Директор Координаційного центру з БПД Андрій Вишневський:

«Сьогодні держава виступає замовником послуг в інтересах клієнтів — не більше того»

Після кількох років функціонування системи безоплатної правової допомоги адвокати звинуватили її очільників у розбазарюванні державних коштів та одержавленні професії. Про те, чи відповідають такі закиди дійсності, хто зацікавлений у дискредитації системи БПД, та яку яму риють собі правники, наполягаючи на перепідпорядкуванні системи професійному самоврядуванню, розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій ВИШНЕВСЬКИЙ.

«Дискредитувати систему БПД намагаються ті, хто розхитує українську державність»

— Андрію Володимировичу, нещодавно на сайті Національної асоціації адвокатів України з’явилася заява її голови Лідії Ізовітової із нищівною критикою системи БПД. Цю позицію підтримали деякі інші відомі захисники. Як ви вважаєте, чому саме зараз, після кількох років функціонування системи БПД, «оплатні» адвокати почали активно вишукувати її недоліки?

— Мені важко збагнути чому. Адже жодної логіки у наведених «аргументах» я не бачу. Усі закиди, що лунають у бік системи БПД, не відповідають дійсності. Засадничі принципи організації системи БПД — добровільність участі адвокатів у ній.

Інформація щодо діяльності цієї системи завжди відкрита, і будь-хто може ознайомитися з нею на офіційному веб-ресурсі. Зокрема, це стосується даних про державні закупівлі, які ілюструють прозорість нашого підходу щодо використання бюджетних коштів, залучення багатьох учасників торгів на рівних умовах і як результат обрання нами найкращої цінової та якісної пропозиції. Так, нам вдалося зекономити 4,4 млн грн. (17,6%) на закупівлі організаційної техніки для новостворених центрів з надання БПД. Наразі ми є єдиною державною установою, яка оприлюднила усі аудиторські звіти за результатами перевірок, проведених протягом поточного року, у повному обсязі. У відкритому доступі на сайті з вересня минулого року — інформація про кількість справ та оплату послуг адвокатів; а віднині — й про заробітну плату усіх штатних працівників центрів.

Я вже не кажу про інформацію, яка відображує показники діяльності адвокатів, які надають БПД. Зокрема, впродовж 2014 — 1-го півріччя 2015 рр. у кримінальних провадженнях вони добилися винесення 242 виправдувальних вироків. По правову допомогу у цивільних справах до центрів з 1 липня ц.р. звернулося понад 13000 осіб. Адвокатам видано доручення для представництва інтересів у судах понад 2600 клієнтів, з яких 42% є інвалідами, а 38% — особами, чий дохід є меншим від прожиткового мінімуму. Тобто це ті категорії людей, які, як свідчить наша правнича та судова практика, протягом тривалого часу фактично були позбавлені доступу до правосуддя.

Зауважу, що ми не ставимо за мету одразу ж направляти особу з її проблемою до суду, перевантажуючи таким чином судову систему. Передусім працівники центру досліджують проблему і надають допомогу в комунікації заявника із державними органами. Часто на цьому етапі його проблема вирішується, і потреба у залученні адвоката зникає, чим заощаджуються державні ресурси.

Якщо уважно прослідкувати за останніми подіями, можемо виявити зв'язок між активізацією критики системи БПД та поданням до Верховної Ради проекту №3044, ініційованого Кабінетом Міністрів, який суттєво розширює права українців на отримання БПД і створює механізми для підвищення її якості. Дискредитувати нас намагаються ті, кого влаштовує ситуація безправ’я в суспільстві; ті, хто підтримує корупційні зв’язки у системі правосуддя і державному управлінні; ті, хто сьогодні опирається реформам; ті, хто розхитує українську державність.

«Ставити питання про передання адміністрування адвокатурі є у чистому вигляді маніпуляцією»

— Але ж серед критиків є провідні юристи, які всіляко підтримують реформу правової царини. Можливо, варто дослухатись до них і, наприклад, перепідпорядкувати систему БПД органам адвокатського самоврядування?

— Ініціатори цієї ідеї мають усвідомити: якщо адміністрування бюджетних коштів передаватиметься органам адвокатського самоврядування, останні автоматично, згідно з Бюджетним кодексом, стануть об’єктом державного контролю. Тобто, якщо сьогодні їхню фінансову діяльність можуть перевіряти виключно ревізійні комісії, створені самою адвокатурою, то, у разі прийняття такого рішення, контролювати фінансову діяльність буде Державна фінансова інспекція, Рахункова палата, а також служба внутрішнього аудиту головного розпорядника бюджетних коштів.

Оскільки самоврядні органи, згідно з тим же Бюджетним кодексом, не можуть виконувати роль головного розпорядника (це компетенція лише міністерств), а можуть лише отримувати кошти, ми знову повернемося до того, що розпоряджатись коштами буде якесь міністерство — чи то ­Міністерство юстиції, чи то Міністерство фінансів. Абсурдність ситуації полягатиме у тому, що внутрішня служба аудиту цього міністерства буде зобов’язана проводити перевірки органів адвокатського самоврядування. У такому разі ці органи будуть звітувати за використання цих коштів не перед адвокатами, а перед державою, тобто стануть фактично незалежними від волі адвокатів. Сьогодні держава виступає замовником адвокатських послуг в інтересах клієнтів — не більше того, вона сама не є клієнтом. Така форма договору передбачена ч.4 ст.27 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тому жоден вплив держави на адвокатів немає підстав. На мою думку, ставити питання про передання адміністрування адвокатурі є в чистому вигляді маніпуляцією, спрямованою на відволікання уваги від справжніх проблем в адвокатурі. А її ініціатори з числа правників, які не входять до складу самоврядних органів, не розуміють, що саме вони разом з керівництвом НААУ штовхають адвокатуру до нікому не потрібного одержавлення.

«Міжнародні донори вважають систему БПД одним із найбільш успішних проектів у сфері правосуддя в Україні»

— Іншим аспектом, який критикується, є витрачання системою неабияких сум державних коштів. Однак фінансування надходить не лише з бюджету, а й від закордонних партнерів. Чи не відлякують іноземців правничі суперечки?

— Наразі ми готуємось до запуску проекту, розробленого за підтримки підрозділу Державного департаменту США, який відповідає за проекти в сфері правової реформи і верховенства права. Проект розрахований на
3 роки. Його бюджет протягом першого року орієнтовно становитиме $1 млн, а на наступні роки може збільшитися до $3 млн.

Загалом міжнародні донори вважають систему БПД одним із найбільш успішних проектів у сфері правосуддя в Україні.

— До речі, напередодні з’їзду щодо вас було відкрито дисциплінарне провадження, результатом якого (незважаючи на ухвалу суду, яким встановлена незаконність процедури) стало рішення про позбавлення вас права здійснювати адвокатську діяльність. Чи плануєте його оскаржувати?

— Так, звичайно.