В 2021 году планируют ввести налоговую амнистию, а количество налогов — уменьшить
Несмотря на то что количество жалоб на налоговую растет в геометрической прогрессии, парламентарии обещают, что все изменится. В 2021 году и налоговую амнистию введут, и условия для всеобщего декларирования сделают, и налогов станет меньше.
Обітниці від митниці
Зробити митницю прозорою та ефективною обіцяють із кожним новим призначенням, але 2020 рік, окрім епідемії, приніс і чергові пертурбації. Як наголошують експерти, працювати в умовах постійної невизначеності складно і державним службовцям, і бізнесу. Утім, найгірше те, що логіка в реформ відсутня.
Великі й малі проблеми бізнесу, пов’язані з митницею та податковою, обговорювали на ІХ податковому форумі, організованому Асоціацією правників України.
Після виступу народного депутата VIII скликання, члена митного комітету громадської ради при Міністерстві фінансів Тетяни Острікової стало зрозуміло, що на митниці — хаос. Зокрема, доповідачка наголосила на неможливості вимагати від органу належної роботи, коли за рік очільника змінюють уже вчетверте, а сама організаційна структура змінюється тричі.
У чехарді повністю було втрачено сенс реформи на митниці, а ті, хто працює там, — повністю дезорганізовані. Митні пости курсують між областями, наче тюфтельки в супі, а нещодавно утворені відокремлені підрозділи ліквідують без будь-якої мети. Не маючи жодних гарантій, службовці все ж намагаються наповнювати бюджет.
Проте необхідного ефекту це не дає, адже майже 80% справ у судах вирішують на користь бізнесу. «Ми існуємо в обставинах, коли страждають усі. Адже держава недоотримує величезні суми через контрабанду, яка лише збільшується. На це вказує поява товарів на українському ринку, які легально не можуть сюди потрапити. Не менше страждає і бізнес, адже саме прозорі платники податків упадають в око для створення необхідної статистики. Тож бізнес несе суттєві як матеріальні, так і репутаційній втрати. Крім того, страждають і особи, які працюють на митниці, адже їхнє майбутнє — у тумані реформ», — наголосила Т.Острікова.
Експерти переконані, що реформа на митниці зазнала краху: підзаконні акти не приймаються, призначення хаотичні та безсистемні, а всі ті чудові ідеї, з якими йшли до виборців, залишилися тільки гаслами. В умовах епідемії якісна робота митних органів мала б дещо втримати економічну ситуацію в Україні, але, як констатувала екс-депутат, «реформа є цілком проваленою».
Об’єднати та зменшити
Найбільш очікуваною була доповідь голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Він повідомив про новації, які крокують парламентськими коридорами. Ключовими питаннями нині є податок на виведений капітал, податкова амністія та запуск Бюро фінансвоих розслідувань.
На рівні комітету погоджено польську модель ПВК, яка передбачає оподаткування середнього бізнесу. Утім, дискусії щодо суми наразі тривають, тож про те, чи будемо сплачувати податок із 150 млн або 200 млн грн., дізнаємося невдовзі. Крім того, як повідомив голова комітету, у 2021 році планують запровадити податкову амністію, а також переглянути та дещо відстрочити правила BEPS.
«Що ж до БФР, то законопроект уже рекомендовано. Звісно, його прийняття дещо відкладається, адже наявний певний супротив з боку як деяких парламентарів, так і державних органів, які не поспішають розставатися зі своїми повноваженнями. Дискусія є, але ми дуже тверді у своєму рішенні прийняти цей законопроект», — наголосив Д.Гетманцев.
Крім того, продовжать поліпшувати податкове законодавство. Очільник комітету пообіцяв, що ставки не будуть переглядатися «під ялинку», як це було завжди. Проте «збірну солянку» з різних покращень уже подано до парламенту. Також детінізація зачепить і аграріїв. Як наголосив Д.Гетманцев, це дасть змогу вивести з тіні величезну кількість земельних ділянок.
Існують 3 магістральні напрями, над якими працюють у комітеті. Перший — реформування місцевих податків. Передусім ідеться про реформу податку на нерухомість. Народні депутати пропонують сплачувати податок не з метражу, як тепер, а з вартості нерухомості. Утім, як зауважили експерти, виписали проект неоковирно, тож вийшло так, що максимальний податок на нерухомість становитиме 0,2% оцінки вартості житла… за кожен «квадрат».
Наступний напрям — реформа податку на доходи фізичних осіб. «На жаль, ми не отримали жодних пропозицій від Міністерства фінансів, адже основою для визначення нового податку будуть саме його розрахунки. Сподіваємося, що після подання законопроекту буде ще широка дискусія», — наголосив Д.Гетманцев. Наразі парламентарі пропонують об’єднати 3 податки та зменшити ставки. Після об’єднання ЄСВ, ПДФО та військового збору в єдиний податок ефективна ставка податку з 34 повинна знизитися до 30% зі щорічним зменшенням на 1% протягом 5 років. Крім цього, депутати мають на меті підіймати рівень освіченості громадян та стимулювати всіх до загального декларування.
І третій напрям — реформування екологічного податку. Наразі ініціативи перебувають на етапі обговорення, але нардепи планують сконцентруватися на оподаткуванні СО2 в різних товарах. Нинішню систему місцевих податків Д.Гетманцев уважає застарілою та відверто корупційною. Одначе щодо цих ініціатив відсутній навіть проект.
Існує й низка інших ініціатив, на яких голова комітету не дуже хотів акцентувати увагу. Однією з них є надання податківцям можливостей доступу до банківської таємниці. Утім, очільник комітету наголосив, що цілковитого розкриття банківської таємниці не відбудеться. Мовляв, податківці матимуть право на доступ до інформації лише щодо осіб, стосовно яких є рішення суду про стягнення податкового боргу, яке набрало чинності. «Розрахуйтеся з боргами й живіть спокійно!» — наголосив спікер.
Нові правила — старі кадри
Найбільше питань у правників викликало створення БФР, адже виникають проблеми і процесуального характеру, і концептуального. Однією з них є відсутність квоти на кількість працівників з фіскальних органів, які можуть потрапити в штат нової установи. Так, одним із попередніх законопроектів установлювалася квота на рівні не більш як 30%. Проте Д.Гетманцев наголосив, що він противник люстрації, приймаючи рішення, необхідно виходити з принципів права, а не «революційної доцільності». Тож старі кадри матимуть змогу подавати документи на конкурс без жодних обмежень.
Своєю чергою заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак доповів, що після запровадження карантину кількість скарг до РБО зменшилася. Він це пов’язує не тільки з епідемією, а й із запровадженням мораторію на перевірки. Однак у ІІ та ІІІ кварталах кількість звернень істотно зросла, і лідером є саме податкова. На її долю припадає аж 68% скарг. Як зауважив Я.Грегірчак, збільшується кількість скарг на включення платників до переліку ризикових, а також на блокування реєстрації податкових накладних.
«Наразі є вкрай потрібною оптимізація органів структури досудового розслідування, які мають підслідність щодо стст.212 та 2121 Кримінального кодексу. Зрозуміло, що нарешті необхідно дати можливість Державній фіскальній службі притомно та спокійно припинити своє існування. При цьому в нас є і ряд системних зауважень до формування нового органу», — повідомив він.
Зокрема, одним із контраверсійних є питання внесення змін до ст.214 Кримінального процесуального кодексу, яка передбачала можливість відійти від базового правила, що кримінальне провадження можна відкривати за заявою. Разом з тим була запропонована ідея, що факт порушення податкового законодавства має засвідчуватися актом податкової перевірки. Але з точки зору РБО ця конструкція є цілком неприйнятною. Адже сам акт перевірки не є документом, який свідчить про податковий борг. Крім того, акт є предметом оскарження як в адміністративному, так і в судовому порядку.
«Надзвичайно гірко було визнавати, що законопроект про бюро економічної безпеки є ідеологічно гіршим, ніж законопроект про бюро фінансової безпеки. Останній нам дуже подобався тим, що, визнаючи специфіку статей, за якими він діставав можливість вести розслідування, він ідеологічно мав спрямування на детальний аналіз аналітичної роботи, яка необхідна для розкриття таких злочинів», — наголосив Я.Грегірчак.
Як зауважують в РБО, вони працюють над тим, щоб відкривати провадження на підставі заяви було неможливо. Логічною передумовою для відкриття провадження є узгоджена сума податкового боргу, який визначений, як правило, рішенням суду, що набрало законної сили, або ж аналітична записка відповідного фахівця. Чи дослухається парламент до запропонованих ідей — наразі незрозуміло.
Крім того, до поданого законопроекту про БЕБ унесено тисячі поправок, тож як юристи, так і суспільство перебувають в очікуванні документа. Проте сумно, що, попри величезну кількість фахівців, котрі розуміються на тому, які саме реформи нам потрібні, за останні роки нічого суттєво не змінилось.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!