізовано. На мій погляд, особа, яка вносить відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, має задуматися про те, чи мають підґрунтя її дії, чи, може, вона безпідставно порушує права судді. У цьому вся суть відповідального ставлення до своєї роботи.

— Якою є ваша позиція в дискусії щодо несправедливості в питанні грошового забезпечення суддів, тобто різниці в посадових окладах тих, хто пройшов кваліфікаційне оцінювання, та решти?

— Відбулася певна еволюція в ставленні до цієї проблеми. На з’їзді суддів питання було гострим, а вже на засіданні РСУ спостерігаємо, що напруження спадає. Вища кваліфікаційна комісія суддів активно почала проводити процедуру оцінювання. Мене радує, що в більшості суддів є бажання його проходити, вони розуміють, що іншого варіанта підтвердити свою кваліфікацію, добросовісність в очах суспільства немає.

Судді — патріоти. Вони розуміють: рівність не так просто втілити в життя. Разом з тим ми розуміємо, що нинішнє матеріальне забезпечення не може не впливати на справедливість. Тут має місце загальнолюдське почуття.

Тому ми й ведемо переговори з Державною судовою адміністрацією щодо врегулювання даного питання. Також із цього приводу було рішення з’їзду, яке ми виконуємо. Єдиний шлях до врегулювання питання оцінювання — законодавчі зміни, над якими ми активно працюємо.

— Ці законодавчі зміни мають на меті підвищення винагороди для тих суддів, які не можуть пройти кваліфікаційне оцінювання через об’єктивну завантаженість ВККС? Адже в комісії говорять, що до кінця цього року впораються лише з першою тисячею.

— Є кілька пропозицій — і в Раді суддів, і за її межами. Як варіант можна перерахувати грошове забезпечення залежно від етапів проходження кваліфікаційного оцінювання. Тобто щоб грошова винагорода судді відповідала попередньо підтвердженому рівню.

«Деякі люди, особливо молоде покоління, взагалі не мають уявлення про те, чим ми займаємось»

— На засіданні ради пролунали твердження щодо недостатньої роботи суддів-спікерів. Що вони можуть робити краще, ніж роблять тепер?

— Щодня навіть судді невеликого суду вирішують щонайменше 10 справ. Вони не зачіпають глобальних питань, ідеться про трудові відносини, сплату аліментів, житлові спори, стягнення заробітної плати тощо. Проте для громадян ці прості питання більш ніж актуальні.

Коли я чую зі ЗМІ, що суд поновив право власності, наприклад, мого сусіда, мені буде приємно про це дізнатися, ступінь довіри до вітчизняної судової системи зросте, бо закон захистив знайому мені людину. Тому ми звертаємо увагу спікерів на таке: багато з того, що ми робимо кожен день, може бути висвітлене, наприклад, на районному рівні.

В області 20—25 судів, тому повідомлення про позитивні плоди роботи кожного з них хоча б раз на місяць громада оцінить. Така діяльність дасть змогу сформувати реальне бачення того, що відбувається в стінах суду.

Крім висвітлення таких моментів у ЗМІ, необхідно також виходити на люди. Можливо, це будуть школи, вищі навчальні заклади, спілкування з громадськими активістами. Адже деякі люди, особливо молоде покоління, взагалі не мають уявлення про те, чим ми займаємось. І таку тенденцію слід змінювати.