Право на компенсацию

Когда уместно подавать гражданский иск в уголовном производстве

В отдельных категориях дел – например, по делам о ДТП, смерти или увечье на производстве, логичным и приемлемым инструментом защиты прав является подача гражданского иска. Как сделать этот инструмент эффективным, рассказала адвокат.

Зрозумілі способи захисту

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар «Цивільний позов у кримінальному провадженні: Хто, До кого, Коли, Як?», лектором якого виступила адвокат, медіатор Людмила Гриценко.

Перш за все, спікер звернула увагу на положення чч.1—2 ст.16 Цивільного кодексу, за яким способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Положення, щодо захисту права власності поширюються на осіб, які хоч і не є власниками, проте володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), але також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

«В більшості позовів у моїй практиці, а їх було сотні, нових способів захисту створювати не довелося», — додала Л.Гриценко, зазначивши, що її спеціалізація — це, як правило, відшкодування моральної чи немайнової шкоди, завданої внаслідок ДТП або у результаті загибелі на виробництві. Втім, за словами лектора, коло позивачів у цивільних позовах у кримінальних провадженнях може бути не завжди очевидним.

Так, у практиці адвоката була справа, коли на досудовому розслідуванні у справі щодо загибелі чоловіка у ДТП потерпілою стала його дружина. Повнолітня донька загиблого не мала статус потерпілої, але виступила як цивільна позивачка, й її позов був частково задоволений судом.

Схожу дилему щодо визнання потерпілим мають справи, в яких загиблою в ДТП є дитина. В деяких справах в якості потерпілих залучалися обидва батьків, інколи — лише батько чи мати. Тому важливо у таких випадках думати на кілька кроків вперед. Також Л.Гриценко наголосила на тому, що позов може бути подано до початку судового розгляду справі.

Положенням ст.1177 ЦК передбачено відшкодування (компенсація) шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення:

шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону;

шкода завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення компенсується за рахунок державного бюджету у випадках та порядку, передбачених законом.

Статус потерпілого

Відповідно до ст.55 КПК, права і обов’язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення чч.1—3 ст.55 КПК поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи.

Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім’ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням потерпілими може визнаватися кілька осіб.

Спікер звернула увагу на постанову Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №539/3185/17, яка є важливою з огляду на аспект набуття статусу потерпілої особи. Зокрема, ВС акцентує на тому, що «фізична особа, яка набула статусу потерпілого у вказаному випадку та яка не надавала згоди прокурору на укладення з підозрюваним угоди про визнання винуватості, має право на апеляційне оскарження судового рішення, яким затверджено таку угоду, якщо прийняте рішення стосується її прав, свобод чи інтересів».

Згідно зі ст.61 КПК цивільний позивач — це фізична або юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка пред’явила цивільний позов. Права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду, які передбачені КПК для потерпілого в частині, що стосуються цивільного позову. Позивач має право підтримувати свій позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

Подати позов у кримінальному провадженні можуть:

потерпілий (стст.55, 56 КПК);

цивільний позивач (ст.61 КПК);

законні представники (ст.59 КПК);

прокурор (ч.3 ст.128 КПК).

До кола відповідачів за різних обставин можуть бути віднесені:

особа (особи), яка/які винна в заподіянні шкоди

особа, яка підозрюється/ обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення

страхова компанія, в якій особа, яка підозрюється, обвинувачується, винна у ДТП, застрахувала свою цивільну відповідальність

особа, яка на відповідній правовій підставі використовувала джерело підвищеної небезпеки;

МТСБУ;

власник джерела підвищеної небезпеки;

держава.

Відповідаючи на питання коли можна (варто/ доречно) подавати цивільний позов у кримінальному провадженні, Л.Гриценко зазначила, що це можна робити: на досудовому розслідуванні; під час судового розгляду; окремо, не чекаючи результатів кримінального провадження; після вступу вироку в законну силу.

Застосування механізму

Спікер навела в якості прикладу справу №711/4759/20, в якій цивільний позов був поданий під час підготовчого засідання. Ця справа дійшла до розгляду у Верховному Суді (постанова від 29.09.2022). У ній йшлося про кримінальне правопорушення в результаті ДТП. Судом було стягнуто на користь:

цивільної позивачки (доньки померлого) — 100 тис. грн моральної шкоди із засудженої;

потерпілої (дружини померлого) — 22105 грн матеріальної шкоди зі страхової компанії та 200 тис. грн. моральної шкоди із засудженої.

Також були стягнуті витрати на правничу допомогу у розмірі 40 тис. грн.

В іншій справі – №695/3697/19 йшлося також про ДТП, втім тут висувались позовні вимоги про стягнення моральної шкоди на користь людини, яка втратила обох батьків, а також про стягнення моральної шкоди на користь людини, яка втратила обох батьків, чоловіка та отримала тяжкі тілесні ушкодження.

У справі №696/545/18 цивільний позов було подано окремо, після вступу вироку в законну силу. Але результатом стало також стягнення матеріальної та моральної шкоди для потерпілих (батьків померлого).

У справі №404/8320/18 йшлося про нещасний випадок: 7-річна дівчинка отримала травми внаслідок несправності атракціону. Позов був поданий окремо, оскільки кримінальне провадження не мало ефективного розслідування. Законний представник (мати потерпілої дівчинки) отримала компенсацію моральної шкоди з корпорації в розмірі 250 тис. грн.

Закон і Бізнес