Курсанты на пенсии

Обучение в военно-учебном заведении (военном лицее) не считается прохождением военной службы

Верховний Суд України
Іменем України
Постанова

26 вересня 2011 року                        м.Київ 

Верховний Суд України у складі:
головуючого — Тітова Ю.Г.,
суддів: Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Глоса Л.Ф.,
Григор’євої Л.І., Гриціва М.І., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Короткевича М.Є.,
Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В.,
Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Панталієнка П.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П., Потильчака О.І., Пошви Б.М.,
Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
Скотаря А.М., Таран Т.С., Яреми А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Особи 1 до Державної податкової адміністрації України (далі — ДПА) про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

 У грудні 2007 року Особа 1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії ДПА щодо відмови у здійсненні перерахунку вислуги років із урахуванням періоду навчання в Київському суворовському військовому училищі (далі — училище) та зобов’язати ДПА зарахувати цей період до строку вислуги років для призначення пенсії та внести відповідні зміни в документи.

Постановою окружного адмініст­ративного суду м.Києва від 10.10.2008 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Ухвалою ВАС від 27.04.2010 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

У заяві про перегляд ухвали суду касаційної інстанції з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.237 Кодексу адмініст­ративного судочинства (далі — КАС), ДПА, посилаючись на неоднакове застосування ст.24 закону від 25.03.992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» в редакції, чинній з 25.03.1992 до 13.05.1999 (далі — закон №2232-XII), просить ухвалу ВАС від 27.04.2010 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції. На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж самої норми права, відповідач надав ухвалу ВАС від 2.03.2011 у справі №К-46041/09.

Ухвалою ВАС від 21.04.2011 справу допущено для перегляду ВС.

Перевіривши наведені у заяві доводи, ВС дійшов висновку про їх обгрунтованість, виходячи з такого.

Суди встановили, що позивач проходить службу як особа начальницького складу податкової міліції.

Відповідно до записів в особовій справі вислуга років Особи 1 вираховується з 6.08.1984 — дня призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу — Військового Червонопрапорного інституту Міні­стерства оборони СРСР.

У 2007 році він звернувся до ДПА з рапортом, в якому просив перерахувати вислугу років з урахуванням періоду навчання в училищі (із 17.08.1982 до 24.06.1984).

Листом від 20.08.2007 №04-2116/558 ДПА відмовила йому в здійсненні перерахунку вислуги років з посиланням на постанову КМУ від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», якою визначений вичерпний перелік періодів служби та час перебування, що зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Час навчання в училищі до цих періодів не віднесений.

Ухвалюючи рішення у справі, що розглядається, касаційний суд керувався Статутом внутрішньої служби ЗСУ, затвердженим законом від 24.03.99 №548-ХІV, законом №2232-XII (у редакції від 25.03.92), згідно з положеннями яких період навчання в училищі вважався перебуванням на військовій службі, а також ст.22 Конституції щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В ухвалі, наданій на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, ВАС за подіб­них обставин справи дійшов виснов­ку, що закон №2232-ХІІ (у редакції від 25.03.92) не поширюється на ці відносини, тому відсутні підстави для зарахування періоду навчання позивача в училищі до періоду проходження військової служби.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що ним неод­наково застосовано одну й ту саму норму матеріального права.

За змістом п.«а» ст.12 закону від 9.04.92 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається, зокрема, особам начальницького складу податкової міліції незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.

Відповідно до п.«а» ч.1 ст.17 цього закону військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсії.

Статтею 2 закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я й віком громадян України, пов’язаній із захистом Віт­чизни. Видами такої служби згідно з частиною четвертою цієї статті є: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (далі — вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Початком військової служби згідно з ч.1 ст.24 закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) уважається: 1) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату — для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи, тощо) — для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу — для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов’язаних.

Отже, відповідно до зазначених норм навчання у військово-нав­чальному закладі (військовому ліцеї) не визначено як проходження військової служби.

Закон №2232-ХІІ у редакції, чинній до 13.05.99, яка передбачала зарахування періоду такого навчання до проходження військової служби, на момент виникнення спірних відносин не діяв.

Зазначене вище свідчить, що дії ДПА щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку вислуги років були правомірними.

Вищий адміністративний суд внаслідок неправильного застосування норм закону, які регулюють спірні відносин, ухвалив помилкове рішення.

Враховуючи викладене, відповідно до ч.2 ст.243 КАС ухвала касаційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього суду.

Керуючись стст.241, 242, 243 КАС, ВС

 ПОСТАНОВИВ:

 Заяву ДПА задовольнити.

Ухвалу ВАС від 27.04.2010 скасувати, справу направити на новий розгляд до цього ж суду.

Постанова є остаточною й не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого п.2 ч.1 ст.237 КАС