Как украинцам зарегистрировать брак за границей

Несмотря на обстоятельства, люди продолжают находить друг друга, любить и создавать семьи. В Минюсте рассказывают о том, что необходимо знать украинцам и украинкам, которые решили заключить брак за границей.

Об этом сообщает «Закон и Бизнес» со ссылкой на Минюст.

Насамперед слід звернути увагу на чинне законодавство іноземної країни – чи дозволена в певній державі процедура реєстрації між двома іноземними громадянами (громадянами України).

Згідно з частиною другою статті 4 закону«Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України. Отже, якщо українці, які наразі перебувають за кордоном, планують укласти шлюб або розлучитися на території іноземної держави, мають звернутися до відповідної дипломатичної або консульської установи. Перелік установ, їх адреси та контакти для зв’язку можна знайти на сайті Міністерства закордонних справ України за посиланням.

Саме дипломатичні представництва і консульські установи України проводять державну реєстрацію шлюбу поза межами нашої держави.

Відповідно до частин першої, другої статті 14 закону для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява за встановленою формою до дипломатичного представництва чи консульської установи України в країні перебування.

Якщо жінка та/або чоловік не можуть через поважну причину особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу, така заява, справжність підпису (підписів) на якій засвідчено нотаріально, може бути подана їх представниками, що діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності, або надіслана засобами поштового зв’язку.

Повторний шлюб реєструється органом державної реєстрації актів цивільного стану за умови пред’явлення особами, які раніше перебували в шлюбі, документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть іншого з подружжя в попередньому шлюбі тощо).

У випадку, коли попередній шлюб було припинено за кордоном, таким документом може бути рішення суду про розірвання шлюбу, якщо за законодавством цієї іноземної держави воно є остаточним, свідоцтво про розірвання шлюбу або про смерть одного з подружжя чи інші документи, що підтверджують припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави (видані іноземним компетентним органом).

Шлюб можна зареєструвати після досягнення 18-річного віку. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (статті 22, 23 Сімейного кодексу).

Взаємна згода наречених є необхідною під час реєстрації шлюбу та оформлюється письмово в консульській установі.

Також подається заява на підтвердження сімейного стану (тобто, про неперебування у шлюбі), засвідчена дипломатичним представництвом чи консульською установою України, нотаріусом, або документ про те, що особа не перебуває в шлюбі, виданий компетентними органами країни проживання, який повинен бути засвідченим для міжнародного вжитку (легалізований або апостильований; без засвідчення апостилем чи легалізації подаються документи таких країн).

Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого з предʼявленням для посвідчення їх особи і віку паспортів громадянина України або паспортних документів іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства. Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається (частина дев’ята статті 14 закону).

На підставі актового запису про шлюб кожному з подружжя видається свідоцтво про шлюб (частина десята статті 14 закону).

Разом із тим, за наявності документально підтвердженої поважної причини державна реєстрація шлюбу може бути проведена в іншому місці:

за місцем проживання наречених;

за місцем надання  стаціонарної медичної допомоги;

в іншому місці, якщо наречені не можуть з поважних причин прибути до консульської установи.

Наречені мають право:

обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя,

або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами,

або приєднати до свого прізвища прізвище другого з подружжя.

Складання більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.

За реєстрацію шлюбу стягується консульський збір відповідно до тарифів консульського збору.

Якщо під час реєстрації шлюбу прізвище було змінене, паспортні документи (внутрішній паспорт/ID-картка та закордонний паспорт/-ти) підлягають обміну в місячний строк на шлюбне прізвище. Звертаємо увагу, якщо у Вас не оформлений дозвіл на постійне проживання за кордоном, то перед обміном закордонного паспорта слід спочатку обміняти внутрішній паспорт/ID-картку.

Реєстрація шлюбу відбувається після спливу одного місяця від дня подання заяви особами, які бажають укласти шлюб. У виняткових випадках, на підставі спільної заяви наречених та документів, які підтверджують наявність поважної причини, консул може скоротити місячний строк.

Якщо консул до реєстрації шлюбу отримає письмову інформацію про наявність перешкод до укладення шлюбу, реєстрацію буде відкладено й запропоновано заявникові, який надав таку інформацію, представити в термін не більш як три місяці відповідні докази, які підтверджують наявність цих перешкод.

Також консул може особисто здійснити необхідну перевірку, відклавши реєстрацію шлюбу. За наявності передбачених законодавством перешкод для реєстрації шлюбу консул відмовляє в його реєстрації й видає письмове роз’яснення. Якщо відомості про такі перешкоди не матимуть підтвердження, шлюб реєструється на загальних підставах.

За погодженням з особами, які бажають укласти шлюб, консул призначає день і час реєстрації шлюбу (з додержанням вимог, передбачених статтею 32 Сімейного кодексу). Якщо з поважних причин у визначений консулом строк наречені не можуть з’явитися для реєстрації шлюбу, слід подати письмове прохання й перенести реєстрацію на інший день (але не пізніше ніж на один рік з дня подання заяви).

Якщо особи, які подали заяву, не з’явилися до консульської установи протягом тримісячного строку з дня її подання і не повідомили причину неявки, то заява втрачає чинність.

Водночас зазначаємо, що згідно зі статтею 13 закону «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Шлюб між громадянами України, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу щодо підстав недійсності шлюбу (частина перша статті 58 закону).

Закон і Бізнес