Марионетки и их родители

Основные манипуляции в спорах об определении места жительства ребенка и противодействие им

Упрямство в спорах об определении места жительства ребенка поражает больше всего, ведь, пытаясь удовлетворить свои интересы, родители превращают в марионеток собственных детей. Как противодействовать манипуляциям, в эпицентре которых оказываются несовершеннолетние?

Насильство — під сумнівом

Круглий стіл «Маніпуляції у сімейних спорах та етика сімейного адвоката. Можливі тактики та стратегії протидії з метою захисту найкращих інтересів дитини» відбувся в Національній асоціації адвокатів України під егідою комітету сімейного права.

Про можливі маніпуляції у справах про визначення місця проживання дитини розповіла член ради комітету із сімейного права Інна Тута. За словами спікера, однією з поширених форм маніпуляції в таких спорах є зловживання заходами запобігання та протидії домашньому насильству шляхом неодноразової провокації конфлікту та подальшого виклику поліції. Метою такої маніпуляції є отримання термінового заборонного припису та або протоколу про правопорушення за ст.173² Кодексу про адміністративні правопорушення, або витяг з ЄРДР про вчинення правопорушення за ст.126² Кримінального кодексу.

У ст.161 СК визначені обставини, які враховуються при вирішенні спорів про визначення місця проживання дитини. Це, зокрема, ставлення батьків до виконання своїх обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них. Тобто факт учинення одним з батьків домашнього насильства автоматично не дискредитує батька (матір) у спорі про визначення місця проживання дитини.

Однак у будь-якому випадку потрібно протидіяти такій маніпуляції одного з батьків, адже вказаний перелік обставин, що враховуються судом при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, не є вичерпним.

Якими ж можуть бути способи протидії в такій ситуації? По-перше, за кожним фактом безпідставного виклику поліції варто ініціювати притягнення заявника до адміністративної відповідальності за ст.183 КпАП («Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб»). По-друге, у випадку складення адміністративного протоколу необхідні активні дії у справі після передачі її до суду.

Захисна позиція полягає в тому, що справа про адмінправопорушення підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю складу правопорушення, адже вчинення правопорушення є недоведеним, оскільки пояснення потерпілого та порушника з прямо протилежним викладом обставин не можуть достовірно встановити протиправність дій. Також варто звернути увагу на відсутність наслідків, оскільки зазвичай у протоколі про адмінправопорушення формально зазначено: «Дії правопорушника могли призвести до завдання шкоди психологічному здоров’ю потерпілої». При цьому не розкривається зміст можливої шкоди.

У разі видачі обмежувального припису слід оскаржити його до апеляційної інстанції. Однак негативний момент полягає в тривалості розгляду таких спорів. У разі ініціювання кримінального провадження варто розуміти, що внесення відомостей до ЄРДР не доводить вини особи у вчиненні правопорушення. Утім, у такому разі варто вжити заходів щодо закриття кримінального провадження та подати заяву до поліції про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.383 КК («Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення»).

Домовленості та переїзд

Ще одним способом маніпуляції в таких спорах, як розповіла І.Тута, є звернення до поліції та/або органу опіки та піклування із заявами про вчинення перешкод у спілкуванні з дитиною. Зазвичай такий спосіб маніпуляції використовується в ситуації, коли між батьками підписаний договір, яким визначено місце проживання дитини з одним з батьків, а також установлені способи участі другого з батьків у спілкуванні з дитиною. Метою є доказування факту істотного порушення умов договору з метою його розірвання.

Крім указаних раніше способів протидії, можна вести гру на випередження. Тобто кожного разу, коли той з батьків, хто проживає окремо, виконує або, навпаки, не виконує договір, фіксувати факти таким чином:

зверненням до органів опіки та піклування про невиконання батьківських обов’язків;

відеозаписами спільного проведення часу з дитиною тим з батьків, хто проживає окремо;

листуванням, у тому числі електронним;

скриншотами із соціальних мереж.

Наступною формою маніпуляції може бути одноособова безпідставна зміна місця проживання дитини. Тут ідеться саме про безпідставність зміни місця проживання, яка суперечить найкращим інтересам дитини. Подібна форма маніпуляції поширена серед такого типу батьків, які мають меркантильний інтерес, а саме — бажання не сплачувати аліменти на утримання дитини та/або бажання отримувати їх.

Протидіяти такій ситуації можна, забравши дитину зі шкільного або дошкільного закладу. Якщо ж дитина не відвідує такий заклад, то необхідно отримати ухвалу про забезпечення позову шляхом відібрання дитини та зобов’язання відповідача передати дитину позивачеві (ст.162 СК). Також можна встановити максимально тривалий графік зустрічей з дитиною та покладення на відповідача обов’язку передати позивачу дитину в зазначені дні та години. Варто звернути увагу на те, що такий вид забезпечення позову не допустить утрати емоційно-психологічного контакту між позивачем і дитиною.

З метою виконання ухвали суду про забезпечення позову потрібно звернутися до державної виконавчої служби. При цьому варто пам’ятати, що приватні виконавці не виконують судових рішень про відібрання й передання дитини, установлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні (п.1 ч.2 ст.5 закону «Про виконавче провадження»).

Також І.Тута окреслила проблему маніпуляцій, що спрямовані на закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору. Зазвичай такі маніпуляції отримують форму нотаріального посвідчення відповідачем заяви про надання згоди на зміну місця проживання дитини та подальше направлення заяви позивачу для прохання укласти договір про визначення місця проживання дитини.

Протидіяти в такому разі можна за допомогою подання доказів, що свідчать про наявність проблемної комунікації в питаннях, що стосуються дитини. Як приклад спікер навела постанови Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №686/20582/19-ц та від 13.03.2021 у справі №710/1598/19, в яких ВС указав на те, що відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом з позивачем не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.

Ще однією з поширених маніпуляцій є умисне затягування справи для того, щоб дитина досягла 14-річного віку, адже, за ч.3 ст.160 СК, із цього моменту дитина сама визначає власне місце проживання. У таких випадках спікер радить подати заяву про виклик дитини як свідка для пояснення з обов’язковою участю психолога. У разі неявки на судові засідання наполягати на розгляді справи за відсутності відповідача. Корисною буде й взаємодія з органом опіки та піклування для якнайшвидшого отримання висновку та із судом — на предмет своєчасного направлення повісток.