Без состава преступления

Почему ответственность по ст.212 УК не наступает без налогового уведомления-решения?

Может ли налоговая информация по аналитическим базам стать основанием для привлечения к уголовной ответственности? Адвокат объяснил, почему без налогового уведомления-решения нет состава преступления по ст.212 УК.

«Маячки» довоєнного ритму

В рамках Щорічного форуму юрисконсультів правники обговорили кілька блоків питань, які сьогодні стоять найбільш гостро. У межах панелі, присвяченій бізнес-ландшафту та юридичній функції під час війни, керуючий партнер ЮК «АМБЕР», к.е.н. Семен Ханін розповів про своє бачення «маячків», які свідчать про те, що принаймні Київська область повернулась до довоєнного ритму життя.

За словами спікера, таким лакмусовим папірцем ситуації стало те, що правоохоронці знову взялись за ті справи, які робили до війни. . І хоча слово правоохоронці від «охорона права», вони самі це право порушують. Наприклад тоді, коли вносять відомості за ст.212 Кримінального кодексу до ЄРДР без податкового повідомлення-рішення. «Тим підприємствам, які сьогодні працюють, і так доволі важко. Тому це виглядає як злочин», - додав С.Ханін.

Саме тому правник окреслив цю ситуацію з точки зору правового поля. Підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення (ч.1 ст.2 КК). Але його склад – це завжди сукупність ознак. Не може бути неповного складу кримінального правопорушення. Неповність стверджує відсутність цього кримінального правопорушення. Тобто його не існує взагалі. Таку саму думку висловив Касаційний адміністративний суд у своїй постанові від 16.05.2019 у справі №761/20985/18, який наголосив, що за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку воно все ж було розпочато, то воно негайно має бути припинено.

Також С.Ханін звернув увагу на визначення суб’єкту злочину, передбаченого ст.212 КК. Такий суб’єкт є спеціальним, адже поряд із загальними ознаками він має спеціальну — обов’язок зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), за порушення якого особа і може бути притягнута до кримінальної відповідальності.

Крім того, саме Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у даній сфері, тобто немає іншого нормативно-правового документу. Також визначено, що контролюючим органом є саме податкові органи, які контролюють своєчасність подання платниками документів. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник самостійно обчислює суму податкового зобов’язання.

Контролюючий орган надсилає платнику податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не відповідає визначеному ПК. І, згідно з п.56.18 ПК платник податків має право оскаржити в суді ППР. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Неналежні докази

Висновок, на думку С.Ханіна, полягає в тому, що ПК регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів. Податковий контроль здійснюють виключно податкові та митні органи. Обов’язок сплати податку виникає лише в разі самостійного обчислення платником свого зобов’язання або в разі узгодженого ППР, яке є письмовим повідомленням контролюючого органу, що в разі його узгодження свідчить про обов’язок платника сплатити суму грошового зобов’язання. Тобто, якщо платник сам не визначив своє зобов’язання зі сплати податку і наразі узгоджене повідомлення-рішення відсутнє, то у платника не виникає обов’язку сплати податку. Тобто дії платника не утворюють суб’єкт злочину, передбаченого ст.212 КК.

При цьому, переконаний С.Ханін, жодні аналітичні довідки чи висновки експертів не в змозі замістити узгоджене податкове повідомлення-рішення. По-перше, такі документи не утворюють обов’язку зі сплати податку. А, по-друге, ВС у постанові від 2.04.2020 у справі №160/93/19 вказав на те, що будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах, у такому разі не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

По-третє, на запит С.Ханіна Мін’юст надав відповідь, що висновок експерта є лише думкою експерта та має умовний характер. По-четверте, згідно з п.112.2 ПК особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для встановлення правил і норм, за порушення яких цим кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів для їх дотримання. Але тут логічно слідує питання: яка може бути можливість для дотримання правил та норм, якщо згідно ПК не виникає обов’язку сплати податку?

На думку адвоката, це риторичне питання.

Закон і Бізнес