Отсутствия изъятого при обыске оказалось недостаточно для оправдания судьи ВАКС
Судья Высшего антикоррупционного суда пришел сказать, что Верховный Суд уже лишил коллегиальный орган права голоса в некоторых вопросах, что нагрузка влияет на результат рассмотрения дела, но всему виной — содержание протокола.
Оцінка аргументів
8 порушень різного ступеня тяжкості — стільки процесуальних проступків нарахувала третя дисциплінарна палата ВРП в діях судді ВАКС Тимура Хамзіна (див. «На догоду НАБУ», — Прим. ред.). Нагадаємо, що він дозволив слідчим Національного антикорупційного бюро провести обшуки на роботі та вдома в колеги з Окружного адміністративного суду м.Києва Володимира Келеберди.
Т.Хамзін пообіцяв оскаржити рішення палати, а цікавість до результатів розгляду справи всім складом ВРП посилювалася через обмін заявами між ВАКС і ВРП.
4 березня суддя ВАКС зустрівся з представником судді ОАСК на засіданні ВРП. Після повторного зачитування попереднього рішення ТДП, на що, до речі, знадобилося чимало часу, Т.Хамзін дістав можливість донести свої аргументи.
Усьому виною — зміст протоколу огляду, розпочав законник: «Саме зміст протоколу сформував у мене думку про можливе вчинення кримінального правопорушення і про можливість надати дозвіл». А словосполучення «інших документів» більш стосується їх форми. Мовляв, насправді доступ він усе ж обмежив: «Важко передбачити перелік предметів, які підлягають вилученню», — пояснив суддя.
Утім, на його думку, фактично члени ТДП дали оцінку доказам у кримінальній справі, на підставі яких він прийняв рішення про надання дозволу. А також наголосив, що речі, які мали намір знайти детективи НАБУ, дійсно мають значення для даного кримінального провадження.
Ухвала без негативу
«Детектив НАБУ наполягав, що зміст протоколу огляду є таємницею досудового розслідування, і зазначена думка мною була сприйнята, оскільки в той день я розглядав інші клопотання про надання дозволу, де підставою також був зміст листування особи з іншими особами», — пояснив суддя.
Обґрунтування строків дії ухвали, на його думку, також не є обов’язковим, посилаючись на постанову ВС, правову позицію якого він лише «сприйняв і застосував». До того ж у рішенні ДП не зазначила, які саме наслідки у вигляді порушення прав і свобод людини спричинило надання дозволу на проведення обшуку.
«За інформацією, якою я володію, обшук було проведено, але у фігуранта, В.Келеберди, речей і документів вилучено не було, відповідно ніяких наслідків не настало», — зазначив скаржник. А також повідомив: у другій половині того самого дня він розглянув 6 клопотань про обшуки — це суттєве навантаження, пояснив законник, оскільки того ж дня надійшло ще 30 матеріалів, 13 з яких підлягали невідкладному розгляду.
«Це також впливає на обставини розгляду справи», — пояснив Т.Хамзін, що спочатку обмовився, і сказав, що це «впливає на результати». Хоча, судячи з його настрою в той момент, він, мабуть, саме перше й мав на увазі.
Тож він оцінив докази і задовольнив клопотання, а «рішення ДП є по суті незгодою з моєю оцінкою певних доказів і, відповідно, виходом за межі наданих законом повноважень, — наголосив суддя. — Ще раз дякую доповідачу за детальний виклад моєї позиції».
«Не зміг мотивувати незаконні дії»
У свою чергу представник В.Келеберди зазначив, що з рішенням ДП сторона погоджується і просить залишити його без змін, а скаргу судді ВАКС — без задоволення.
«У матеріалах скарги йдеться про вступну й резолютивну частину ухвали про обшук. Ви як фахівець у галузі права, можете пояснити де в Кримінальному процесуальному кодексі передбачена вступна і резолютивна частина такої ухвали?» — раптом звернувся до представника судді ОАСК голова ВРП Андрій Овсієнко.
«Не можу на цей час це пояснити», — відповів той головуючому. «Як можна викласти вступну і резолютивну частину ухвали про обшук, з вашої точки зору? Якби ви представляли клієнта, як би уявляли, що хочуть віднайти, які аргументи?» — А.Овсієнко запрошував представника В.Келеберди осягнути ситуацію очима іншої сторони. Проте, схоже, той не очікував такого повороту.
«Що ви можете зрозуміти з цих частин? Яка правова підстава цього документу? У зв’язку з чим та які матеріали розшуковуються, та як ви можете проконтролювати межі втручання в право?» — наполягав на дискусії головуючий. Урешті, він сформулював запитання максимально прямо: «Як ви можете мотивувати заперечення на незаконні дії представників слідчих органів?»
Не почувши відповіді, голова ВРП поцікавився іншим: «Якщо ви ознайомилися з повним текстом ухвали судді, можете прокоментувати фразу «здійснити віднайдення документів, які свідчать про спілкування фігурантів справи та інших причетних осіб». Які були «інші причетні особи» у вказаних матеріалах і чим це доводилося?»
«Це — невизначений перелік, конкретні особи не зазначалися», — відповів адвокат. «Тобто ми можемо робити висновки, що таким чином можна обшукувати будь-яку особу?» — «Будь-яку — щодо спілкування з приводу цієї особи».
«А чи була порушена кримінальна справа стосовно безпосередньо вашого клієнта за цими фактами?» — поцікавився А.Овсієнко. «Про вручення підозри з цього приводу мені не відомо», — заявив представник В.Келеберди.
«В якому вигляді було вручено ухвалу про обшук під час проведення обшуку — з резолютивною та вступною частиною чи в повному обсязі?» — спробував урятувати ситуацію Т.Хамзін. «Не в курсі, бо не був присутній. Не готовий відповісти», — зазначив представник судді ОАСК.
Межі компетенції
Перед тим як члени ВРП пішли, аби обговорити майбутнє рішення, члени Ради погодилися, що строки дії ухвали були встановлені згідно із законом, тож тут процесуального порушення немає. Натомість інші доводи скарги є абсолютно аналогічними тим, що висловлювалися й під час розгляду в палаті.
Водночас було висловлено зауваження, що в ухвалі про обшук усе ж зазначені мотиви, мета проведення та ряд інших речей, оцінка яких до компетенції дисциплінарного органу не входить. Адже в кількох постановах Великої палати ВС було проведено певні межі компетенції ВРП.
Утім, покарання у вигляді попередження пропонувалося залишити без змін. «Переоцінка рішення не проводилася, — долучилася до дискусії член-доповідач у справі ТДП. — І не надавалася оцінка доказам, які були представлені органом досудового розслідування слідчому судді. Уважаю, що дії Т.Хамзіна були кваліфіковані правильно — судове рішення невмотивоване й порушує основоположні права та свободи людини».
До того ж ці слідчі дії проводились у межах двох кримінальних проваджень, що згодом об’єднали в одне, але в жодному з них не оголошувалася підозра. Тож суддя не обґрунтував свій дозвіл на проведення обшуку В.Келеберди, який не є фігурантом будь-якого кримінального провадження.
Поки Рада радилася, Т.Хамзін мав час поспілкуватися із колегою — Вірою Михайленко, скарга якої на рішення другої ДП мала розглядатися слідом за ним.
За результатами голосування виявилося, що думку одного члена ВРП під час перегляду змінити все ж удалося, проте 13 голосами рішення ТДП залишили без змін.
Напевне, відсутності вилученого під час обшуку виявилося недостатньо для виправдання судді ВАКС. Адже така слідча дія сама по собі вже є втручанням у право людини, і шкода, якщо у ВАКС розцінюють такі санкції як буденність.
Розгляд скарги Тимура Хамзіна (у центрі внутрішнього екрана) вирішили провести максимально публічно, аби кожен міг скласти думку, чи справедливим є стягнення.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!