Чому справи перевозять на санчатах, і куди вони потім зникають
Те, що ініціатива іноді карана, відчув на собі очільник Первомайського міськрайонного суду Харківської області Віктор Соколенко, який претендував на перехід до апеляційної інстанції. На заваді його кар’єрному сходженню ледь не став прикрий інцидент, котрий нещодавно трапився в очолюваній ним інстанції та про який він чесно повідомив правоохоронні органи і територіальне відділення Державної судової адміністрації.
Те, що ініціатива іноді карана, відчув на собі очільник Первомайського міськрайонного суду Харківської області Віктор Соколенко, який претендував на перехід до апеляційної інстанції. На заваді його кар’єрному сходженню ледь не став прикрий інцидент, котрий нещодавно трапився в очолюваній ним інстанції та про який він чесно повідомив правоохоронні органи і територіальне відділення Державної судової адміністрації.
Події, які розгорталися взимку 2010 року в м.Первомайську, дуже нагадували рязановську комедію про новорічні пригоди. Щоправда, «жертвами» транспортного непорозуміння стали судові справі, які так і не доїхали з однієї будівлі суду до іншої.
Транспортне ноу-хау
31 березня в столиці на слід загублених вердиктів натрапили члени Комітету ВР з питань правосуддя. Зокрема, Юрій Кармазін попросив колег розібратися в цій історії, перед тим як дати В.Соколенку рекомендацію на обрання до Апеляційного суду Харківської області.
Про подробиці курйозу розповів сам суддя. За його словами, Первомайський міськрайонний суд розташований у двох будівлях, відстань між якими — близько
Водночас В.Соколенко запевнив депутатів, що впродовж кількох днів усі матеріали були відновлені й жодних скарг від громадян до суду не надходило. «Права позивачів у цих справах не були порушені», — гарантував суддя. Він зробив акцент і на тому, що ті, хто загубив справи, були покарані: комусь оголосили догану, а когось і взагалі звільнили з роботи.
У свою чергу депутати звернули увагу на те, що сумка — це не голка в копиці сіна, і загубити її не так просто. А ось відповідь голови судової обителі відверто розвеселила володарів мандатів і всіх присутніх на засіданні. Виявляється, вітчизняній Феміді бракує коліс, й, очевидно, вирішивши, що в ногах правди немає, працівники суду зважилися пересісти на санчата. Саме цей зимовий вид транспорту, за словами В.Соколенка, використовували його колеги, яким доводилося щоденно долати значну відстань від одного приміщення суду до іншого. За словами керманича Первомайського міськрайонного суду, він неодноразово звертався до ДСАУ з проханням «забезпечити суду умови для роботи», однак віз, а точніше санчата, і досі там.
Підтвердив слова судді про скрутне становище вітчизняного правосуддя і присутній на засіданні комітету керманич ДСАУ Іван Балаклицький. «Не секрет, що з 9 млрд грн. бюджетного запиту законодавець виділяє нам лише 2 млрд грн. Тому ми дійсно не забезпечуємо належним чином суди», — розповів чиновник. За інформацією І.Балаклицького, обителі Феміди лише на 40% забезпечені транспортом, і нині бракує коштів не лише на автомобілі й бензин, а й на канцелярське приладдя.
Втім, висловлені В.Соколенком і головою ДСАУ аргументи переконали не всіх депутатів. Так, Ю.Кармазін зауважив: «Якщо щось зникає, то це комусь вигідно».
А ось Леонід Грач акцентував увагу колег на тому, що саме керманич суду повідомив відповідні органи про втрату. «У нашій практиці це, мабуть, перший випадок, коли громадянин, суддя, людина чесно розповіла про те, що сталося. І виходить, що сам на себе доніс», — заявив парламентар. На думку нардепа, найважливіше те, що керманич суду все виправив, тобто відновив загублені документи. Водночас комітетник звернув увагу на те, що колекція судових перлів, окрім «колядок», поповниться ще одним поняттям — «санчата».
Солідарним з Л.Грачем була й більшість його товаришів по парламентському підрозділу, які вирішили рекомендувати Верховній Раді обрати В.Соколенка суддею Апеляційного суду Харківської області. Слід зазначити, що наступного дня в будівлі під куполом кандидатура мантієносця була підтримана 343 голосами народних обранців.
Заочно не рекомендована
Менше пощастило іншій претендентці — судді Господарського суду АР Крим Анжеліні Жуковій, яка мала намір працювати там безстроково. Слід зазначити, що її кандидатуру народні посланці розглядали вже двічі: в листопаді минулого року і в березні нинішнього. Цього разу до столиці А.Жукова так і не приїхала, а телефоном депутатам повідомили про її хворобу, хоча жодного документального підтвердження цього не було.
Як розповів присутнім Вадим Колесніченко, який, до речі, входив до складу робочої групи, котра перевіряла скарги на роботу судді, матеріали кандидатки на пожиттєву «путівку» перебувають на розгляді комітету близько 2 років. На його переконання, чекати на явку А.Жукової не потрібно, оскільки всі питання щодо неї були вирішені ще на попередньому засіданні.
Як з’ясували депутати, список претензій до судді був чималим і стосувався порушень законодавства при розгляді справ. За інформацією парламентарів, А.Жукова, попри правила територіальної підсудності, заборонила проведення місцевого референдуму, вирішувала питання щодо передання землі приватним особам тощо.
За словами В.Колесніченка, в результаті таких дій судді місцева громада Севастополя не має змоги провести референдум і «не отримала близько 1 тис. га землі».
У свою чергу голова Судової палати в господарських справах Верховного Суду Валентин Барбара поінформував, що очолюваний ним структурний підрозділ ВС скасував кілька рішень цієї законниці, пов’язаних із земельними спорами. Урешті-решт володарі мандатів вирішили вершити професійну долю мантієносиці за її відсутності й ухвалили не рекомендувати парламенту обирати її суддею безстроково.
Принагідно зауважимо, що наступного дня на пленарне засідання Верховної Ради А.Жукова теж не з’явилася, втім, це не завадило розширити перелік претензій до її роботи. Так, за інформацією голови Вищої ради юстиції Володимира Колесниченка, на розгляді цього конституційного органу перебуває 3 подання про звільнення її з посади. За словами керманича ВРЮ, матеріали ще не розглянуті по суті, однак він устиг з ними ознайомитись і дійшов висновку, що вони будуть підтримані. «Думаю, перспектива така, що буде звільнення», — спрогнозував В.Колесниченко.
Водночас він підтримав пропозицію комітету щодо того, аби не надавати судді довічну «перепустку». У результаті спірна кандидатура була забракована парламентарями.
Ольга КИРИЄНКО
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!