Правила украинского лоббизма

Кто сможет стать лоббистом в Украине и какие интересы продвигать?

Украинские лоббисты в законе. Уже официально. Сегодня Президент подписал закон о добродетельном лоббировании. Он вступит в силу через два месяца после запуска Реестра прозрачности, но не позднее 1.01.2025. Однако готовиться к игре по новым правилам бизнес и лоббисты должны уже сейчас.

Реєстр прозорості

Закон про легалізацію лобізму є рамковим. Тобто фактично він визначає статус «лобіста», вводить його в правове поле та, на жаль, не надає багато можливостей чи інструментів для діяльності.

Закон дозволяє здійснювати лобіювання лише особі, яка отримала статус лобіста. Лобістами зможуть бути як приватні особи, так і компанії, у тому числі іноземні, які мають в Україні свої представництва.

Такий статус отримуватиметься шляхом внесення відомостей про лобіста до Реєстру прозорості, який вестиме Національне агентство з питань запобігання корупції. Він міститиме не лише інформацію про лобістів, а й звітність про їхню діяльність.

Подібні реєстри існують в різних країнах. Вони дозволяють відстежувати, хто, за яку винагороду та чиї інтереси лобіює.

У ЄС такий інструмент — EU Transparency register — запустили Європарламент та Єврокомісія у червні 2021. Це відкрита база даних про групи та організації, які впливають на формування або реалізацію політики та законодавства ЄС. І на лютий 2024 року вона налічує майже 12,5 тис. зареєстрованих бізнесів, громадських організацій, юридичних фірм, лобістських компаній, приватних осіб, наукових установ, асоціацій та персональних консультантів.

Дані українського Реєстру прозорості будуть безоплатними, відкритими, загальнодоступними (крім персональних даних), українською та англійською мовами. Доступ до реєстру на офіційному веб-сайті НАЗК буде цілодобовим.

Кому і що не можна буде лобіювати в Україні

Лобіювання без реєстрації в Реєстрі прозорості НАЗК буде вважатися незаконним.

Політичні партії, медіа, релігійні організації, кандидати на вибори не зможуть бути лобістами або просувати свої інтереси через лобістів.

Займатися лобіюванням буде заборонено чиновникам (зокрема колишнім протягом року після звільнення), особам із судимістю, громадянам й компаніям з держави-агресора (тобто росії), підсанкційним особам.

Діяльність громадських об'єднань та різного роду неприбуткових організацій не вважатиметься лобіюванням, якщо вона не переслідує комерційні інтереси.

Питання оголошення мобілізації, введення воєнного стану, використання військ, оголошення стану війни, укладення миру та зміни території України лобіювати заборонено.

Також дія закону не поширюватиметься на діяльність, пов’язану із залученням, використанням, моніторингом, наданням та використанням міжнародної технічної допомоги, реалізацію проектів та програм міжнародної технічної допомоги.

Не можна буде лобіювати адміністративні акти та акти індивідуальної дії.

Права лобістів в Україні

Важливим сигналом для іноземного бізнесу є зафіксовані на рівні закону права лобіста, а відтак і можливості для замовника.

Лобіста наділено правом не лише входити до адміністративних будівель, але і брати участь під час розгляду питань, пов’язаних з лобіюванням.

Мова йде не про фізичну присутність на тому чи іншому засіданні, а про можливість якісно донести свою думку, надати аргументи, відстояти позицію

Не менш важливою новелою є норми, шо відкривають для іноземного інвестора можливість не лише обговорити свої бажання у стилі «було б добре, як би було так», а безпосередньо прописати «як».

Лобіст має право ініціювати підготовку проектів нормативно-правових актів. Більш того, зазначену норму закону необхідно сприймати не лише як одностороннє право лобіста, а також, як взаємний обов’язок посадовця відреагувати на нашу ініціативу та розпочати діалог. 

На моє переконання, це відкриває нові можливості для міжнародних компаній, як на стадії входження на український ринок, так і в процесі ведення бізнесу у нашій країні. Адже часто внутрішні регламенти міжнародних компаній потребують узгодження із регуляторною нормативно-правовою базою України.

Також лобісти отримали право вільно поширювати інформацію про лобіювання у медіа та у мережі Інтернет. Це надає можливості для формування об’єктивної суспільної думки щодо врегулювання того чи іншого питання, особливо, якщо воно стосується цілої галузі економіки або суспільно чутливих питань.

Зазначену опцію можна розцінити, як інструмент подолання непорозуміння бізнесу і споживачів та пошуку взаємовигідного компромісу. Це надзвичайно важливо для відповідального бізнесу та світових брендів, що мають не лише бізнесову але і соціальну капіталізацію.

Контракт з лобістом зможе укладати будь-який бізнес або бізнес-асоціація. За виключанням бізнесу та осіб пов'язаних з державою-агресором, санкційною політикою, терористичною діяльністю.

Лобісти матимуть змогу отримувати винагороду за свою роботу. При цьому законом забороняється встановлення розміру винагороди залежно від результатів лобіювання.

Важливо, що джерелом фінансування лобіювання не зможуть бути кошти та інші засоби, отримані від топ-посадовців та чиновників, державного та місцевих бюджетів, а також держави-агресора, компаній та організацій пов’язаних з нею.

Закон передбачає можливість лобіювання і приватних комерційних інтересів. Тобто інтересів самого лобіста.

Як і будь який інший бізнес, лобіювання потребує належного контролю з боку держави. НАЗК здійснюватиме моніторинг за діяльністю лобістів, а парламент планує запровадити штрафи. Відповідний законопроект (№10373) вже ухвалений у першому читанні.

Загалом, ухвалений закон про лобіювання та його реалізація —  це сигнал країнам-партнерам щодо здатності впроваджувати реформи і готовності України працювати за міжнародними стандартами.

Закон і Бізнес