Член правління фундації Judges for Judges Естер де Руїдж:

«До найбільш поширених ситуацій, з якими нам доводиться стикатися, належать звільнення і тримання суддів під вартою»

Однією з учасниць міжнародної конференції «Зловживання правами в податкових правовідносинах», що проходила в Києві, була член правління міжнародної фундації «Judges for Judges», суддя з Амстердама Естер де РУЇДЖ. Користуючись нагодою, «ЗіБ» попросив її розповісти про діяльність цієї організації, про те, що може стати в пригоді тим українським служителям Феміди, котрі потраплять чи потрапили під люстраційні хвилі.

«По допомогу звертаються судді з різних країн —від Венесуели до України»

— Пані Естер, у кого, як і коли виникла ідея створити фундацію «Judges for Judges»?

— Фундацію заснував у 1999 році колишній голова суду в Гаазі Берт ван Дельден. Він вважав гарною ідеєю, щоб голландські судді допомагали колегам за кордоном, які опинилися у складній ситуації. Його надихнула історія успіху фундації «Lawyers for Lawyers», яка з 1986 року активно відстоює право юристів вільно провадити діяльність. Те саме стосується й суддів.

Відтоді фундація допомогла суддям у багатьох країнах, зокрема Росії, Грузії, Філіппінах, Венесуелі, Сербії, Еквадорі, Свазіленді, Болгарії, Гондурасі, Тунісі та Україні, яких було звільнено із сумнівних підстав, арештовано, взято під варту або піддано жорстокому поводженню та навіть вбито.

— Яку саме допомогу надає фундація? Правову, фінансову, матеріальну, моральну чи якусь іншу?

— За тісної взаємодії із суддею приймається рішення про заходи, яких може вжити фундація, щоб покращити його ситуацію.

В деяких випадках ми контактуємо з державними органами країни або національним чи Європейським парламентом. В інших — співпрацюємо з асоціаціями та організаціями, такими як Міжнародна комісія юристів (ICJ) або спеціальний доповідач ООН з питань незалежності суддів та адвокатів. Іноді залучаємо ЗМІ. Також є випадки, які вимагають від нас діяти за принципами «мирної дипломатії».

— Хто стає ініціатором? Самі судді звертаються по допомогу чи представники фундації знаходять інформацію про тих, хто потребує допомоги, а потім пропонують свої послуги?

— Фундація контактує із суддями, і судді також взаємодіють з фундацією. Але в більшості випадків саме судді звертаються до нас.

— Суддям яких країн надається допомога? Цей список обмежений якимись рамками? Чи фундація готова допомогти будь-якому судді з будь-якої країни?

— Ми не робимо жодних винятків за географічним принципом. По допомогу звертаються судді з різних країн — від Венесуели до України.

— Суддям яких країн ваша організація вже допомогла вирішити проблеми? В які скрутні ситуації найчастіше потрапляють судді?

— Суддям з Туреччини, Болгарії, Сербії, України, Венесуели, Лесото, Польщі тощо. Будь ласка, відвідайте наш веб-сайт.

До найбільш поширених ситуацій, з якими доводиться стикатися фундації, відносяться звільнення і тримання суддів під вартою, інколи — в масовому масштабі.

Сьогодні фундація «Judges for Judges» бере активну участь у роботі «Платформи за незалежний суд» у Туреччині, до складу якої входять чотири європейських асоціації суддів.

Ми пишемо листи відповідним зацікавленим особам, організовуємо прес-конференції й спілкуємось з депутатами Європейського парламенту, членами Парламентської асамблеї Ради Європи.

«Українські судді зверталися і продовжують звертатися по допомогу до нашої фундації»

— Як відомо нашій газеті, фундація надавала допомогу й українським суддям, які були звільнені й, не вичерпавши всіх способів захисту своїх прав на національному рівні, звернулися до Європейського суду з прав людини. Можете сказати, хто за останній час з українських суддів звертався до вас? Як часто українські судді просять вашу організацію допомогти у вирішенні тієї чи іншої проблеми?

— Українські судді зверталися і продовжують звертатися по допомогу до нашої фундації. Я не можу назвати їхні імена, оскільки це конфіденційна інформація.

Недавно зі мною контактували судді з ліквідованих судів, які опинилися в неоднозначній ситуації. Чи відповідають європейським стандартам і принципу верховенства права такі явища, як переведення або звільнення суддів? Чи було їхню діяльність піддано об’єктивній оцінці?

Тому вкрай важливо, щоб судді були учасниками ефективних суддівських асоціацій. Останні можуть у подальшому отримувати допомогу від міжнародних асоціацій.

— Відомо, що 8 років тому фундація стала на захист близько 800 сербських суддів, яких звільнили. Як часто в інших країнах незаконно звільняють суддів? Чи вдається за допомогою фундації поновити їх на посадах? Чи були подібні звернення суддів з України, яких звільнили відповідно до закону «Про очищення влади» або звинуватили в пособництві колишній владі?

— Ми не вивчали цього питання загалом, але кількість суддів, яких сьогодні звільнено та ув’язнено в Туреччині, просто жахлива. 2400 турецьких колег залишаються за ґратами впродовж тривалого часу без проведення належного слідства і судового розгляду.

Так, ми переконані, що наша підтримка в деяких випадках допомогла суддям поновитися на посадах. Ми, звичайно, не єдина організація, що бере участь у вирішенні таких питань, але разом можемо певним чином вплинути на ситуацію. Але хочу підкреслити, що ми не виступаємо як адвокати суддів. Вони наймають адвокатів самі.

«Адміністративні суди відіграють ключову роль у дотриманні розмежування владних повноважень»

— Ви — частий гість в Україні, стежите за перебігом судової реформи. Яке ваше загальне враження від змін?

— Не впевнена, що можу дати повну і правильну оцінку реформі, оскільки ситуація довкола неї непроста. Але з точки зору верховенства права я закликала б відповідальні органи приймати рішення згідно з вимогами законодавства.

Наприклад, кожний суддя повинен отримати прозоре рішення по суті його справи. Це дозволяє судді оскаржити його у компетентному суді, включаючи ЄСПЛ. Це рішення має бути належним чином обґрунтоване і побудоване з принципом верховенства права.

— Деякі українські судді сприймають Вищу раду правосуддя як каральний орган, який використовує подвійні стандарти у вирішенні питання про звільнення суддів. За вашими спостереженнями, як вплинула реформа на ВРП? Що потрібно змінити в її діяльності?

— Відповідно до європейських стандартів Рада повинна складатися із суддів, більшість яких призначається колегами. Наскільки мені відомо, поки що це не так.

— В Україні вас найчастіше запрошують на заходи, присвячені питанням адміністративного судочинства. Як ви оцінюєте нинішній стан і перспективи розвитку системи адміністративних судів, які вирішують спори з органами влади? Адже адміністративна юстиція — наймолодша в нашій країні. Чи не відмовляються інші держави від системи адмінсудів?

— Мені не відомі випадки, щоб інші держави відмовлялися від адміністративних судів.

Суди такого типу незалежно від того, є вони частиною Верховного суду або окремими одиницями, повинні бути захищені за допомогою всіх можливих засобів, оскільки їхнє завдання полягає у розгляді справ, пов’язаних з державними рішеннями, які часто дуже непрості. Їх необхідно захистити від впливу, так само як і будь-якого іншого суддю або суд, звичайно. Адже вони відіграють ключову роль у дотриманні розмежування владних повноважень, що є важливим елементом верховенства права.

— Зараз в Україні існують одночасно два найвищі судові органи: старий Верховний Суд України і новий Верховний Суд. Перший ще не ліквідований, а другий вже відзначив 100 днів своєї діяльності. Чи були в інших країнах подібні випадки? Чи наша ситуація унікальна?

— У Боснії і Герцеговині, де я очолюю проект з надання підтримки суддям у їхній роботі, є два верховні суди — в Сараєві та Баня-Луці. Але ці суди повноцінні й працюють окремо один від одного.

— Якщо судді зі старого ВСУ, які вважають, що цю установу не можна ліквідувати, звернуться по допомогу, чим ви зможете їм зарадити?

— На мою думку, наша фундація запропонує їм звернутися по консультацію до Ради Європи або Венеціанської комісії. Також вони можуть звернутися по відповідний висновок до Консультативної ради європейських суддів. Це стосується також будь-якого іншого звернення в рамках цієї реформи.