С какими проблемами сталкиваются суды, плательщики и контролирующие органы
В Налоговый кодекс, принятый в декабре 2010 года, внесены изменения и дополнения уже более 170 законами. Каждый раз это приводило к существенному изменению правового регулирования налоговых отношений. Кардинальных изменений оно претерпело с введением военного положения.
АТО, ООС, воєнний стан…
Власне, П’ята міжнародна науково-практична конференція «Адміністративна юстиція в Україні: проблеми теорії та практики. Податкові спори в адміністративному судочинстві», серед іншого, і була присвячена особливостям оподаткування в умовах воєнного стану.
Так, секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду Раїса Ханова присвятила свою доповідь оподаткуванню за період з 2014 по 2022 рік. Зокрема, розповіла про правові режими та тимчасові заходи, спрямовані на забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, вказала на існування трьох правових режимів (АТО, ООС, воєнний стан). На думку судді, ці режими позначилися на відносинах зі справляння податків і зборів, порядку адміністрування платників та їхніх обов’язках, компетенції податкових органів.
Р.Ханова поінформувала, що не було стовідсоткової гармонізації законодавства про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції з приписами ПК. Зокрема, щодо звільнення від сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності та інше нерухоме майно на території проведення АТО.
Суддя звернулася до зразкової справи № 812/292/18, в якій ідеться про зупинення застосування заходів впливу та стягнень до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція. Доповідач уточнила: «Законодавець дуже оперативно відреагував на результати розгляду цієї зразкової справи. Потім норму, яка звільняє від відповідальності, виключили».
Спікер також звернула увагу на необхідність врегулювання питання структуризації податкового боргу, який сьогодні виникає в окремих справах та має бути національною програмою. Вона дослідила правовий механізм запровадження військового збору з метою забезпечення фінансування заходів з підвищення обороноздатності держави.
Крім того, спікер висвітлила процесуальні питання розгляду податкових спорів в умовах воєнного стану, зокрема, щодо повідомлення учасників справи.
Принагідно Р.Ханова поінформувала, що судова палата підготувала збірник правових позицій, який складається із судової практики та наукових висновків, що використані при прийнятті рішень.
Своєю чергою, в.о. директора департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби Тетяна Гречана розповіла про оподаткування в умовах воєнного стану. Спікер окреслила зміни, прийняті на період дії воєнного стану, а також зупинилася на тому, що викликає найбільше запитань у платників.
Зокрема, висвітлила питання щодо можливості/ неможливості виконання податкових обов’язків у період воєнного стану платниками, щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість на підставі первинних документів та відновлення реєстрації податкових накладних, щодо видів податкових перевірок, які дозволено проводити контролюючому органу, а також щодо оподаткування платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 %.
«Ne bis in idem»
Своєю чергою, голова Європейської асоціації адміністративних суддів, суддя Адміністративного суду Відня (Австрія) Едіт Целлер розповіла, що принцип «ne bis in idem» у податкових спорах означає, що не повинно бути двох стягнень за одну провину.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не містить цього положення, воно не визнається правом відповідно до ст.6 конвенції. Утім, це положення було включено до ст.4 Протоколу № 7 до конвенції.
Спікер навела як приклад рішення Європейського суду з прав людини, в яких приділено увагу тлумаченню застосування згаданого принципу при вирішенні конфліктів. Це, зокрема, такі рішення: від 27.11.2014 у справі «Lucky Dev проти Швеції» (заява №7356/10); від 10.02.2009 у справі «Золотухін проти Росії» (заява №14939/03); від 15.11.2016 у справі «А та Б проти Норвегії» та ін.
Про практику Суду ЄС щодо протидії податковим зловживанням розповів керівник Центру дослідження проблем адміністративної юстиції НАПрН України Антон Монаєнко.
За його словами, якщо проаналізувати практику ЄС, то можна побачити, що для визнання того, що компанія зловживає своїм правом і здійснювана нею операція є повністю штучною схемою, необхідне виконання трьох умов:
наявність наміру отримати податкову вигоду;
угода не відображає економічної реальності, її здійснення не обґрунтоване економічною доцільністю;
у компанії відсутня реальна економічна діяльність на території держави своєї реєстрації.
Тобто метою реєстрації компанії на території держави було суто використання переваг внутрішнього законодавства і переваг, що надаються правом ЄС. При цьому тільки наміру мінімізувати податковий тягар недостатньо для визнання угоди штучною, а ключовим моментом є саме відсутність реальної економічної мети цієї операції.
Оскарження та докази
Адвокат, керуючий партнер юридичної компанії «АМБЕР», член правління Асоціації адвокатів України Семен Ханін звернув увагу на питання щодо наслідків оскарження наказу контролюючого органу на проведення перевірки, яке є досить болючим. Зокрема, він висловив позицію, що нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.
Так, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку перевірки. Невиконання вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.2 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.
Доцент кафедри адміністративного та фінансового права Львівського національного університету ім.Івана Франка Олег Ільницький розповів про допустимість доказів, здобутих контролюючим органом після винесення оскаржуваного рішення.
Він зазначив, що відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК платник може надати додаткові документи та пояснення, а при розгляді матеріалів перевірки контролюючий орган зобов’язаний досліджувати всі наявні фактичні дані, які стосуються предмета розгляду його справи, додатково витребувати певні документи.
Спікер зауважив, що поведінка платника прямо пропорційно впливає на визначення обсягу доведення та деталізацію мотивів прийнятого рішення контролюючим органом. У зв’язку з цим, якщо особа під час ознайомлення з актом неналежним чином використала свої процедурні права щодо надання відповідних висновків, щодо заперечення, щодо доведення певних обставин, то очевидно, що в такому випадку контролюючому органу повинна бути надана можливість заявити свої контраргументи під час судового розгляду.
За словами О.Ільницького, такий підхід дасть змогу забезпечити принципи судочинства, стимулюватиме добросовісне користування платниками своїми правами, виконання обов’язків, що є важливим в адміністративній процедурі, стосовно як до суб’єкта владних повноважень, так і до заявника.
Власне бачення щодо правової природи податкової інформації та її оцінку в податкових спорах сформувала адвокат, співголова секції податкового права Ради адвокатів Харківської області Катерина Павлуненко.
Вона зазначила, що невирішеною є така проблема, як належне оформлення джерела походження податкової інформації. Доповідачка наголосила на тому, що податківцям треба бути більш пильними й ретельними, коли вони збирають і оформляють податкову інформацію, щоб суди мали змогу визнавати її як підставу для висновків актів перевірок, а також як доказ у справі в контексті процесуального законодавства.
***
На завершення конференції Голова Верховного Суду Всеволод Князєв зазначив, що з огляду на те, що Україна отримала статус кандидата в члени ЄС дотримання принципів зарубіжного податкового законодавства наблизить українське законодавство до європейських правових стандартів, сприятиме вдосконаленню механізмів правотворчості в правореалізації і слугуватиме додатковою гарантією захищеності платників податків.
Він наголосив на необхідності врегулювання парламентом податкових правовідносин до рівня стандартів європейського співтовариства. Також є потреба в уніфікації законодавства України відповідно до законодавства ЄС.
На правах модератора конференции Раиса Ханова напомнила, что в этом году отмечается 20-летие со дня введения административных судов.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!