Налог без прибыли:

почему Украине нужны новые правила налогообложения криптовалют

Представим: человек приобрел USDT за 100 тыс. грн. из уже налогооблагаемых сбережений, а затем продал за те же 100 тыс. грн. Комиссии не учитываем. Прибыль нулевая. Если применить к операции подход ГНС к полной сумме поступления, возникают 18 тыс. грн НДФЛ и 5000 грн. военного сбора. Человек не заработал, но потерял 23% вложенного капитала.

Проблема не лише у ставці

Це не окремий «податок на USDT». ДПС відносить дохід фізособи від продажу криптовалюти до іноземних або інших доходів залежно від джерела виплати. У роз’ясненнях служби базою названа сума отриманих коштів, а не різниця між продажем і придбанням. Для особистого продажу застосовуються 18% ПДФО та 5% військового збору. Йдеться про податкового резидента України, а не про кожного власника українського паспорта.

ДПС застосовує загальні норми Податкового кодексу. Критикувати цей підхід не означає дозволяти ігнорувати податки. Змінювати базу має законодавець, а не платник у власній декларації. Але економічний результат такого підходу варто назвати прямо: держава може обкладати повернення власного капіталу так, ніби вся сума є новим заробітком.

Станом на 30 жовтня 2026 року закон «Про віртуальні активи» №2074-IX ще не набрав чинності, а законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні» (№10225-д) готується до другого читання. Заплановані правила не можна застосовувати як уже чинні.

Стейблкоїн не означає відсутності прибутку

Було б помилкою вимагати безумовного звільнення всіх стейблкоїнів. Прив’язка до долара не фіксує їхню ціну в гривні. Якщо витрачено 100 тис. грн., а отримано 110 тис. грн., різниця до комісій становить 10 тис. грн. Саме її доцільно брати за основу оподаткування, а не всі 110 тис. грн.

Показовий контраст: пп.165.1.51 ПК передбачає виключення для доходів від операцій із валютними цінностями, крім визначених законом винятків. Це не робить USDT юридичним еквівалентом долара і не поширює пільгу автоматично. Але ставить питання: чому цифрова форма збереження вартості має призводити до податку навіть без приросту капіталу?

Європейський орієнтир — не нульова ставка

Єдиного світового криптоподатку немає. Проте в Іспанії результат продажу криптовалюти приватним інвестором визначають через різницю між вартістю відчуження та придбання з урахуванням допустимих витрат. У Польщі ставка 19% застосовується до доходу після врахування документованих витрат; надлишок таких витрат переноситься на наступний рік.

Ці системи не однакові. Наприклад, обмін однієї криптовалюти на іншу має різні наслідки. Спільний корисний орієнтир для України — враховувати вкладений капітал, а не вважати весь продаж прибутком.

MiCA теж не дає готової формули податку. Це правила ринку: вимоги до емітентів, постачальників криптопослуг і захисту клієнтів. Україні потрібні і сумісне ринкове регулювання, і окремі зміни до Податкового кодексу. Одне не замінює іншого.

Декларувати можна, але логіки бракує

Стверджувати, що криптодохід узагалі неможливо задекларувати, неправильно. У чинній формі декларації про майновий стан і доходи для іноземних доходів є рядок 10.10, для інших — 10.13. За підходом ДПС вибір залежить від джерела виплати. Назва іноземної біржі сама по собі не визначає платника у P2P-угоді, де покупцем може бути резидент України.

Продаж через OTC-посередника чи P2P не створює податкової пільги. Водночас продаж, переказ уже отриманого фіату між власними рахунками і просте зберігання токенів — різні події. Їх не можна механічно рахувати як новий дохід щоразу. Для розрахунку потрібно відновити угоди, платежі, комісії та належність рахунків, а не взяти один підсумок «виведено з біржі».

Окреме питання — оплата послуг криптоактивами. Вона не стає неоподатковуваною через форму розрахунку. Для ФОП на єдиному податку ДПС прямо застерігає від отримання оплати криптовалютою через вимогу грошової форми розрахунків. Валютні обмеження самі собою не скасовують цієї вимоги.

Що потрібно змінити

З огляду на це, пропоную законодавчо визначити результат інвестиційних операцій як надходження від реалізації мінус підтверджена вартість придбання та прямі комісії. Потрібні зрозумілі правила врахування збитків, оцінки у гривні, обмінів між токенами та підтвердження витрат біржовими й банківськими документами. Власні перекази слід прямо відокремити від продажу.

Для криптоактивів, отриманих як уже оподаткована винагорода, потрібна визначена вартість придбання, щоб під час подальшого продажу не обкладати ту саму економічну суму вдруге. Для старих активів — перевірювана перехідна процедура, а не вигадані документи заднім числом.

На мою думку, обкладення всієї виручки послаблює стимули до добровільного декларування. Це не виправдання приховування доходів. Це аргумент за систему, в якій людина може показати операції, підтвердити витрати й заплатити податок із визначеного результату. Щоб вивести крипторинок із тіні, держава має вимагати прозорості, але не підміняти прибуток оборотом.

Закон і Бізнес