Згори завжди видніше

Хто стоїть за ліквідацією ВС та чому «адміністративники» відстають від моди

Всі до єдиного представники Верховного Суду йдуть на відпочинок. Перед цим вони поділилися із журналістами думками щодо реформи, позаздрили тим, хто вже читав закон «Про судоустрій і статус суддів». Крім цього, «верховники» вважають, що представники адмін’юстиції відстають від моди, а судді ВС мають іти на конкурс через політичні ігри.

Спостерігаючи за реформою

«З 18 липня правосуддя у ВС здійснюватися не буде», — такою новиною ошелешив під час брифінгу представників ЗМІ очільник ВС Ярослав Романюк. З’ясувалося, що всі «верховники» збираються піти у відпустку. Вони пояснили: розгляд справ в установі відбувається мінімум однією палатою, а в деяких випадках — і двома, і трьома. Або ж засідає увесь склад ВС. Тому, пояснили «верховники», якщо вони ходитимуть у відпустку по черзі, один за одним, то «паралізують здійснення правосуддя». Тому було прийнято рішення відпочивати всім одночасно.

Що ж стосується тих заяв, які надходитимуть до інституції, то вони будуть накопичуватися. І вже після того, як ВС повернеться з відпочинку (а станеться це 30 серпня), заяви будуть розподілені. «Ми надолужимо згаяне за період відпустки», — пообіцяв Я.Романюк.

Окремі фахівці звертають увагу на те, що раніше ВС ніколи не залишався без жодного судді на такий тривалий час. Тож маємо своєрідний прецедент. Крім цього, експерти наголошують: відповідно до процесуальних кодексів заява про перегляд рішення реєструється в день її надходження та не пізніше наступного дня передається доповідачеві, якого визначає автоматизована система документообігу. Але передавати їх не буде кому. За таких обставин виникає питання: чи порушуватимуться визначені законом строки, якщо після реєстрації, яку працівники апарату повинні обов’язково здійснити, документи повиснуть у повітрі?

Деяких фахівців дивує ще й такий факт: у той час як суддівська спільнота готуватиметься до конституційних змін, «верховники» споглядатимуть за процесом, а не братимуть у ньому активну участь. Утім, навряд чи таку одночасну відпустку можна вважати демаршем. Швидше за все, судді, які не збираються брати участь у конкурсі на свої ж посади, намагаються використати всі дні відпочинку, що накопичилися за тривалий період роботи.

Думка спільноти

Журналісти поцікавилися у представників ВС, чим викликана активізація роботи установи щодо внесення подань до Конституційного Суду. «Верховники» зазначили, що нині у КС перебуває 12 подань, які ініціював ВС. Ще над 5-ма матеріалами найвищий судовий орган працює і винесе їх на розгляд Пленуму восени.

«Запитання це потрібно адресувати не стільки ВС, скільки Верховній Раді, яка, приймаючи закони, не завжди виважено підходить до співвідношення положень закону з вимогами Конституції», — наголосив керманич ВС.

Окрім цього, в установі зазначили: КС жодного разу не відмовив у відкритті провадження за поданнями «верховників». Отже, переконані останні, вони обгрунтовано звертаються до КС. «Така наша активність не є політичним кроком, ми виконуємо функцію, яка покладена на нас законом», — резюмували учасники брифінгу.

Також у ВС вже готується подання щодо необхідності перевірити на відповідність Конституції окремі норми чергової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів». Таке звернення з’явиться після того, як згаданий акт набере чинності. Поділилися «верховники» і підставами, котрі, як вони вважають, є для звернення до КС.

Так, на думку представників ВС, конституційний статус установи, в якій вони працюють, не змінився: вона як була, так і залишається найвищою установою держави. Тому ліквідовувати ВС не можна, краще застосовувати термін «реорганізація». Адже, по суті, це приєднання до ВС трьох вищих спеціалізованих судів.

У той же час володарі «верховних» мантій сподіваються: законодавець погодиться з їхніми аргументами та змінить закон, застосувавши термін «реорганізація». Хоча, зважаючи на те, що останнім часом жодна з двох гілок влади не звертає уваги на думку третьої, такі надії, напевно, є марними.

До речі, у Фейсбуку учасникам групи «Судді України» запропонували відповісти на запитання: «Чи звертався б ВС до КС, якби в новому законі передбачалась ліквідація всіх судів, окрім ВС?». Майже 100% тих, хто брав участь в опитуванні, відповіли «Ні». І це свідчить про певну втрату авторитету найвищого судового органу в колег. Адже коли в такий самий спосіб ліквідовувалися райсуди Херсона, жоден «верховник» не висловився щодо незаконності подібної процедури. Тож «коли вони прийшли за мною — вже нікому було вступитися за мене».

«Адміністративники» крокують назад?

А от Вищий адміністративний суд став на захист усіх представників юрисдикції: звернувся до Президента, аби той наклав вето на нову версію профільного закону. Адже, як вони вважають, адмін’юрисдикція повинна бути повністю автономною. Крім цього, ВГО «Асоціація адміністративних суддів» написала листа європейським колегам і отримала відповідь: у новому акті є чимало загроз суддівській незалежності.

Тож журналісти поцікавилися у «верховників», чи поділяють вони думку ВАС та як ставляться до листа євроколег. «Позиція ВС ні для кого не є таємницею: ми були й залишаємося прихильником спеціалізації судів, але внутрішньої — в кожному окремо взятому суді», — пояснив Я.Романюк.

При цьому він намагався звести нанівець аргументи «адміністративників». «ВАС постійно посилається на досвід європейських країн: Франції, Німеччини, Болгарії, Литви, де існують автономні адмін’юрисдикції. Мені здається, що те, до чого закликає ВАС, — це швидше данина європейській моді. Причому моді застарілій, бо Європа теж не стоїть на місці: аналізує, розвивається, рухається вперед», — наголосив керманич ВС.

За його словами, на одному із заходів голова департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ханне Юнкер зауважила: як розвиватися — це справа кожної країни. Але ключовим залишається те, що держава повинна зробити судову систему такою, аби вона забезпечувала ефективний захист своїх громадян.

«Спеціалізація у формі автономної юрисдикції — це пережиток минулого, рух назад, гальмо. Нам потрібно не просто сліпо казати: от є у Франції, давайте зробимо й у нас. Для того щоб вирішити, яка модель судової системи є найбільш прийнятною для України, не варто сліпо переймати те, що є в Німеччині, Франції. Нам потрібно виходити з українських реалій», — уважає очільник ВС.

І на підтвердження своїх слів навів приклад: від Рахова, де є місцевий суд, до Ужгорода, де розташована окружна адмінустанова, понад 200 км. На його думку, громадяни не повинні їхати так далеко для вирішення, наприклад, соціальних спорів. Такі справи можна розглядати і в райцентрі, де в місцевому суді буде кілька законників з адмінспеціалізацією.

«Не знаю, як вчинить Президент, чи накладе вето. Але я дуже сумніваюся, що він зараз, почитавши листа ВАС, скаже: «Дійсно, не подумав я, треба накладати вето», — заявив Я.Романюк.

Що стосується листа Європейської асоціації адміністративних суддів, то «верховники» знайомі з його змістом. «Мені здається, це щось на кшталт найкращих традицій радянського часу: не читав, але засуджую», — зауважив очільник ВС і поцікавився в представників ЗМІ, чи хтось читав новий закон «Про судоустрій і статус суддів». Почувши від деяких журналістів стверджувальні відповіді, зауважив: «Я вам заздрю. Я його не читав, бо його немає. Він ще не підписаний та не оприлюднений. Що критикує асоціація? Проект? І ми критикували проект», — наголосив керманич найвищого судового органу. Тому він уважає, що зарано робити висновки, якщо відсутня остаточна редакція документа.

Звільнення ще попереду

Розповіли «верховники» й про те, чи виникнуть труднощі при переданні справ з вищих спеціалізованих судів до касаційної установи. У ВС запевнили: дійсно, механізму «переведення» документів немає, але не варто із цього робити трагедію. Адже відповідний досвід уже є: у 2010-му з нуля був створений Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ. І проблем не виникало: установу створили, передали справи. Нині ж новий ВС працюватиме не з нуля: він буде заснований на матеріально-технічній базі старої інституції. «Не думаю, що з’являться надзвичайно великі проблеми, які паралізують здійснення правосуддя у ВС», — переконаний Я.Романюк.

Хоча висновок, затверджений місяць тому на засіданні Пленуму, містив такі застереження: «Практична реалізація окремих положень законопроекту в частині реорганізації касаційної інстанції несе ризики паралічу її діяльності. Шестимісячний термін реорганізації судів касаційної інстанції та ВС призведе до значного накопичення справ, що спричинить порушення забезпечення конституційного права громадян на судовий захист та на своєчасний розгляд справи».

А от того факту, що після проведених змін володарі мантій залишатимуть посади, ніхто не спростовував. Так, уже один «верховник» подав відповідні документи про відставку до Вищої ради юстиції (за даними «ЗіБ», це Леонід Глос, якому в січні 2017-го виповниться 65 років). Ще 5 осіб запитали у відділі кадрової роботи ВС пакет документів, необхідний для виходу у відставку.

Водночас учасники зустрічі з пресою запевнили: рівень кваліфікації суддів ВС дозволяє їм не боятися ні первинного кваліфоцінювання, ні атестації, ні конкурсу. Інша справа, що хтось за віком, за станом здоров’я не хоче «переносити ці стреси».

На думку представників ВС, можливо, згодом більше служителів Феміди виявить бажання зняти мантії. «Тим більше що, як показує практика, відділення Пенсійного фонду на місцях не особливо визнають рішення КС (щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів. —Прим. ред.), посилаючись на те, що в них є свої інструкції, і там нічого не йдеться про це рішення. Робота щодо подання заяв у відставку може активізуватися після того, як набере чинності закон «Про судоустрій і статус суддів». У ньому прописано, як і в рішенні КС: особа, яка йде у відставку, одержує утримання в розмірі від 80 до 90% зарплати працюючого судді», — вважають у ВС.

Стояти на своєму

Попросили журналісти прокоментувати й заяву Президента про те, що до кінця цього року буде сформований новий склад ВС. «Як оновиться склад установи?» — запитали представники ЗМІ. На думку «верховників», він значно оновиться, бо «сьогодні у ВС 39 суддів, а стане 200».

Для того щоб нова інституція розпочала роботу, потрібно призначити 65 володарів мантій. Як уважають у ВС, цілком можливо, що це відбудеться ще до січня 2017-го. Так, 30 вересня набере чинності закон «Про судоустрій і статус суддів», розпочнуться конкурсні процедури: збір документів від кандидатів до нової установи, спецперевірка. І хоча положення про конкурс ще немає, у ВС переконані: упродовж літа Вища кваліфікаційна комісія суддів напрацює його. «Якщо ВККС, Національне антикорупційне бюро, фіскальна служба, СБУ та інші органи (їх залучають до спецперевірки суддів. — Прим. ред.) налагодять співпрацю, щоб в максимально стислі строки виконати цей обсяг роботи, то, припускаю, до кінця року це цілком можливо зробити», — зазначив Я.Романюк.

До речі, згідно з позицією Пленуму, «верховники» не повинні проходити конкурс до нової установи, а переводитися туди автоматично. Але чекати, доки КС висловить свою думку, ризикуючи втратити посаду, готові не всі.  «Я маю намір піти на конкурс. Спробую свої сили, нехай мене перевірять. І рівень кваліфікації, і доброчесності, і етичної поведінки», — заявив Я.Романюк.

Є й судді, які не зраджують раніше висловленій позиції. «Я не піду на екзамен. Бо вважаю, що суддя, призначений безстроково, пропрацювавши багато років, не повинен залежати від того, якого Президента обрали, які особи прийдуть до Верховної Ради та як вона захоче змінити суддів, у тому числі ВС. Це принципова позиція деяких суддів. Конкурс оголошується на вакантні посади. А деякі посади суддів ВС ще зайняті», — зазначила представниця Судової палати у кримінальних справах Галина Канигіна.

У той же час очільник ВС звернув увагу на те, що навіть євроексперти радили українським володарям мантій відповісти на запит суспільства, яке вимагає переатестації суддів. Адже якщо заперечувати цьому — значить протиставляти себе громадянам, демонструвати себе як касту недоторканних. І це буде «шляхом в нікуди, самогубством». Тому суддям варто пройти, зокрема, первинне кваліфоцінювання, аби підтвердити рівень свого професіоналізму.

«Якби я кожного разу, коли змінюється склад ВР, думала, чи будуть мене перевіряти, незалежно не розглядала б справи», — відповіла на це Г.Канигіна. «Не розгортаймо дискусію. Кожен приймає рішення сам для себе», — зазначив Я.Романюк.

Виходить, у самому ВС є певний «світоглядний розкол» щодо реформи, яка з кожним днем стає все ближчою, та її наслідків. Питання тільки в тому, чи залишаться у системі після проведених змін найкращі кадри.

Політична гра

У свою чергу «ЗіБ» вирішив дізнатися у «верховників»: чи знають вони, в кого виникла ідея відправити всіх суддів ВС на конкурс. Адже в лютому 2016-го, коли народні депутати представляли в парламенті проект змін до Конституції (щодо правосуддя), запевняли: представників найвищого судового органу чекає тільки кваліф-
оцінювання. «Хто та чому, на вашу думку, вирішив проводити конкурс для всіх суддів ВС?» — запитав «ЗіБ» у Я.Романюка.

«Я не можу внести ясність у це питання. Бо для нас цей закон був несподіванкою. Ми знали, що він розробляється, але що він уже готовий і саме в такій редакції — ні. Нас не залучали до підготовки цього проекту. Ви не можете не розуміти, що завдання стояло одне: знайти 300 голосів, щоб проголосувати за зміни до Конституції. Без однієї політичної сили цих 300 голосів ніяк не було», — зазначив очільник ВС.

Тобто, за його словами, швидше за все, частина народних обранців поставила свої умови: виконати гасло, з яким вони йшли на вибори, та максимально очистити судову систему. Тому й велися політичні перемовини, аби отримати необхідні 300 голосів. А судова влада, у тому числі й ВС, «стала свого роду розмінною монетою в політичній грі».

Складається враження, що найвищий судовий орган потрапив у свої ж тенета: як йому згори видніше, які храми Феміди ліквідовувати, а які реорганізовувати, так і політики з владного Олімпу краще бачать: чи всім володарям мантій іти на конкурс.