Депутати залишили «проблемних» суддів з їхніми проблемами
Як повідомляв «ЗіБ» у минулому числі, 18 лютого відбулося засідання Комітету ВР з питань правосуддя, на якому, крім ознайомлення з листом Голови Верховного Суду щодо прискорення розгляду подань на безстрокове обрання, парламентарі вирішували питання поповнення суддівського корпусу. Зокрема, стосовно надання рекомендацій майже 40 речникам правосуддя.
Як повідомляв «ЗіБ» у минулому числі, 18 лютого відбулося засідання Комітету ВР з питань правосуддя, на якому, крім ознайомлення з листом Голови Верховного Суду щодо прискорення розгляду подань на безстрокове обрання, парламентарі вирішували питання поповнення суддівського корпусу. Зокрема, стосовно надання рекомендацій майже 40 речникам правосуддя.
Втім, членам комітету не вдалося вирішити долю всіх претендентів на мантії, адже серед них було 8 «проблемних».
Дехто з них — частий гість парламентської будівлі, адже вердикту депутатів чекає понад рік. Однак і нинішнє рандеву з народними обранцями для «проблемної вісімки» не було вдалим: вирішення питання щодо їх обрання до обителей правосуддя знову відстрочили.
«Господарська комплектація»
Серед охочих отримати рекомендацію від парламентарів були 6 суддів, раніше обраних безстроково. Вони виявили намір працювати у Вищому господарському суді. Спершу голова комітету Сергій Ківалов нагадав, що двоє з них — Станіслав Мирошниченко і Петро Міщенко — вже подолали комітетський Рубікон 14 січня. Проте, попри відсутність скарг і зауважень від депутатів на роботу цих мантієносців, їхні прізвища з трибуни сесійної зали так і не прозвучали. У день засідання комітету надійшов лист від в.о. голови ВГС Анатолія Осетинського, в якому той просив депутатів не розглядати їхнє питання, оскільки головним фінансовим законом країни ВГС профінансовано лише на 60%, а отже, коштів і на тих, хто вже працює, не вистачає.
Керманич комітету поінформував, що після місячної перерви керівництво ВГС звернулося до парламентарів з проханням розглянути матеріали всіх кандидатів на суддівські посади у вищій інстанції господарської юрисдикції. Відтак члени парламентського підрозділу рекомендували ВР обрати до ВСГ ще 4 осіб. При цьому дехто з народних обранців наголошував на необхідності відкладення вирішення цього питання, позаяк ця судова установа не має легітимного керівництва, тобто, на їхнє переконання, Сергій Демченко ось уже рік обіймає посаду керманича всупереч Конституції. У свою чергу прибічники кадрового поповнення господарської інстанції зауважували, що для неупередженості суду це становище піде на користь, аби не повторилася сумнозвісна ситуація, яка склалась у Львівському апеляційному адміністративному суді.
Номінувати і не рекомендувати
До восьми «проблемних» речників Феміди потрапила і в.о. заступника голови Богунського районного суду м.Житомира Інна Грибан, яка претендувала на обрання до Київського апеляційного адміністративного суду. Слід зазначити, що розгляд її кандидатури в минулому році комітет двічі (20 лютого і 14 травня) відкладав.
Принагідно нагадаємо, що під час другого рандеву судді з парламентарями стало відомо, що на неї надійшла скарга від народних депутатів, а також з’явилося звернення до ВРЮ і Генеральної прокуратури щодо «втручання в діяльність політичної партії», тож одразу було озвучено пропозицію доручити членам комітету провести ще одну перевірку.
Однак депутати все ж вирішили обговорити це питання, надавши слово своєму колезі Миколі Рудченку, який, до речі, вже аналізував роботу І.Грибан. Нардеп поінформував, що після перевірки він дійшов висновку: зазначена служителька Феміди — «одна з небагатьох житомирських суддів, які чесно виконують свої обов’язки». Доповідач зауважив, що, коли вперше розглядали кандидатуру І.Грибан на засіданні, він розповідав про спроби заволодіння закордонною фірмою одним із житомирських хлібокомбінатів. За його словами, він відразу не розібрався в цьому інциденті, нині ж уважає, що суддя вчинила згідно із законом, не дозволивши іноземним «загарбникам» захопити підприємство.
Втім, парламентарі зацікавились політичною складовою суддівської діяльності. Речниця правосуддя пояснила, що розглядала позов про оскарження рішення конференції блоку політичних партій, на якій ухвалювалося рішення про дострокове припинення повноважень депутатів обласної ради. Як повідомила суддя, на переконання позивача, конференція пройшла без його участі. За словами доповідачки, оспорювалося питання не припинення повноважень за внутрішніми політичним мотивами, а питання представництва інтересів виборців. І.Грибан поінформувала, що її ухвала не виконана, «тому що на момент винесення, як потім повідомила територіальна виборча комісія, було прийнято рішення про обрання наступних у списку депутатів». У підсумку депутати вирішили вдруге відкласти розгляд питання.
Наразі ж стало відомо, що жодної інформації стосовно результатів перевірки скарги на суддю ні з ВРЮ, ні з прокуратури немає. У свою чергу М.Рудченко знову підтримав суддю, заявивши про політичну складову нарікань на роботу І.Грибан з боку депутатів. «Це все тягнеться з моменту виборів до обласної ради», — заявив він, назвавши такий стан справ «заказухою».
Однак його колеги вирішили зняти з розгляду кандидатуру цієї речниці правосуддя до ухвалення рішення щодо скарги у ВРЮ.
Виборчий слід
Удруге з’явилася на засідання комітету претендентка на безстрокову «путівку» до Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим Леся Українець, повноваження якої закінчилися ще 25 квітня 2007-го. 19 березня минулого року через наявність нарікань на роботу судді депутати вирішили провести перевірку скарг на неї.
Андрій Сенченко, який входив до складу робочої групи, що здійснювала перевірку, порадив судді підшукати собі іншу професію та поінформував колег про деякі ляпсуси служительки Феміди. За його словами, у 2006 році, коли проводили вибори голови одного з кримських селищ, місцева виборча територіальна комісія у зв’язку з великою кількістю порушень не змогла підбити підсумки голосування. Водночас комісія сусіднього селища підрахувала результати народного волевиявлення. Пізніше відповідне рішення було оскаржено до Ленінського районного суду АРК, однак суддя, на переконання доповідача, вирішила, що вибори були проведені відповідно до закону.
Реакція членів комітету на розповідь А.Сенченка була досить бурхливою. Зокрема, Юрій Кармазін закликав колег негайно відреагувати на почуте. «До сьогодні є нелегітимний мер і нелегітимне рішення, відбувається знущання над волевиявленням людей», — обурювався він.
У свою чергу Л.Українець зазначила, що відповідне рішення набрало чинності, й розглядалася ця справа колегією суддів. Водночас вона заявила, що А.Сенченко ставиться до неї упереджено, на що сам депутат запропонував, аби його колеги без його участі ще раз розглянули матеріали справи. Відтак парламентарі вирішили перенести розгляд цього питання на наступне засідання.
Принагідно зауважимо, що згадане прізвище фігурувало ще в одній історії. 20 березня 2008 року на пленарному засіданні парламенту С.Ківалов зачитав проект постанови ВР щодо обрання суддів, у якому було два прізвища суддів, які на засіданні комітету не отримали рекомендацій, серед них — ім’я представниці Ленінського райсуду. Тоді цей інцидент отримав продовження у вигляді звернення депутатів до Голови ВР з пропозицією відкликати С.Ківалова у зв’язку з незадовільною роботою з посади керманича Комітету ВР з питань правосуддя.
Пізніше народні посланці провели відповідну перевірку. Як виявилось, у переддень пленарного засідання один з працівників секретаріату допустив технічну помилку, внаслідок чого до проекту постанови потрапили два прізвища служителів Феміди, які не отримали рекомендацій. Згідно з поясненнями коменданта парламенту ці судді до будівлі під куполом узагалі не допускалися. Відповідно до проїзних документів вони поїхали додому відразу по закінченні засідання комітету.
Відтак парламентарі вирішили не ловити один одного на помилках і назвали цей інцидент «технічною хибою».
Підготувала
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!