Очищення на межі виживання

ВРЮ, ВККС та РСУ спробують спільно переконати парламент обрати «п’ятирічок» безстроково

Три суддівські органи домовилися про координацію своєї роботи. При цьому вони мають намір спільно працювати не тільки над очищенням судової системи, а й над заповненням вакансій у судах. Нинішня ситуація, визнають очільники цих органів, може призвести до негативних наслідків, адже понад 600 суддів залишаються на посадах, але не можуть вершити правосуддя, а ще 500 останнім часом подали документи на звільнення.

Фундамент перетворень

Як відзначив очільник Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, формат взаємодії очолюваного ним органу з Вищою кваліфікаційною комісією суддів та Радою суддів може видаватися незвичайним, але він абсолютно правильний і цілком може застосовуватися на постійній основі. Голова Ради не виключає, що в майбутньому така координація буде імплементована до законодавства.

Також, на думку І.Бенедисюка, узгодження дій дозволить пришвидшити очищення судової влади.

Щоправда, і зараз звільнення законників набрало обертів. Так, розпочавши свою діяльність у червні минулого року, ВРЮ вже встигла внести подання про звільнення 323 суддів. Абсолютну більшість з них становлять кримські судді (276) та їхні колеги з Донбасу (14), які залишилися працювати на тимчасово окупованих територіях. Ще 23 було рекомендовано звільнити за висновками Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. При цьому вже завершено розгляд майже всіх висновків комісії, які були передані до Ради.

Свою діяльність щодо очищення судового корпусу проводить і ВККС. Її голова Сергій Козьяков наголосив, що в органі нині перебуває близько 10 тис. скарг. «Щоправда, понад 90% з них не дисциплінарні скарги, які ВККС може розглянути відповідно до своїх повноважень, а швидше апеляційні та касаційні скарги, просто інакше названі», — відзначив він. Тому в розгляді таких матеріалів доводиться відмовляти.

Також ВККС розпочала первинне кваліфікаційне оцінювання суддів. Участь у ньому вже взяли представники місцевих судів, у яких закінчився 5-річний термін повноважень. Станом на 28 березня перевірку пройшли73 судді, з них 9 отримали негативний вердикт і відсторонені від здійснення правосуддя. Їх направили до Національної школи суддів для проходження перепідготовки, після чого вони отримають шанс на повторний іспит. За його результатом судді повернуться до виконання обов’язків або будуть звільнені. У квітні розпочнеться первинне кваліфікаційне оцінювання представників апеляційних судів. У свою чергу РСУ підготувала ініціативи, спрямовані на вдосконалення організації роботи судів. Зокрема, як повідомила очільниця органу самоврядування Валентина Сімоненко, затверджено систему оцінювання роботи судів, завершується підготовка відповідної методики. Планується, що висловитися з приводу організації роботи зможуть як учасники процесів, так і працівники апарату та, власне, самі законники. За результатом досліджень суди отримають рекомендації для вдосконалення своєї діяльності.

Зміни в одному напрямі

Разом з тим всі ініціативи, спрямовані на вдосконалення та очищення судової системи, можуть не спричинити позитивних наслідків. Більше того, експерти все частіше говорять про можливий колапс, адже зменшується кількість законників, які мають право розглядати справи, і їхні місця залишаються порожніми.

Так, після відновлення роботи ВРЮ внесла 520 подань про звільнення суддів за загальними обставинами: у відставку, за власним бажанням чи за станом здоров’я. Водночас у Верховній Раді припадають пилом понад 600 подань щодо обрання безстроково суддів, які вже відпрацювали п’ятирічний строк.

Таким чином, навіть не враховуючи звільнення за порушення присяги, відсторонення на час розгляду кримінальної справи чи перепідготовки, судова система втратила більш як 1000 законників, які донедавна могли розглядати справи. І це не враховуючи вакансій, які не заповнювались у минулі роки.

Як наслідок, виникла ситуація, коли, наприклад, у Брусилівському райсуді Житомирської області та Магдалинівському райсуді Дніпропетровської області не залишилося жодного судді. На межі зупинення опинилася низка інших установ. Навіть якщо кількість «працездатних» законників дозволяє суду продовжувати діяльність, на колектив суттєво збільшується навантаження.

При цьому не виключено, що ситуація погіршуватиметься. Як зізнається С.Козьяков, він хвилюється, що подання стосовно «п’ятирічок», які в березні успішно пройдуть первинне кваліфікаційне оцінювання, так само залишаться без подальшого руху в парламенті.

Поки що нестачу суддів удавалося компенсувати завдяки законникам, які покинули зону проведення АТО: до різних регіонів їх переведено близько 100. Зокрема, саме судді з Донбасу перейшли до вже згаданого Брусилівського райсуду, що дозволило відновити його роботу. Однак очевидно, що цей резерв має свої межі.

Розуміють це й очільники органів, що домовилися про координацію зусиль. «Якщо ми говоримо про очищення судової влади, то це не тільки звільнення суддів-порушників, а й наповнення системи новими кадрами», — підкреслив І.Бенедисюк.

Водночас на запитання кореспондента «ЗіБ», що планується зробити для вирішення даної проблеми, представники суддівських органів відповіли, що обмежені в можливості вплинути на ситуацію. За словами В.Сімоненко, керівники РСУ, ВККС і ВРЮ як окремо, так і спільно зверталися до парламенту й Президента із закликами «розморозити» заповнення вакансій у судах. Однак результату ці заклики поки що не дали.

На думку експертів, парламент «заморозив» шість сотень «п’ятирічок» в очікуванні конституційних змін, адже після цього запрацює нова система призначення суддів шляхом проведення конкурсу. Можливо, Президент не поспішає з призначенням суддів уперше з тих самих міркувань.

Разом з тим в умовах, коли в парламенті проблематично зібрати навіть 226 нардепів для коаліції, говорити про 300 голосів за судову реформу недоречно. Та й високопосадовці в найближчий час, напевне, будуть зайняті іншими, більш нагальними для них питаннями.

Якщо ж перманентна політична криза завершиться перевиборами до Верховної Ради, обрання суддів може повиснути в повітрі щонайменше на півроку і, можливо, значно довше залежно від результатів голосування та бажання політиків корегувати законодавство. А в цей час повноваження втрачатимуть все більше законників. Тому, якщо нардепи все ж побачать перспективу розпуску, їм варто подумати, в якому стані вони залишатимуть судову систему. В іншому разі громадяни ризикують утратити шанс на захист своїх прав. Хоча, можливо, після цього зрозуміють, яке значення має суд і як важко обходитися без нього.

Чисельність суддів місцевих загальних та апеляційних судів (станом на 1.03.2016), можно переглянуті тут.