Аморальная уникальность

Почему авторское право защищает порнографию, но не защищает законопроекты ВР?

Обязательно ли регистрировать авторское право, чтобы произведение подпадало под охрану? Может ли стать объектом такого права незавершенное произведение или его часть? Каких изменений уже претерпело авторское право в Украине, а какие — еще впереди?

Вікова історія

Про актуальні питання довкола авторського права в Україні розповіли у межах вебінару у Вищій школі адвокатури. Лектор заходу к.ю.н., адвокат Костянтин Зеров розпочав з історії авторського права.  А вона розпочинається із Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, яка була підписана в далекому 1886 році і учасниками якої сьогодні є 181 країна світу.

Також, на думку спікера, українським юристам слід відслідковувати процеси, які відбуваються в європейському авторському праві. Хоча такі норми є не обов’язковими для виконання, втім на них варто орієнтуватися з огляду на проєвропейський курс, яким сьогодні слідує наша країна. Три основних принципи Бернської конвенції: національний режим, автоматична охорона та незалежна охорона.

До важливих змін, які стосуються саме України, варто віднести закон «Про авторське право і суміжні прав», який набрав чинності 1.01.2023. А також законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності», який у порядку другого читання було прийнято 20.03.2023.

Спікер зупинився також на головних умовах охороноздатності, до яких належать оригінальність та наявність об’єктивної форми вираження (письмової, речової, електронної (цифрової) тощо). При цьому є підстави, які не впливають на охорону, але обмежують використання твору. Йдеться про те, аби не порушувати права третіх осіб, коли відбувається відтворення або переробка таких творів.

Важливим є й дотримання положень спеціального законодавства, які лежать за межами сфери інтелектуальної власності.

Момент виникнення

Тож коли виникає авторське право і чи обов’язково його реєструвати? Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Тут діє презумпція авторства: за відсутності доказів іншого, автором твору вважається фізична особа, ім’я якої, як автора, зазначено у оригіналі або копії твору.

Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Суб’єкт авторського права для повідомлення про свої майнові права може використовувати знак охорони авторського права, що складається з латинської літери «С», обведеної колом — ©, поряд з яким зазначаються ім’я (найменування) суб’єкта майнових прав на твір, рік першого опублікування твору.

Охороні підлягають усі оригінальні твори — оприлюднені та неоприлюднені, завершені та незавершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, а також способу вираження. В якості незавершеного твору К.Зеров навів у приклад роботу художниці Еліс Ніл, яка розпочала роботу над портретом молодого чоловіка, якого призвали на війну. Оскільки чоловік зміг прийти до художниці лише одного разу, Е.Ніл оголосила роботу завершеною в незавершеному стані, підписавши її на звороті.

Раніше у ст.7 закону «Про авторське право та суміжні права» було зазначено таке: частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону. З новими змінами у законодавстві формулювання дещо змінилось: частина твору, яка може використовуватися самостійно, зокрема оригінальна назва, оригінальний персонаж твору, у разі їх використання окремо від твору, в складі якого вони створені, розглядаються як твір та охороняються відповідно до цього закону.

Перелік об’єктів

На правову охорону твору не впливають такі чинники: оприлюдненість твору; завершеність твору; призначення, жанр, обсяг, мета (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Так, до прикладу, об’єктами, що охороняються, можуть бути порнографічні твори та комп’ютерні віруси. Щоправда, на них усе одно діятиме обмеження щодо поширення. Адже при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Натомість до об’єктів, що не охороняються авторським правом належать повідомлення про новини, факти, що мають характер звичайної прес-інформації; вираження творів народної творчості (фолькльор); абревіатури; фотографії, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними творами); державні символи України, символи і знаки державних органів, ЗСУ, територіальних громад, символи та знаки підприємств, установ та організацій тощо. До цього переліку, який опинився поза охороною, потрапили й законопроекти та їх переклади, а також офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру органів влади.

Зі змінами у профільному законодавстві перелік об’єктів авторського права залишився відкритим. Щоправда, в тексті закону з’явились нові об’єкти (хоч це й не означає, що раніше вони не охоронялись). Законодавець пішов у ногу з часом і виокремив такі об’єкти:

музично-світлові шоу, циркові вистави, твори художнього дизайну;

бази даних (компіляції даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

твір образотворчого мистецтва — скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія;

твір художнього дизайну (у тому числі сценічного дизайну, накреслення (дизайну) шрифтів) тощо;

твір архітектури — твір у галузі спорудження будівель, містобудування, садовопаркового мистецтва, ландшафтних утворень у формі креслення, ескізів, моделей, збудованих будівель чи споруд, планів населених пунктів тощо.

Причини для реєстрації

Однак К.Зеров звернув увагу на те, що авторське право охороняє тільки форму вираження твору (як зовнішню, так і внутрішню), але не абстрактні ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони у творі виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Попри те, що авторське право діє за презумпцією, спікер навів достатньо підстав для того, аби все ж реєструвати таке право за собою. Для початку, як із посмішкою зазначив К.Зеров, свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір доволі гарненьке — його не соромно взяти в рамку та повісити у кабінеті. Ви можете документально підтвердити, що на дату подання заяви про реєстрацію авторського права у вас був доступ до примірника твору.

Якщо справа дійде до суду ви будете мати можливість без зайвого клопоту довести правомірність своїх вимог: у випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав. До того ж ваші спадкоємці будуть вам безмежно вдячні, оскільки без звернення до суду зможуть успадкувати майнові авторські права на зареєстрований твір.

Окрім того, порушники в межах реалізації неюрисдикційної форми нерідко вимагають від суб’єкта авторського права надати копію свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір.

На сьогодні діє постанова КМУ «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» від 27.12.2001 №1756. Однак К.Зеров зазначив, що в першій половині 2023 року планується прийняття нового порядку.

Закон і Бізнес