Мантії — не для всіх

ВККС вибірково дає рекомендації. Проте опікується кадровим резервом

Суддівський корпус майже 9 місяців чекав відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів. І ось нарешті члени комісії запустили свій «конвеєр» призначень, обрань, переведень та відсторонень від посад володарів мантій. Чергові 2 засідання показали, що новий склад комісії ретельно зважує всі факти, які мають впливати на подальшу кар’єру «безстроковиків».

Загін, що помітив утрату бійців

Небажання Верховної Ради та Президента опікуватися долею служителів Феміди й постійне відкладення питання про їх призначення безстроково змусило законників надовго повісити свої мантії в шафи. Місяцями судді перебувають у режимі постійного очікування. До того ж ситуація на сході України змусила суддів кинути власні домівки й шукати кращої долі в судах інших регіонів.

Наприкінці минулого року, коли ВККС відновила свою роботу, чимало служителів Феміди з Луганської та Донецької областей отримали рекомендації на переведення до інших установ. Серед них, до речі, були й ті, хто волею випадку не встиг ще скласти присягу або чиї 5-річні повноваження закінчилися.

Однак деякі судді прийняли рішення через певні обставини більше не пов’язувати свого життя з правосуддям. Як повідомив голова ВККС Сергій Козьяков, напередодні засідання комісії, що відбулося 30 січня, стало відомо про 4 осіб, які не хочуть продовжувати свій професійний шлях у храмах Феміди. Всі подали до Вищої ради юстиції заяви про звільнення з посад за власним бажанням. Позбутися професійного тягаря наважився Дмитро Кравець із Шевченківського районного суду м.Києва, Микола Бібік з Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, Лариса Трофименко з Ленінського районного та Денис Жолтий з Кіровського районного судів м.Донецька.

Якщо про причини завершення кар’єри представників Донеччини можна здогадатися, то в Д.Кравця та М.Бібіка такий крок, можливо, викликаний небажанням окремих представників громадськості бачити їх у мантіях. Так, на офіційному сайті Тимчасової слідчої комісії з перевірки справ суддів судів загальної юрисдикції розміщено два висновки з констатацією наявності ознак порушення присяги цими суддями. Обидва датуються 24.09.2014. Чи будуть звільнені володарі мантій, дізнаємося, вочевидь, не раніше, ніж запрацює сама ВРЮ. А тим часом і Д.Кравець, і М.Бібік залишатимуться на службі у Феміди ще на невизначений час.

Суворий допит

Утім, і тим володарям мантій, які відважилися продовжити свою діяльність, довелося витримати черговий іспит на профпридатність. Члени ВККС, детально вивчивши справи «безстроковиків», велику увагу приділяли якості винесених рішень та показникам щодо їх скасування вищими інстанціями.

Так, С.Козьякова задовольнила статистика стосовно розгляду справ суддею Новоселицького районного суду Чернівецької області Геннадієм Ляхом, про що він одразу повідомив колегам. «Прошу звернути увагу, що в кандидата з розглянутих 222 кримінальних справ скасовано лише 2 рішення, з 1310 цивільних — 6, із 1899 адміністративних справ скасувань не було взагалі. До того ж до ВККС відносно нього не надійшло жодної скарги», — відзначив голова комісії. Звісно, Г.Лях отримав рекомендацію разом з побажанням і надалі тримати таку високу планку в роботі.

На жаль, не всі кандидати могли похизуватися бездоганною роботою. Чимало з них не заручилися підтримкою «кваліфікаційників» через недбале, з точки зору громадськості, поводження з підозрюваними під час обрання запобіжного заходу відносно учасників акцій протесту. Про такі факти члени ВККС дізналися з повідомлення тимчасової спеціальної комісії, котра направила відомості щодо суддів, на яких надійшли скарги. Наразі ТСК перевіряє факти стосовно судді Ірпінського міського суду Київської області Володимира Шумка. Як повідомив доповідач у цій справі, заступник голови ВККС Микола Патрюк, на розгляді в ТСК перебуває скарга учасника «Автомайдану», який стверджує, що суддя В.Шумко незаконно позбавив учасника акцій протесту права керування автомобілем. Утім, сам володар мантії переконаний, що ні закону, ні Кодексу суддівської етики не порушував. «Це було звичайне адміністративне правопорушення, жодним чином не пов’язане з «Автомайданом», яке не мало політичного забарвлення», — запевняв членів комісії В.Шумко.

Проте для проведення додаткової перевірки фактів кваліфкомісія вирішила почекати з наданням рекомендації.

Відклали питання про рекомендування для призначення безстроково й судді Шевченківського районного суду м.Києва Світлани Гайдук, на яку (поряд з численними порушеннями строків розгляду справ) скаржилися громадські активісти. І якщо наявність справ зі строком розгляду понад 3 місяці С.Гайдук пояснює надто великим навантаженням (за її словами, автоматизована система розподілила їй значно більше справ, ніж колегам), то стосовно скарги до ТСК конкретних пояснень не дала. Обмежи­лася лише твердженням про законність, неупередженість та об’єктивність своїх процесуальних дій. «Чи вжили ви заходів щодо надання підозрюваній особі медичної допомоги? У скарзі до ТСК зазначено, що він знаходився у важкому стані й був доставлений у засідання з тілесними ушкодженнями», — звернувся до С.Гайдук член ВККС Станіслав Щот­ка. «Ні. Адже до суду правоохоронці його доставили саме з лікарні», — пояснила суддя.

Перешкодою в отриманні рекомендацій для багатьох служителів Феміди став низький, на думку членів ВККС, показник роботи. Наприклад, судді Печерського районного суду м.Києва Тетяні Ільєвій довелося пояснювати доповідачу Юрію Тітову причини великого відсотка скасованих рішень: «У 350 адміністративних справах скасовано 61 рішення. Це майже кожна 6-а справа! Чим ви це пояснюєте?»

«Усі скасування я проаналізувала. Вивчаю практику вищих судів, узагальнення та рекомендації. Намагаюся підвищувати свій професійний рівень», — запевнила членів ВККС суддя. Однак її слова не вплинули на думку комісії: рекомендацію Т.Ільєва не отримала.

Суспільний інтерес

Як з’ясувалося на засіданні, за майбутнє окремих володарів мантій турбується й громадськість. Під час розгляду питання щодо можливості обрання безстроково судді Самарського районного суду м.Дніпропетровська Наталії Мірошниченко проти висловилися два представники з Дніпропетровщини. За їх твердженням, Н.Мірошниченко не має права продовжувати працювати. Один з громадян повідомив, що володарка мантії певний час безпідставно виконувала обов’язки голови суду за його відсутності, у той час як, за законом, це мав робити заступник голови.

Суддя повідомила, що адміністративні функції виконувала за розпорядженням самого голови. «Мої повноваження в ті кілька днів зводилися до підписання супровідних листів та вихідної кореспонденції. Жодних кадрових питань я не вирішувала і не прагнула до цього. А заяву присутніх тут осіб розцінюю як помсту: в нашому суді було кілька справ, де рішення виносилося не на їхню користь», — наголосила Н.Мірошниченко.

Цікаво, що дніпропетровці були здивовані відкритістю засідання ВККС, адже вважали можливість громадян відвідувати засідання «революційним віянням», якої до минулого року не було. Хоча засідання є відкритими відповідно до закону. Вочевидь, правова обізнаність суспільства ще трохи кульгає.

Проте комісія вирішила відкласти надання рекомендації Н.Мірошниченко до з’ясування всіх обставин. До того ж, як повідомив М.Патрюк, на розгляді комісії вже перебуває 5 скарг на дії служительки Феміди.

Загалом протягом 29—30 січня ВККС надала рекомендації на обрання безстроково 100 володарям мантій, які тепер чекатимуть від Верховної Ради оперативності.

«Ми всі навчалися потроху…»

Окремо розглядалося питання щодо виключення з резерву кандидатів, у яких закінчився трирічний строк дійсності результатів кваліфікаційного іспиту. Як доповів член комісії Михайло Макарчук, у червні 2014 року таких було 33. Одначе на захист «первачків» став Ю.Тітов, запропонувавши відкласти вирішення цього питання до прийняття нової редакції закону «Про судоустрій і статус суддів». «Але ж чинна редакція зобов’язує нас виконувати норми ст.70, і ми маємо виключити всіх цих осіб з кадрового реєстру», — зауважив М.Макарчук.

Утім, Ю.Тітова підтримали й інші члени комісії. «Є шанс, що в перехідних положеннях нового закону нардепи передбачать не враховувати у цей строк час простою в роботі ВККС. Адже 9 місяців кандидати просто не мали змоги бути призначеними», — наголосив голова ВККС, запропонувавши відкласти розгляд цього питання на невизначений термін. Пропозицію підтримали одноголосно. А отже, 33 кандидати зберегли шанс одягти мантію.

Проте останнє слово й тут мають сказати нардепи. Чи будуть вони зважати на такі тонкощі — невідомо.

Наостанок «кваліфікаційники» мали приділити увагу питанню державного замовлення на професійну підготовку кандидатів у Національній школі суддів, а також погодити організаційну структуру та кількість працівників НШС. Однак не всі члени комісії вважають додаткове навчання володарів мантій запорукою високого фахового рівня. Зокрема, Ю.Тітов переконаний, що бюджетні асигнування на навчання та утримання НШС є надто високими, а організаційна структура — розшарованою.

Аби почути інформацію з перших вуст, С.Козьяков вирішив запросити на наступне засідання ректора НШС Миколу Оніщука. «Нехай він сам доповість про потреби школи та доцільність існування саме такої чисельності працівників», — наголосив голова комісії.

Прикметно, що питання про фінансування НШС і погодження її організаційної структури виникло доволі несподівано. Адже ще 23 грудня на своєму засіданні ВККС затвердила Концепцію національних стандартів суддівської освіти, а також типові плани підготовки суддів та працівників апарату судів на 2015 рік. Вочевидь, загальнодержавне заощадження торкнеться всіх сфер та інституцій держави. Та головне, мабуть, щоб воно відбувалося пропорційно, а не за рахунок фінансових утисків однієї з гілок влади.