Родство без ДНК

Уклонение от экспертизы и препятствие эксгумации – как суд устанавливает отцовство

Не только в мелодрамах о том, кто на самом деле отец главного героя, узнают только в последней серии. В жизни установление отцовства выглядит еще более запутанно. Найти корень проблемы, которая приводит в суд, попытались адвокаты.

Залізний аргумент

Встановлення та оспорювання батьківства завжди мають за собою не лише цілком конкретну мету, а й довгу історію, сповнену емоцій. Залізним аргументом на фоні цих емоцій є лише молекулярно-генетична експертиза. Саме про її значення через призму судової практики у Вищій школі адвокатури в ході вебінару розповідала член ради комітету з сімейного права Національної асоціації адвокатів України, адвокат Ольга Семенюк.

Перш за все лектор наголосила, що у таких категоріях справ держава завжди стає на бік дитини та її прав. Це пояснюється і принципами, закріпленими у ч.2 та ч.3 ст.5 Сімейного кодексу та ст.51 Конституції. Але протягом останнього десятиліття, за спостереженнями самого адвоката, практика сильно змінилась. Якщо раніше у таких справах суди застосовували формальний підхід, то сьогодні більш прискіпливо ставляться до таких справ і ретельно розглядає кожен окремий випадок.

Алгоритм дій адвоката в справах про батьківство, за пропозицією О.Семенюк, повинен включати в себе з’ясування мотивів позивача. Адже сам по собі факт батьківства не тягне жодних наслідків. Це може бути і бажання отримувати аліменти, частку спадщини, пенсію по втраті годувальника, отримання певних пільг.

Наступним кроком буде власне сама підготовка позовної заяви. При цьому слід врахувати: якщо жодного матеріального інтересу немає, то підготовка заяви про встановлення факту батьківства відбувається в порядку окремого провадження.

Також на етапі підготовки позовної заяви можна підготувати клопотання про проведення молекулярно-генетичної ескпертизи. Саму експертизу у разі згоди усіх учасників можна провести до звернення до суду. Для цього необхідна присутність матері, дитини та ймовірного батька, а також відповідна заява, паспорти, ідентифікаційні коди та свідоцтво про народження дитини. Взагалі відібрання генетичного матеіралу й у матері лише підсилює точність результатів.

У контексті самої експертизи спікер звернула увагу на те, що до гл.25 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції від 8.10.98 №53/5, внесено зміни іншим наказом Мін’юсту (від 11.05.2022).

Також О.Семенюк розповіла про суть цієї експертизи, вказавши на те, що станом на сьогоднішній день вона є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини та точність позитивного результату складає 99,999999%. А отже доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорювання кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору цієї категорії.

Порядок та неявка

Щодо клопотання про проведення молекулярно-генетичної експертизи, адвокат порадила колегам звернути увагу на п.1 ч.1 ст.103 Цивільного процесуального кодексу, ч.4,5 ст.103 ЦПК, ч.3 ст.103 ЦПК та ч.1 ст.104 ЦПК. Також лектор озвучила варіанти можливих запитань для експертизи та порядок проведення експертизи, знання про який можуть стати основою для оспорювання результатів такої експертизи.

Такий порядок передбачає три етапи — збір матеріалів для аналізу ДНК, проведення самої експертизи та власне оформлення результатів експертизи та передача їх замовнику. Важливо знати, що зразки відбираються обов’язково при всіх учасниках справи.

Має значення і підготовка до такого відбирання зразків, а саме за годину до забору — утримання від паління, прийому їжі та будь-яких напоїв. Якщо забір відбувається з епітелію, то перед відбиранням зразків потрібно кілька разів прополоскати ротову порожнину. У немовлят відбір зразків відбувається не менш як через 2 години після останнього годування.

Також прописаний стандарт щодо самого відбирання зразків та складання судовим експертом після цього акту, який підписується усіма учасниками та запечатується у паперовому конверті. Всі ці подробиці також можуть бути підставою для того, аби у разі їх недотримання піддати сумніву результати проведеної експертизи. До речі, з 1.08.2022 було прийнято новий стандарт ДСТУ 9135:2021 щодо судової біологічної екпертизи та молекулярно-генетичних досліджень.

У разі якщо одна зі сторін не погоджується із пропонованою установою для проведення призначеної судом експертизи, суд може наполягати на тому, аби таку еспретизу проводив не просто фахівець, як цього вимагає закон, а судовий експерт. Також аргументом на користь обраної установи може бути роздрукована ліцензія МОЗ, видана цій установі.

Про значення ухилення від проведення такої експертизи йдеться у ст.109 ЦПК. У разі ухилення учасника справи від подання експертам відповідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. 

І хоча саму екпертизу оспорюють доволі рідко, у судовій практиці у без цього вистачає доволі багато гостросюжетних фабул у дані категорії справ.

Рідство на пам’ять

Так, до прикладу справа №332/2901/15, в якій Верховний Суд виніс постанову від 10.02.2021, характерна тим, що відповідач змінював свою позицію у різних інстанціях. Спочатку ймовірний батько не з’являвся на експертизу, хоча нібито визнавав своє батьківство, а згодом повідомив апеляційній інстанції про те, що взагалі раніше не знав про народження цієї дитини. Водночас винахідливий відповідач зазначив, що до експертної установи він з’явився, однак експертиза не була проведена через відсутність можливості встановити його особу, оскільки напередодні у нього був викрадений паспорт.

Важливим у контексті неявки особи на експертизу О.Семенюк назвала правове обгрунтування, викладене у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3.

Окремим аспектом встановлення батьківства є посмертне проведення такої експертизи. Тут виникають свої проблеми щодо встановлення такого факту.  

В одній із таких справ батько позивача був багато років одружений на жінці, яка тривалий час тяжко хворіла, у шлюбі із нею він не мав дітей. Все своє життя він займався науковими дослідженнями, став відомим науковцем та винахідником, державним діячем.

Позивачу було відомо про те, що його батько мав стосунки із його матір’ю, ще перебуваючи у шлюбі. Коли дружина батька померла, його батьки навіть збиралися одружитись та встановити відповідний факт батьківства, однак чоловік також раптово помер за загадкових обставин. За фактом його смерті було відкрито кримінальне провадження, й позивач надав клопотання слідчому про забір крові для проведення подальшої експертизи.

Оскільки колеги померлого також знали про спорідненість позивача із померлим та надали відповідні свідчення, слідчий у справі погодив такий забір. Урезультаті було проведено відповідну експертизу та встановлено батьківство (рішення Святошинського районного суду м.Києва від 4.02.2019 у справі №759/4531/18). І хоча ця історія доволі драматична, вона є радше позитивним прикладом у судовій практиці.

Здебільшого ситуація виглядає так, що батьківство просять встановити через якийсь час після смерті, що вимагає процедури ексгумації. Водночас родичі загиблого часто виступають проти такої ексгумації та перешкоджають проведенню експертизи. Однак, судова практика виглядає таким чином, що дана поведінка сприймається за аналогією до ухилення від експертизи, а тому суд приймає рішення про встановлення факту батьківства на користь позивача. Прикладом такої практики може бути справа №760/3977/15-ц (ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4.10.2017).

Однак О.Семенюк також нагадала, що у разі небажання проводити ексгумацію, у позивачів є додаткова можливість – проведення експертизи для встановлення спорідненості. Така експертиза може бути проведена з відібранням матеріалів близьких родичів померлого – батьків, дітей, рідних братів чи сестер. Однак слід ставити перед судом клопотання про проведення саме такої експертизи (постанова ВС від 17.02.2021 у справі №33/2257/18). У самої спікера зараз є справа, у якій таким чином встановлюється батьківство — через призначення проведення експертизи для встановлення спорідненості з тіткою.

Закон і Бізнес