Емоційна заява на працівника до правоохоронців може принести більше проблем, ніж сатисфакції
Чи варто писати заяву на працівника про корупцію або шахрайство, які докази долучати і як їх збирати? Відповіді на ці питання може дати тільки кваліфікований адвокат. Однак передусім на підприємстві має бути створена ефективна система виявлення та мінімізації ризиків, зокрема можливого розкрадання всередині компанії.
Чого остерігатись
Будь-який бізнес потребує оцінки ризиків, що виникають у процесі провадження фінансово-господарської діяльності. Про це говорили юристи на форумі «Корупція і комерційне шахрайство: методи протидії і комплаєнс-стратегії». За словами заступника директора юридичного департаменту New Products group Софії Овсієнко, передусім треба розуміти фактори, що впливають на такі ризики. Їх можна поділити на внутрішні та зовнішні. Перші — законодавство, дії конкурентів та контрагентів тощо. Другі, які опосередковано впливають на діяльність підприємства, — політичні та міжнародні події, стан ринку та інші.
Як приклад впливу законодавства експерт назвала ситуацію, що склалася внаслідок спрощення реєстрації бізнесу та відміни нотаріального посвідчення підписів у статутах, документах господарських товариств. Це спричинило хвилю рейдерських захоплень (див. «ЗіБ» №38/2016). С.Овсієнко розповіла, що після введення законодавчих змін її компанія вдосконалила статут, де вказала, що незалежно від норм закону всі відповідні підписи повинні посвідчуватися нотаріусом. У такий спосіб компанії вдалося певним чином себе захистити.
Серед фінансово-господарських ризиків можна виділити випадкове знищення майна, невиконання договірних зобов’язань, цінові, валютні, маркетингові а також податкові ризики тощо. Також тут можливі порушення прав інтелектуальної власності й, звичайно, корупційні та ризики шахрайства.
Спільна робота
Аби убезпечитися від проблем, суб’єкт господарювання повинен мати систему оцінки та мінімізації ризиків. На підприємстві, де працює С.Овсієнко, до прийняття рішень залучаються різні департаменти. Попередню перевірку потенційного контрагента проводить профільний департамент, що реалізує проект, а також служба безпеки. Остання перевіряє як контрагентів, так і третіх осіб. А спеціаліст профільного департаменту паралельно «чистить» проект від очевидних негативних наслідків для компанії.
Мета ревізії в цьому випадку — виявити в майбутніх проектах недобросовісних контрагентів. Тому служба безпеки підприємства вивчає, чи відповідає потенційний партнер політикам та регламентам, прийнятим у компанії, в тому числі щодо закупівельної діяльності. Також вона аналізує корупційні ризики, зокрема виявляє, чи не міг контрагента хтось порадити, наприклад родичі, котрі працюють у компанії.
Далі долучається юридичний департамент. Він оцінює можливі порушення законодавства — як загального, так і спеціального. Якщо ризики залишаються — пропонуються шляхи їх мінімізації. Фінансовий департамент та бухгалтерія здійснюють фінансовий комплаєнс. Якщо йдеться про специфічну діяльність, то залучається профільний спеціаліст (технолог, аудитор, перекладач тощо).
Також необхідно визначити максимальні та мінімальні межі потенційної шкоди й працювати на випередження, готуючи кілька варіантів вирішення ситуацій, що можуть скластися. Інколи не буде зайвим розрахувати вартість ризиків та закласти її до статті витрат за проектом. Важливо передбачити, як і за рахунок чого контрагент збирається виконати умови договору.
На думку юриста, контрагентів слід перевіряти за всіма доступними реєстрами, а інколи поцікавитися думкою про них у колег. Також не варто мати справу із фігурантами корупційних скандалів або тими, кого нав’язливо рекомендують чиновники. Необхідно вивчати історію компанії. Адже трапляються випадки, коли підприємства перереєстровуються, дещо змінивши назву, проте мають борги як перед банками, так і контрагентами.
Без адвоката ніяк
Проте, якщо виявлено факт корупційних діянь або шахрайства і власних ресурсів замало, до проведення внутрішнього розслідування необхідно залучити адвоката. За словами партнера практики безпеки бізнесу Juscutum Дениса Овчарова, часто топ-менеджмент покладається на правоохоронні органи. Мовляв, напишемо заяву й нехай винного притягують до відповідальності.
Однак вартові порядку з різних причин діють у таких випадках не надто ефективно. Тому, коли йдеться про внутрішнє розкрадання, шахрайство, всю роботу щодо збирання доказової бази, формування складу злочину виконують саме адвокати. Крім того, вони можуть оцінити перспективи справи.
У таких випадках служба безпеки компанії працює, як оперативник: виявляє факти вчинення протиправних дій. Адвокат же намагається підкріпити ці факти доказами. Інколи керівництво компанії прагне обійтися власними силами, однак у підсумку доводиться повторно проводити експертизи, збирати інші докази, аби сформувати пакет документів, що буде переданий правоохоронцям.
Зокрема, учасники заходу звертали увагу, що однією з найбільш складних і водночас популярних сьогодні експертиз є перевірка на поліграфі. Однак отримані в такий спосіб дані навряд чи будуть переконливим доказом у суді. Проте результати можуть підштовхнути потенційного підозрюваного до зізнання в скоєному. Щоправда, і цей факт не запорука успіху. Особа згодом може відмовитися від своїх слів. І тут важливими будуть показання свідків — колег або тих осіб, які були присутні під час зізнання.
Фахівці радять дуже обережно користуватися такими доказами, як електронні документи. Адже, з одного боку, не можна допустити порушення законодавства (щодо персональних даних тощо), а з другого — такі докази дуже важко правильно задокументувати, аби вони були визнані судом допустимими.
Наявність правильно зібраної та оформленої доказової бази дуже важлива, аби слідчий орган міг ефективно розслідувати справу й через 2 місяці передати її до суду. «Орган досудового слідства сам не буде цим займатися. Він не проводить слідчих дій щодо корпоративного шахрайства. Зазвичай це роблять або внутрішні юристи, або служба безпеки підприємства, або адвокати чи компанії, що спеціалізуються на такій діяльності», — зазначив Д.Овчаров.
Статус має значення
Учасники зустрічі звертали увагу, що служба безпеки в багатьох випадках — це передусім силовий блок. І є ризики тиску на потенційного підозрюваного, в тому числі фізичного, що в подальшому зіграє проти компанії. Натомість адвокати можуть нейтрально поспілкуватися зі свідками, аби отримати об’єктивну інформацію.
«Внутрішні розслідування треба проводити тихо й акуратно, на позитивних емоціях», — вважає юрист. Адже, коли за справу беруться силовики, потенційний підозрюваний закривається й намагається знищити доказову базу.
Причому адвокат не ставить за мету з’ясувати, чому так сталося, що було підставою порушення: це справа СБ та менеджменту. Він має кваліфікувати дії. Адже власник компанії після виявлення шахрайства зазвичай наполягає: напишемо заяву — нехай негідника посадять!
Однак через емоційну реакцію виникають проблеми у самої компанії. Правоохоронці починають проводити активні слідчі дії: обшуки, допити тощо, і це паралізує роботу підприємства. Натомість завдання адвоката — правильно кваліфікувати дії, аби мінімізувати подібні ризики. Крім того, часто клієнти не хочуть, аби справа виходила в публічну площину. Тому, за підрахунками Д.Овчарова, лише в 20% випадків результати внутрішніх розслідувань можуть бути підставою для подальшого подання заяви про скоєння злочину.
Тут варто брати до уваги й те, що потенційні підозрювані можуть знати конфіденційну інформацію, розкриття якої правоохоронцям може завдати компанії величезних збитків. Отже, адвокат має вивчити ситуацію, оцінити всі «за» і «проти» та дати поради керівнику, який і буде приймати рішення.
Для ухвалення рішення
Також необхідно оцінити збитки від протиправних дій працівника. Але ще важливіше — зрозуміти, як їх відшкодувати та яких зусиль це потребуватиме.
Зокрема, фахівці звертають увагу, що процес досудового та судового слідства може тривати 1,5—2 роки. Причому результат невідомий. Крім того, як показує практика, відповідальність посадових осіб за корупційні злочини, шахрайство, розтрату майна, як правило, не пов’язана з позбавленням волі.
Отже, інколи доцільно просто обмежити можливості працівника для подальших зловживань або акуратно його звільнити. Й при цьому домогтися максимальної компенсації завданої шкоди. Адвокат у такому випадку — посередник між менеджментом і працівником. «Внутрішнє розслідування — для власника компанії, для прийняття рішення», — підсумував Д.Овчаров.
Хоча найкраща порада: дуже ретельно підбирати працівників та перевіряти контрагентів.
Перевірка на «детекторі брехні» не доказ для суду, але вона може підштовхнути працівника до зізнання в скоєному.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!