Рада починається з голови

Колегіальний орган визначається із пріоритетами на найближчий час та сподівається не перетворитися на каральний інструмент

Після півторарічної перерви знову почала працювати Вища рада юстиції. За цей час уже зібралося близько 3 тис. різноманітних звернень і скарг. Тому виникають логічні запитання, яким чином конституційний орган розставлятиме пріоритети та коли можна очікувати перших результатів його роботи?

Очікувана прем’єра

Виконувати свої обов’язки ВРЮ фактично припинила ще на початку 2014 р. Тоді на тлі буремних подій члени колегіального органу ще робили спроби зібратись, але лише для того, щоб переконатись у відсутності кворуму й розійтись. Так у «напівпритомному» стані конституційний орган проіснував до квітня минулого року, коли народні обранці ухвалили закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», який передбачав припинення повноважень усіх членів ВРЮ, крім обраних за посадою.

Після цього розпочалися довгі перипетії з формуванням нового складу Ради, які завершились лише 4 червня, коли в парламенті присягу членів ВРЮ склали міністр юстиції Павло Петренко, Генпрокурор Віктор Шокін та троє представників, призначених позачерговим XII з’їздом суддів: Наталя Волковицька, Олексій Муравйов та Алла Олійник. З цього моменту в Раді було вже 17 членів із 14 необхідних для початку роботи.

В новосформованому колегіальному органі вирішили не чекати ще 3-х колег, яких мали делегувати нардепи, а також з’їзди адвокатів і науковців. Тим більше що останній заплановано аж на 30 червня. Коли ж буде готовий заповнити свою останню вакансію парламент — питання досі відкрите.

Про те, що дебютне засідання оновленої Ради відбудеться 9 червня, стало відомо лише вранці того ж дня. На той момент у залі ВРЮ проводила своє засідання Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, якій довелося навіть прискоритись, аби приміщення встигли підготувати для роботи конституційного органу.

Господарська перевага

Перший висновок, який можна було зробити по завершенні першого засідання Ради: в органі вже навчились шукати компроміс. Новим очільником ВРЮ за результатом таємного голосування було обрано суддю Вищого господарського суду Ігоря Бенедисюка, який увійшов до Ради за квотою Президента. Щоправда, очільник органу наголосив, що «людиною Банкової» його називати некоректно: він пройшов відкритий конкурс, а не був обраний безпосередньо главою держави.

Заступником голови став Олексій Муравйов із Вищого адміністративного суду. До речі, більшу частину своєї суддівської кар’єри він присвятив господарській юрисдикції. Довгий час працював разом з новообраним очільником колегіального органу. Члени ВРЮ, напевно, виходили з того, щоб керівникам було комфортно працювати разом.

Під час голосування за керманичів члени ВРЮ продемонстрували цілковиту злагодженість: обидва набрали максимальні 17 голосів. З цього випливає, що І.Бенедисюк та О.Муравйов також проголосували за свої кандидатури. Щоправда, навряд чи через страх програти — обоє були єдиними кандидатами. Швидше за все, вони просто не хотіли, щоб поява голосів «проти» викликала конспірологічні теорії про зародження опозиції в конституційному органі.

Самі ж результати виборів для членів Ради несподіванкою не стали. Як зізнався І.Бенедисюк, за день до засідання відбулася зустріч «новобранців», на якій і обговорили кандидатури майбутніх керівників.

Уникаючи крайнощів

Отже, обидві посади дісталися суддям, при цьому один з них обраний самими представниками третьої гілки влади. Таким чином, законники можуть сподіватися, що в органі з розумінням ставитимуться до служителів Феміди.

У тому, що саме суддя мав очолити ВРЮ, висловив переконання міністр юстиції Павло Петренко. При цьому це мало б стати одним із кроків до конституційних змін, у результаті яких більшість у Раді становили б судді, обрані колегами.

Після голосування сам І.Бенедисюк уникав гучних заяв з приводу того, що судова система потребує очищення та її очікують масові звільнення за порушення присяги. Замість цього він говорив про те, що ВРЮ має напружено працювати. Голова ВРЮ повідомив, що за півтора року вже зібралося близько 3 тис. звернень і скарг. При цьому Рада має розглянути близько 500 подань про звільнення суддів. Більшість із них стосуються складання повноважень через досягнення граничного віку.

Загалом же керманич органу пообіцяв ставитися до суддів з розумінням. «Така кількість нерозглянутих скарг вимагає дуже напруженої роботи. І головне, щоб вона не поглинула нас самих, щоб ми за паперами розуміли, що за кожною скаргою стоїть людина, яку потрібно не тільки притягнути до відповідальності, а й захистити. Необхідно, щоб судді зрозуміли: ВРЮ — це не інквізиційний, не каральний орган», — 
зауважив він.

Так само не наполягав на необхідності масового позбавлення законників посад за порушення присяги й О.Муравйов. Визначаючи основні завдання ВРЮ, він указав на «необхідність формування суддівського корпусу, вирішення питань щодо звільнення осіб, які цього вже зачекалися, призначення суддів».

Тим часом за рік ТСК вже зробила висновок про ознаки порушення присяги у діях 47 законників. Відповідні матеріали передано до ВРЮ. На думку П.Петренка, саме розгляд висновків ТСК має бути серед пріоритетів у роботі органу, оскільки «суспільство вимагає відповідного реагування на їхні протиправні дії».

На тому, що Рада уважно ставитиметься до позиції комісії, наголосив й І.Бенедисюк. Водночас, за його словами, щоб бути впевненими у власному рішенні, члени Ради мають перевірити позицію ТСК. А це означає, що судді, які зараз опинилися за крок від звільнення, ще матимуть шанс відстояти свою позицію.

Розділились надвоє

Ще один результат першого засідання ВРЮ — формування складу секцій. При цьому в секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад сформувалася суддівська більшість. Порушити її не зможе навіть остаточне заповнення посад. Саме ця секція розглядатиме питання про позбавлення мантії за порушення присяги. І хоча за кожне рішення всі члени Ради голосують разом, секція ухвалює попередні висновки.

Натомість у дисциплінарній секції (вона аналізуватиме скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначатиме, чи не порушив суддя або прокурор вимоги несумісності) сформувалась більшість фахівців у галузі права. Не в останню чергу через те, що до неї увійшли П.Петренко та В.Шокін. Як показує практика минулих років, і міністр юстиції, і Генпрокурор не часто з’являються на засіданнях ВРЮ, а тому вони очікувано увійшли до підрозділу, що менше завантажений роботою.

Один із двох суддів, обраних до ВРЮ, у найближчому майбутньому, напевно, увійде до дисциплінарної секції. В такому разі в ній утвориться паритет суддів та юристів. Натомість представник з’їзду адвокатів майже гарантовано потрапить до секції з питань призначень і звільнень. В іншому разі суддівська перевага в ній виявиться надто разючою.

Попередньо було заплановано обрати і секретарів секцій: Олексій Маловацький мав очолити підрозділ призначень і звільнень, а суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Алла Лесько — дисциплінарний. Однак члени Ради вирішили не поспішати із цим питанням, мовляв, нехай члени секцій познайомляться між собою і після цього визначаться.

Як обіцяє І.Бенедисюк, перші результати роботи Ради будуть помітні вже впродовж місяця. Коли ж відбудеться наступне засідання ВРЮ, він сказати не зміг — поки що триває підготовка до нього. Однак лише після того, як Рада почне збиратися регулярно, судді зможуть скласти своє враження про її пріоритет й зрозуміти, чи дійсно в ній не переважатиме каральна функція.

Склад Вищої ради юстиції (станом на 11 червня 2015 року) 

Секція з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад

 Фахівці у галузі права

Тетяна МАЛАШЕНКОВА, директор ТОВ «Столичний адвокатський альянс»

Олексій МАЛОВАЦЬКИЙ, юрист ТОВ «ЮК «Юс Новітас»

Анатолій МІРОШНИЧЕНКО, завідувач кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка

Судді/судді у відставці

Ігор БЕНЕДИСЮК, голова ВРЮ, Вищий господарський суд

Наталя ВОЛКОВИЦЬКА, Вищий господарський суд

Микола ГУСАК, Верховний Суд

Алла ОЛІЙНИК, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ

Ярослав РОМАНЮК, Голова Верховного Суду

Дисциплінарна секція

Фахівці у галузі права

Андрій БОЙКО, декан юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка

Павло ГРЕЧКІВСЬКИЙ, секретар Ради адвокатів України

Володимир КОМКОВ, директор ТОВ «ЮФ «Фортіс»

Павло ПЕТРЕНКО, міністр юстиції

Віктор ШОКІН, Генеральний прокурор

Судді/судді у відставці

Алла ЛЕСЬКО, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ

Ірина МАМОНТОВА, Оболонський районний суд м.Києва

Олексій МУРАВЙОВ, заступник голови ВРЮ, Вищий адміністративний суд

Вадим НЕЖУРА, Апеляційний суд м.Києва