Усилия ради возможностей

РСУ объяснила, как отныне следует учитывать рабочее время

Рада судей рассмотрела вопросы, которые нуждались в безотлагательном решении для организации работы и защиты независимости судей. Кроме того, на выездном заседании в Ужгороде члены рады подробно ознакомились с материально-технической базой местных судов.

Без умисних ухилень

Насамперед члени РСУ подискутували про особливості обліку робочого часу суддів. Після тривалих обговорень було прийнято рішення, відповідно до якого облік виконуваної роботи й робочого часу має перебувати в прерогативі самих законників. За словами голови РСУ Богдана Моніча, суддя повинен організовувати все так, щоб забезпечити розгляд наявних справ у розумні строки.

Час буде обліковуватись автоматично, виходячи із запровадженого в Україні 5-денного робочого тижня. Відмітку про те, що законник відпрацював необхідну кількість годин, ставитиме в табелі відповідальна особа.

Також у рішенні зазначили, що перебування судді на робочому місці понад установлену тривалість часу охоплюється умовами оплати праці. Натомість це не дає підстав для проставлення в табелі більшої кількості відпрацьованих годин. Тобто за понаднормову роботу нічого не доплачуватимуть.

РСУ застерегла суддів від систематичних та безпідставних прогулів. Крім того, якщо в результаті відсутності на робочому місці не буде забезпечено розгляд справ у розумні строки, це може стати підставою для застосування заходів дисциплінарного впливу. Таке ж покарання чекатиме володарів мантій, які умисно ухиляються від здійснення правосуддя.

Зміни та заохочення

При розгляді питання щодо використання суддями Єдиного державного реєстру судових рішень у режимі повного доступу в РСУ звернули увагу на те, що до таких заходів законники можуть вдаватися безпосередньо при виконанні своїх службових обов’язків. Крім того, пошук в ЄДРСР необхідних ухвал не є діями в умовах реального конфлікту інтересів.

Водночас член РСУ Оксана Марченко зазначила: «Іноді використання повного доступу може свідчити про вчинення суддею як кримінального діяння, так і адміністративного правопорушення. Також це може стати підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності». Тому в РСУ наголосили на забороні використовувати ЄДРСР в особистих цілях.

Окрім цього, на засіданні було погоджено зміни до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ. Заступник голови Державної судової адміністрації Сергій Чорнуцький запропонував додати ряд позицій щодо окремих процесуальних питань. Він повідомив, що в результаті дослідження стосовно нормативів навантаження деякі справи визначили як такі, що потребують додаткового часу.

Також члени РСУ погодили Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування «іКейс». Відповідний проект стосується Вищого антикорупційного суду. Система забезпечує створення, зберігання й передачу відомостей у тих кримінальних провадженнях, досудові розслідування в яких проводять детективи НАБУ.

Насамкінець з нагоди професійного свята — Дня працівників суду, що відзначають 15 грудня, члени РСУ обговорили питання щодо заохочення. Вони відзначили працівників апарату судів почесними грамотами та подяками.

Надія на закон

Водночас, користуючись нагодою, члени РСУ детально ознайомилися з матеріально-технічною базою закарпатських судів. Зокрема, відвідали Іршавський районний та Хустський міськрайонний суди.

Як з’ясувалося, основні проблеми в перших інстанціях пов’язані з низьким рівнем заробітної плати в працівників апарату. Своєю чергою Б.Моніч зазначив, що за наявного фінансування судової влади на значне підвищення зарплат навряд чи варто очікувати, однак така можливість не виключена.

Разом з тим голова РСУ поінформував місцевих служителів Феміди стосовно проекту «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання оплати праці працівників судів». (№6311). Профільний закон дозволить змінити схему посадових окладів працівників апарату судів, прив’язавши їх до суддівської винагороди.

«Це амбітний проект, який має благородну мету — припинити відплив кваліфікованих кадрів. Адже всі бояться звільнення фахових спеціалістів», — підсумував Б.Моніч. Він також запевнив, що зі свого боку РСУ докладатиме максимум зусиль для того, щоб закладені в цьому законопроекті норми запрацювали раніше, ніж із 2023 року.

Можливо, такі робочі поїздки зможуть посприяти глибшому розумінню різних перепон і труднощів, з якими законники стикаються на місцевому рівні. Однак проблему мало усвідомлювати, її потрібно розв’язувати.