Криптовалютное мошенничество в США: от фиксации до обращения в ФБР

Криптовалютное мошенничество не останавливается на границах, а движение активов часто охватывает десятки адресов и сервисов. Как в США фиксируют цифровые доказательства, отслеживают транзакции и готовят сообщения в ФБР и где проходит граница между первоначальным анализом и официальным расследованием?

Від фіксації даних до відстеження транзакцій

Масштаб кіберзлочинності у США демонструє статистика центру (Internet Crime Complaint Center, IC3 ). У 2025 році він отримав 1 млн повідомлень про ймовірні злочини в Інтернеті, а заявлені потерпілими збитки сягнули майже $21 млрд — на 26% більше, ніж роком раніше. Із них 181,6 тис. повідомлень стосувалися віртуальних активів, а сума заявлених збитків перевищила $11 млрд. Найбільше — $7,2 млрд — потерпілі втратили через інвестиційне шахрайство з використанням криптовалют.

Після виявлення шахрайства потерпілий часто концентрується на одному питанні — як повернути гроші. Однак для подальшої роботи насамперед потрібно зберегти інформацію, яка дасть змогу відтворити перебіг подій.

Необхідно встановити, коли і за яких обставин розпочалося спілкування зі зловмисником, які імена та акаунти він використовував, через які месенджери або сайти відбувалося спілкування, звідки й куди переказувалися кошти. У справах, пов’язаних із криптовалютою, окремо фіксують адреси гаманців, ідентифікатори (хеші) транзакцій, вид і кількість криптоактиву, суму, дату й час кожної операції, а також відомості про біржі та інші сервіси, через які проходили активи. Саме таку максимально повну інформацію про транзакції ФБР рекомендує надавати у повідомленнях про криптовалютне шахрайство.

Поширена помилка — вважати криптовалюту повністю анонімним способом переміщення коштів. У публічних блокчейнах транзакції залишають цифровий слід. Маючи початкову адресу гаманця або хеш транзакції, можна простежити подальший рух активів і встановити точки їхньої взаємодії з централізованими сервісами. На цьому етапі збір та юридична систематизація матеріалів поєднуються з технічним аналізом блокчейну, завдання якого — відновити маршрут активів і визначити адреси та сервіси, що можуть мати значення для розслідування.

Сам по собі блокчейн-аналіз не дає змоги встановити особу зловмисника, оскільки адреси гаманців не містять даних про їхніх власників. Однак якщо активи надходять на централізовану біржу, вона може володіти KYC-даними користувача, історією входів, IP-адресами та відомостями про пристрої. Отримати ці дані можна лише за належною процедурою, яка залежить від юрисдикції та правового статусу сервісу. Технічний звіт у такому разі допомагає правоохоронному органу визначити, де можуть зберігатися ключові докази.

Від систематизації матеріалів до звернення до IC3 

Після фіксації обставин і технічного аналізу отриману інформацію необхідно юридично систематизувати. Для цього формують хронологію подій, описують механізм шахрайства та складають перелік відомих осіб, акаунтів, телефонних номерів, електронних адрес, доменів та інших цифрових ідентифікаторів.

Окремим додатком може бути звіт про результати блокчейн-аналізу із зазначенням початкових транзакцій, подальшого руху активів і виявлених сервісів. Така структура має практичне значення: замість десятків скріншотів листування, підтверджень банківських переказів і невпорядкованого списку криптовалютних адрес правоохоронний орган отримує послідовний виклад обставин та технічні дані, які можна перевірити.

У США повідомлення про криптовалютне шахрайство рекомендують подавати через центр скарг на інтернет-злочини або безпосередньо до відповідного територіального підрозділу ФБР. Форму на сайті центру може заповнити як сам потерпілий, так і інша особа від його імені. У такому разі окремо зазначають дані потерпілого та особи, яка подає повідомлення. Це дає змогу одразу передати факти й технічні відомості, необхідні для первинної оцінки.

Водночас приватне дослідження не слід ототожнювати з процесуальним доказуванням. Блокчейн-аналіз і систематизовані матеріали не замінюють слідчих дій, судових процедур або офіційного отримання інформації від американських та іноземних компаній. Так само подання повідомлення через центр не означає автоматичного початку федерального розслідування. Центр аналізує отримані дані та за наявності підстав передає їх територіальним підрозділам ФБР, іншим правоохоронним органам або регуляторам.

Швидкість має значення

Після отримання коштів зловмисники можуть швидко переводити активи між адресами, використовувати кілька блокчейнів, обмінні сервіси та інші інструменти, що ускладнюють відстеження. Тому ФБР рекомендує повідомляти про криптовалютне шахрайство якомога швидше й надавати максимально повну інформацію про транзакції. Якщо аналіз показує, що активи надійшли до сервісу, здатного ідентифікувати користувача, правоохоронний орган отримує конкретний напрям подальшої роботи.

Значну частину первинної роботи можна провести дистанційно: зафіксувати обставини, зберегти цифрові матеріали, проаналізувати транзакції та підготувати структурований пакет інформації. Водночас простежити рух активів і повернути їх — різні завдання. Блокчейн-аналіз може встановити маршрут коштів, але сам по собі не дає змоги заблокувати активи, отримати KYC-дані або провести їх вилучення. Для цього залежно від юрисдикції та обставин потрібні дії біржі, правоохоронного органу, прокурора або суду.

Подальші процесуальні рішення залишаються за компетентними органами США.

Своєчасно збережені цифрові дані та структуровані матеріали не гарантують результату, але дають правоохоронцям змогу швидше оцінити обставини й визначити подальші дії.

Закон і Бізнес