Капитан «глубокого» резерва

Как журналисты-расследователи призывают других к мобилизации, а сами отсиживаются в тылу

В настоящее время особое влияние на общественное мнение оказывают люди, специализирующиеся на распространении информации в СМИ. В частности, разыскивают лиц, уклоняющихся от призыва, однако сами не спешат встать на защиту Родины, будучи военнообязанными. Вот только один такой пример…

На сьогоднішній день функцію викривачів виконують журналісти, зокрема «Bihus.info», «СХЕМИ», «Українська правда» «Радіо Свобода» тощо. Більшість вказаних видань (проектів) переважно фінансуються за рахунок американських благодійних фондів та організацій.

У період 2022—2024 рр., журналісти неодноразово загострювали увагу суспільства щодо питань з приводу мобілізації в Україні. Своїми красномовними здібностями, виступаючи із публічними та мотивованими промовами, заявами та розлідуваннями стосовно так званих «ухилянтів», вони створювали певний інформаційний фронт. Їх риторика, переважно стосувалася в необхідності єднання громади, боротьбі за справедливість, спільної праці на благо країни та вирішення нагальних проблем мобілізації населення.

На перший погляд, така діяльність може здатися корисною для громади, але на практиці вона часто обертається лише словами, що не переходять у конкретні дії. Всупереч своїм заявам, журналісти-розслідувачі демонструють принципову відстороненість від теми власної мобілізації, хоча більшість з них є військовозобов’язаними.

Яскравим прикладом може слугувати журналіст, активіст і викривач видань «Українська правда», «Дзеркало тижня» Олександр Лємєнов.

За наявною інформацією Лємєнов О.В. є військовозобов’язаним офіцером запасу (військовий квиток виданий 17.05.2013 Білоцерківським ОМВК) та мав військове звання молодший лейтенант, яке присвоєно наказом Міноборони від 30.11.2011.

Зазначене військове звання та військову спеціальність офіцера з організації морально-психологічного забезпечення О.Лємєнов здобув під час навчання на військовій кафедрі у Київському національному університеті ім.Т.Г. Шевченка.

Тут варто нагадати, що відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізації підлягають усі військовозобов’язані громадяни України, в тому числі і офіцери запасу, оскільки такі мають статус військовозобов’язаних.

Під час загальної мобілізації, яка зараз триває в Україні, офіцери запасу мають такі обовʼязки: прибувати до ТЦК та СП для оновлення військово-облікових даних після отримання повістки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку для вдосконалення своєї спеціальності. Однак, О.Лємєнов, будучи активним антикорупціонером та активним борцем за справедливість, цих законів не дотримується.

У 2023 році, знаючи про необхідність в оновленні даних, в РТЦК та СП журналіст не з’являється, про що свідчить звернення від 22.12.2023 року ТВО начальника Білоцерківського РТЦК та СП підполковника М.Мусіка до начальника Білоцерківського РУП ГУНП в Київський області щодо доставки військовозобов’язаного О.Лємєнова до Білоцерківського РТЦК та СП як такого, який вчинив адміністративне правопорушення за ст.210¹ КпАП («Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, неявка громадян за повісткою про первинний виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки»).

Опитані поліцейськими сусіди О.Лємєнова розповіли, що активіст втік через сусідську квартиру, коли до нього прийшли працівники Територіального центру комплектації та соціальної підтримки. Згодом, коли повістку все ж таки вручили, він забарикадувався у себе в квартирі на вул.Митрополита Липківського, 37-В, з чого можна зробити висновок — барикади Лємєнов будувати вміє, чим і може допомогти на лінії фронту.

Після того, як ця інформація стала публічною, О,Лємєнова піддали критиці його колеги. «Якщо і коли це станеться, тебе обов’язково запитають, чи є місце в громадському секторі для спортивних людей призовного віку, які під час повномасштабки два роки уникали ЗСУ. Подумай про це», — написала Аліна Стрижак із «Центру протидії корупції».

За наявною інформацією, О.Лємєнов тижнями не з’являвся в публічних місцях. Його також не бачили у себе вдома та на засіданнях органів доброчесності, в яких перебуває активіст. Можливо, в час свого перебування у стані «сплячки» активіст створював нові пости у Фейсбуці про необхідність мобілізації населення для боротьби з агресором та власну випадкову зустріч із представниками ТЦК та Нацполіції?

Повертаючись до теми переховування від мобілізації, О.Лємєнов на кінець 2023 року вже був ухилянтом та переховувався де тільки міг, аби його не знайшли співробітники ТЦК.

У подальшому, 5.02.2024 О.Лємєнов, пройшовши ВЛК в Білоцерківському РТЦК та СП був визнаний абсолютно здоровим та придатним до військової служби (довідка ВЛК Білоцерківського РТЦК та СП від 05.02.2024), але з невідомих та досить дивних причин не був призваний для несення військової служби.

Тільки через 4 місяці після отримання довідки про придатність, 28.06.2024 виявилося, що капітан О.Лємєнов нібито включений як військовозобов’язаний запасу до резерву команди в/ч А1145 Головного управління розвідки МОУ (згідно з наказом від 28.06.2024 начальника Київського обласного ТЦК та СП, адресований начальнику Білоцерківського РТЦК та СП).

Достовірно відомо, що службу в указаній частині журналіст нести не буде та не збирається це робити, а вказані папери зроблені тільки для уникнення від мобілізації.

О.Лємєнов — «людина слів, а не дій», оскільки на власному прикладі регулярно ухиляється від питань, пов’язаних із мобілізацією, хоч і є таким самим військовозобов’язаним, як і всі інші. Коли в країні виникають реальні проблеми, які потребують спільної праці — такі як мобілізація — О. Лємєнов знаходить засоби уникнути участі. Його «особиста зайнятість» чи посилання на необхідність «планування майбутніх кроків» стають причинами для ухилення.

О.Лємєнов — «людина слів, а не дій», оскільки на власному прикладі регулярно ухиляється від питань, пов’язаних із мобілізацією, хоч і є таким самим військовозобов’язаним, як і всі інші. Коли в країні виникають реальні проблеми, які потребують спільної праці — такі як мобілізація, О. Лємєнов знаходить засоби уникнути участі в цьому. Його «особиста зайнятість» чи посилання на необхідність «планування майбутніх кроків» стають причинами для ухилення.

Таким чином, реальність така, що одні захищають державу і помирають за неї кожного дня, а інші, такі як О.Лємєнов, сидять вдома у Києві та пишуть про тотальну корупцію й погану владу.

Закон і Бізнес