Вечный поиск преступников

Адвокаты призывают не закладывать себя в налоговой амнистии, потому что государство обманывает

Банковское сообщество возмущено, что сейчас оно фактически собирает вместо правоохранителей материалы уголовных дел в отношении своих клиентов, и при таких условиях проще разорвать отношения с проблемным клиентом, которых сейчас - две трети рынка. Юристы переживают, что государство может заставить собирать компромат на клиента и их.

Провадження руками банкірів

«Сьогодні на форумі обговорюватимемо усе те, що необхідно в роботі адвокатам, які супроводжують підприємницьку діяльність своїх клієнтів», - відкрила вітальним словом «A2B: Banking & Compliance» президент Асоціації адвокатів України Зоя Ярош.

«Поняття захист бізнесу з’явилося 30 років тому, зараз цей сектор юридичної практики такий же потужний, як і інші», - зазначила голова Наглядової ради ААУ  Ольга Дмитрієва. ЮК «Амбер» виступила генеральним партнером форуму, і цьогоріч ситуацію з банками аналізували провідні банкіри і юристи.

Голова правління «ТАСкомбанк» Володимир Дубєй пообіцяв ходити на заходи доти, доки не прийдуть до синергії у взаємодії з годувальниками-бізнесменами. Нині у супроводі клієнтів змінилось усе: «Сьогоднішнє законодавство вимагає дуже добре вивчати клієнта на вході. Раджу клієнтам робити те ж саме заради більш м’якого співробітництва. Ми бачимо усе. Не думайте, що ви запропонуєте клієнту перейти з одного банку у інший, і так ви сховаєтесь. Ні. Це буди лише питанням часу», — пояснив В.Дубєй.

Він відзначив, що влада думає, що банки відпрацьовуватимуть замість них кримінальні провадження. Мовляв, постійно надходять запити щодо якихось клієнтів, а це вимагає залучення додаткового ресурсу. Тож банк вирішує, що йому це не потрібно, і просто відмовляє в обслуговуванні.

«У нас сьогодні в санкційних списках дві третини країни, 90% бізнесу. Ми маємо його зупинити? Банк об’єднав в собі функції всіх контролюючих та правоохоронних органів – Національного банку, ДФС, СБУ, поліції, прокуратури. Він арештовує активи, відмовляє в обслуговуванні. Нині ми отримали велику кількість компаній у «червоній зоні», — зазначив спікер.

Директор генерального департаменту фінансового моніторингу «Ощадбанку» Ігор Ткаліч наголосив, що нині робота банку нагадує слідчу: «Ми фактично передаємо готові справи для порушення кримінальних справ, от тільки потім ці справи незрозуміло куди зникають. Нацбанк вимагає відповіді не лише щодо підозрілих операцій, а й питає, чому цей клієнт у нас обслуговується. Згідно з  однією із постанов НБУ, ми не видаємо більш як 50 тис. грн. готівкою. Також зараз у нас не проходить легалізація коштів через нерухомість».

Доповідач зазначив, що зараз будь які порушення з боку банку виливаються у великі штрафи від НБУ. Мовляв, фактично нині під ознаки ризикової діяльності підпадає практично будь-яка юридична особа.

Програшні ігри з державою

Не обійшли увагою учасники форуму й ще одну новацію від влади із сумнівними перспективами. Голова ради директорів аудиторської фірми «Аксьонова та партнери» Олена Макеєва наголосила, що досвід податкової амністії  в інших країнах частіше негативний. «В короткостроковій перспективі бюджет країни отримає 5-20 млрд грн., це — за оптимістичними прогнозами. Але нерозуміння, в якому списку компанія опиниться в результаті цього, несе в собі великі репутаційні ризики», - відзначила доповідач.

Член правління ААУ, керуючий партнер ЮК «Амбер» Семен Ханін виступав під час першої сесії форуму, присвяченій фінансовому моніторингу, в якості модератора дискусії. Він наголосив, що податкова амністія – це питання довіри до держави. «Але я не пам’ятаю випадку, коли б держава виконувала свої домовленості», - зізнався юрист.

Член правління, директор з комплаєнс-контролю фінансового моніторингу «Альфа-Банку» Поліна Харченко, відповідаючи на запитання із залу, чи не вважає вона додатковим покаранням закриття банком рахунків осіб, які отримали вирок за кримінальною статтею, відповіла, що наразі її банк одноосібно розриває співпрацю із вбивцями, ґвалтівниками і злодіями, мовляв, це позиція установи.

Голова комітету ААУ з валютного регулювання та інвестування, директор ЮК «Амбер» Андрій Сегал представляв на банківській сесії юридичну спільноту. Він підсумував, що сьогодні економічно невигідно обслуговувати клієнтів, коли іде великий потік запитів, і з кожним роком їх кількість тільки зростає.

«Із державою не можна грати в ігри, адже вона змінює правила в будь-який момент. Ми готові допомогти клієнту пройти цей веселий шлях під назвою податкова амністія. С.Ханін написав би четверту крижку – про те, як клієнт сам себе заклав. Як можна вірити державі, коли у 2014-му під егідою очистки банківського сектору відбулося їх банкрутство», — зауважив А.Сегал. І додав, що все написане в банківській анкеті, згодом буде використано проти клієнта, який дізнається про це лише тоді, як не пройде якась операція. Аби проблем в користуванні власними грошима не виникало, він порадив заздалегідь звертатися до юристів.

А.Сегал вважає, що за прикладом колекторських компаній, НБУ мало б також ліцензувати юридичні компанії, що проводять якісний аудит.

Адвокатська спільнота, схоже, дійсно досить скептично налаштована стосовно податкової амністії: дії добровольців називають «закласти себе», за допомогу братимуться, але довіряти державі, що на практиці постійно обманює, не радять.

На додачу держава може почати витребовувати інформацію про клієнтів і від адвокатів. Тож, по-перше, захисники опиняться у такому ж невигідному становищі як і банки, а по-друге, вже зараз застерігають, що за таких умов їм буде вигідно просто відмовлятись від проблемних клієнтів. Мовляв, поки що ніхто не дійшов до того, аби вимагати від адвокатів документувати кожного клієнта, але і таке може статися у майбутньому.

Справи доброї совісті

«Взагалі мені це не подобається. От я думав поскаржитися, але почув, що банкам та адвокатам ще гірше», - розпочав свою доповідь суддя Касаційного цивільного суду Олег Ткачук, відкриваючи другу сесію форуму, присвячену судовій практиці у фінансово-банківському секторі.

Верховник озвучив статистику: протягом останніх 7 місяців у справах, пов’язаних з кредитними правовідносинами, видали 1178 постанов. О.Ткачук удався до критики спеціалізації у ВС. Мовляв, у КЦС створені просто палати під номерами, а має бути обов’язкова спеціалізація

Під час коротенького огляду справ, законник звернув увагу, що зараз у ВС, звертаючи стягнення, наприклад, на предмет іпотеки, якщо на те є поважні причини, можна поновити строк. А після підвищення банком відсотків за кредитом, порука автоматично припиняється. «Що, хочете на обід?», - жартував доповідач.

Суддя КЦС Василь Крат, презентував тему недійсності правочинів. «Кожна друга справа дотична до сфери недійсності. Усім учасникам при цьому тотально не вистачає доброї совісті. А потрібно ж учитися з нею, із совістю, жити», - підсумував доповідач.

Суддя Господарського суду Одеської області, член правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування Юлія Бездоля прийшла на форум разом із своєю маленькою дочкою. Доки мама чекала свого часу на доповідь, дівчинка, спостерігаючи за нею із залу розмалювала червоними сердечками цілий аркуш, а потім узялася знімати на відео мамин виступ.

Тим часом, Ю.Бездоля своїм запалом, оптимізмом та швидкістю, з якою виступала, здобула симпатії учасників і відвідувачів форуму. Відповідаючи на запитання одного із гостей щодо причин невирішення по суті у судах першої інстанції справ щодо стосунків із банками, законниця нарікала на адвокатів. Мовляв, аби справа була виграшною у місцевому суді, захисники не мають підходити до неї формально, а саме таке зараз, на жаль, і відбувається.

Юрист ЮК «Амбер» Людмила Козятник під час доповіді, присвяченій судовому захисту від протиправних дій працівників банку, зосередилася на одній з постанов ВС (від 8.06.2021 у справі №662-397-15ц). Вона зазначала, що кримінальні провадження щодо працівників банку нині не скасовують наявності договірних відносин між банком і вкладником. Наприклад, у ситуації, коли працівник банку зняв гроші з рахунку за підробленими документами.

«Мають місце і ситуації, коли клієнт давно співпрацює з банком, тож довіряє йому, і не перевіряє усіх документів. А потім виявляється, що доказів внесення коштів на рахунок не надали. За таких умов доводити внесення цих коштів буде завідома програшною справою», - наголосила адвокат.

Вона також вказала на необхідність закріпити більш прискіпливі вимоги до порядку укладення договору з банком на законодавчому рівні. Аби у подальшому особа могла здійснювати свій захист повноцінно.

Проблематика у суді

Юрист ЮК «Амбер» Катерина Дробязко розповідала про судову практику у факторингових правовідносинах. У підсумку адвокат дала пораду, що було б варто дозволити вчиняти дії щодо виселення не лише державним виконавцям, а й приватним. Тому що вони більш ефективні, натомість державні виконавці стають недоступними через свою надмірну завантаженість справами —вони просто не мають змоги ефективно виконувати рішення суду в розумні строки.

«ЗіБ» поцікавився у К.Дробязко із якими іще проблемними питаннями нині адвокати стикаються у судовій практиці щодо факторингових правовідносин. «Стосовно боржників у якості наших клієнтів – це недотримання банком умов і законів. Тут не можна говорити про якусь зі сторін конкретно — боржник це чи позикодавець. У даному випадку проблема може бути з будь-якого боку», - зазначила адвокат.

«Якщо ми представляємо банк, то, звичайно ж, усі боржники намагаються уникнути своєї відповідальності щодо погашення заборгованості усіма можливими й неможливими способами. Тож проблематика полягає у тому, що процеси затягуються. В досудовому порядку клієнти не хочуть вирішувати спір, а у судовому — відбувається тяганина, оскільки підстави, з якими звертається боржник, надумані. Перш ніж суд вирішить, що підстав немає, справа пройде три інстанції. На це витрачаються і ресурси, і час», — пояснила юрист ЮК «Амбер».

«Якщо ми представляємо боржника, трапляються і банки вчиняють недобросовісно. Не дотримуються якихось, передбачених законодавством форм, чи не надають розписку про погашення заборгованості. Іще одне проблемне питання, що дуже часто виникає, це відсутність у кредитора узагалі документів кредитної справи. Тому що банки, які продають право вимоги, давно ліквідовані. Ці кредити бралися понад 5, а то й 10 років тому, навіть буває і більше. І вже кредитних справ у них просто може не бути», - пояснила К.Дробязко.

Мовляв, це відповідальність банку, вони мали забезпечити зберігання, але за таких обставин боржник має право взагалі не погашати таку заборгованість. Загалом, у кредитних стосунках кожна зі сторін може опинитися у невигідному становищі, коли законодавчі принципи не будуть дотримуватися, наголосила адвокат.