Директор департаменту ВККС Роман Савчук:

«Під час іспиту до тих, хто розглядає кримінальні справи, господарські та цивільні не потраплять»

У липні Рада суддів повернула Вищій кваліфікаційній комісії суддів на доопрацювання проект порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді (див. стор.9. — Прим. ред.). «Кваліфікаційники» врахували висловлені зауваження та підготували другу версію документа. Саме про його особливості, відмінності від попереднього проекту ексклюзивно для «ЗіБ» розповів директор департаменту з питань професійної кваліфікації суддів та кандидатів на посаду судді секретаріату ВККС Роман Савчук.

— Романе Миколайовичу, одним із зауважень представників РСУ було те, що в документі не зазначено, яким буде тестування для володарів мантій: стосуватиметься відповідної спеціалізації, як це передбачено міжнародними стандартами, чи буде таким, яке проходять кандидати на посаду судді. В доопрацьованому проекті думку представників органу суддівського самоврядування врахували?

— Так, звичайно. Етапами первинного кваліфікаційного оцінювання суддів є: іспит (письмове анонімне тестування та виконання практичного завдання), проведення співбесіди за результатами вивчення суддівського досьє. Це вимога закону, від якої не можна відійти. Але з огляду на те, що первинне кваліфікаційне оцінювання передбачене не в самому законі «Про судоустрій і статус суддів», а в «Прикінцевих та перехідних положеннях» закону «Про забезпечення права на справедливий суд», було досягнуто такої домовленості: тест є етапом іспиту, тому при первинному кваліф­оцінюванні без нього не обійтися, але його форма трохи відрізнятиметься від класичного тесту (коли ставиться запитання і пропонуються варіанти відповідей). Це буде «тест на знання». Адже в законі чітко записано: іспит виявляє рівень знань.

Тест складатиметься з двох запитань: перше — усталена практика Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, друге — практика Європейського суду з прав людини. Судді пропонуватиметься короткий виклад правової позиції, а він повинен дати розгорнуту письмову відповідь. Така відповідь оцінюватиметься не автоматично, як було в класичному тестуванні, а шляхом оцінки кваліфпалатою ВККС або сформованою із членів комісії колегією.

— Голова РСУ Валентина Сімоненко на брифінгу, присвяченому питанню кваліфоцінювання, зауважила: орган суддівського самоврядування виступає проти неоднакового підходу до оцінки володарів мантій. Некласична форма тесту використовуватиметься під час первинного кваліфоцінювання не тільки представників ВС та вищих спецсудів, а й служителів Феміди з місцевих та апеляційних установ?

— Так, для всіх суддів правила будуть єдиними. Складність тесту буде різною, а форма — однаковою.

— Судді вирішуватимуть модельні справи?

— Звичайно. Другий етап іспиту — виконання практичного завдання. Членами колегії чи кваліфпалати моделюється практична ситуація на основі вердиктів, ухвалених судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій, які набрали законної сили та не були змінені або скасовані за результатами перегляду, а також рішень ВС. Пропонуватиметься певна фабула і ставитиметься завдання: прийняти рішення на основі конкретних вихідних даних. Потім члени комісії з’ясовуватимуть, наскільки суддя здатен ухвалювати вмотивовані рішення.

— Чи враховуватиметься спеціалізація під час оцінювання?

— Обов’язково. Враховуватиметься і спеціалізація, й інстанція суду, в якому працює суддя. Братиметься до уваги і спеціалізація в межах суду: якщо в установі за рішенням зборів запроваджено спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ, вона теж враховуватиметься. Наприклад, Вищий господарський суд — це спеціалізований суд. Водночас у ньому судді однієї з палат розглядають справи про банкрутство. Тобто специфічні справи. Якщо їм запропонувати для вирішення іншу категорію справ, це буде несправедливо стосовно них. Тому під час первинного кваліфоцінювання до тих, хто розглядає кримінальні справи, господарські та цивільні не потраплять.

— Коли ВККС розробляла перший варіант проекту порядку та методології оцінювання, на обговореннях були присутні члени РСУ?

— Так.

— Чому ж вони висловлювали зауваження до проекту на засіданні ради, а не під час його розроблення, в результаті чого документ довелося відправляти до ВККС на доопрацювання?

— Під час створення проекту не було забезпечено представництво членів РСУ, які є суддями першої та другої інстанцій. Тому саме під час обговорення на засіданні РСУ члени ради — судді цих установ висловлювали думки, що для них передбачені складніші умови оцінювання. У складі РСУ — 40 осіб, і, безумовно, кожен із членів може мати власну позицію щодо того чи іншого питання.