Поворот исполнения судебного решения по делу о возмещении вреда возможен только в случае недобросовестных действий истца (взыскателя). Такое заключение сделал ВС в постановлении №818/678/17, текст которого печатает «Закон и Бизнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
24 вересня 2020 року м.Київ №818/678/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача — БІЛАК М.В.,
суддів: ГУБСЬКОЇ О.А., ЖУКА А.В. —
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Особи 1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 у справі за позовом Особи 1 до Державної казначейської служби про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
I. Процедура
1. У травні 2017 року Особа 1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність ДКС щодо невиконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 9.10.2013 у справі №6а/106/13 (577/4570/13-а)та зобов’язати нарахувати та виплатити компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за весь час прострочки, з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми; стягнення моральної шкоди в розмірі 86040,00 грн.
2. Ухвалою СОАС від 7.06.2017 провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДКС щодо невиконання рішення Конотопського міськрайонного суду від 9.10.2013 у справі №6а/106/13 (577/4570/13-а) закрито.
3. Постановою СОАС від 7.06.2017 адміністративний позов задоволено частково. Зобов’язано ДКС виплатити Особі 1 компенсацію за несвоєчасне виконання рішення Конотопського міськрайсуду від 9.10.2013 у справі №6а/106/13 (577/4570/13-а), нараховану рішенням ДКС від 23.05.2017 №43. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ДКС коштів у рахунок компенсації моральної шкоди скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ДКС на користь Особи 1 кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 86040,00 грн. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
5. Постановою ВС від 20.02.2019 постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 86040 грн. скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6. Постановою Другого ААС від 27.05.2019 постанову СОАС від 7.06.2017 залишено без змін.
7. 8 вересня 2019 року ДКС звернулася до суду першої інстанції про поворот виконання постанови ХААС від 10.10.2017, у якій просила стягнути з Особи 1 на користь ДКС безпідставно перераховану суму коштів у розмірі 86040,00 грн., сплачених на виконання рішення суду, яке скасоване.
8. Ухвалою СОАС від 26.09.2019, залишеною без змін постановою Другого ААС від 18.11.2019, задоволено заяву про поворот виконання судового рішення. Допущено поворот виконання постанови ХААС від 10.10.2017. Стягнуто з позивача на користь відповідача кошти в сумі 86040,00 грн, сплачені відповідачем згідно з платіжним дорученням від 23.10.2018 […], згідно з виконавчим листом, виданим СОАС 2.11.2017, отримувач Особа 1, к/р №**, сплачена сума — 86040,00 грн.
9. Не погоджуючись з ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій про поворот виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове — про відмову в задоволенні заяви про поворот виконання рішення.
II. Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій
10. Задовольняючи заяву відповідача про поворот виконання рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки рішення суду, на підставі якого позивач отримав кошти, в подальшому було скасовано, то підстави для отримання таких були відсутні, у зв’язку з чим вказані кошти повинні бути повернуті.
III. Доводи касаційної скарги
11. У касаційній скарзі позивач зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції не ґрунтується на належних і допустимих доказах. Судом допущене неповне з’ясування обставин, що має істотне значення у справі, зокрема, його заперечення від 25.09.2019 на заяву про поворот виконання рішення суду не було пред’явлене судом відповідачу та, відповідно, не отримані пояснення; в описовій частині ухвали суду першої інстанції не зазначено, що позивач заперечував проти задоволення вказаної заяви, що є порушенням судом ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства; головуючий суддя — Бондар С.О., судді: Прилипчук О.А., Павлічек В.О. — порушили ст.37 КАС, оскільки зобов’язані були заявити самовідвід (ст.37, ст.39 КАС — недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
12. Скаржник вважає, що його конституційні права порушені, оскільки він був позбавлений можливості до початку судового засідання ознайомитися з поясненнями відповідача на його заперечення.
13. Зазначає, що перерахування відповідачем коштів у сумі 86040,00 грн. на його користь виконано добровільно. Судами попередніх інстанцій не установлено факту несумлінного отримання ним коштів у розмірі 86040,00 грн., як і наявності рахункової помилки, а тому відповідно до ст.1215 Цивільного кодексу сума у розмірі 86040,00 грн. поверненню не підлягає.
14. Посилаючись на положення ст.381 КАС, скаржник вказує, що будь-яких доказів того, що скасована постанова ХААС від 10.10.2017 була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ними підроблених документах відповідачем, не надано <….>.
IV. Оцінка Верховного Суду
19. Поворот виконання рішення — це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть — у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
20. Як зазначив Конституційний Суд у рішенні від 2.11.2011 у справі №13-рп/2011, поворот виконання рішення — це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
21. Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
22. Статтею 381 КАС встановлено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ. Поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб’єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з державного бюджету або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
23. Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ:
— про відшкодування шкоди, заподіяної суб’єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
— про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з державного бюджету або позабюджетних державних фондів;
— рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
24. У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
25. Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду в цій справі є:
— нарахування та виплата компенсації за порушення строку виконання рішення Конотопського міськрайсуду від 9.10.2013 у справі №6а/106/13 (577/4570/13-а), нарахованої рішенням ДКС від 23.05.2017 №43;
— стягнення моральної шкоди в розмірі 86040,00 грн.
26. Поворот виконання рішення у вказаній справі стосується виключно стягнення моральної шкоди у розмірі 86040,00 грн., а тому має здійснюватися з урахуванням особливостей, установлених положенням ст.381 КАС.
27. Процесуальним законодавством визначено необхідність встановлення обов’язкових умов, за яких можливо допустити поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, а саме — повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.
28. Однак суди попередніх інстанцій, вирішуючи заяву ДКС про поворот виконання рішення, взагалі залишили поза увагою положення ст.381 КАС, незважаючи на те що поворот виконання постанови стосується відшкодування шкоди.
29. При цьому задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про відшкодування шкоди допускається, якщо постанова суду, яка скасована, була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
30. При цьому передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про відшкодування шкоди є встановлення, чи постанова суду, яка скасована, була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
31. Отже, можливість повороту виконання судового рішення у справі про відшкодування шкоди передбачена виключно в разі недобросовісних дій позивача (стягувача), згідно з якими скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
32. Таким чином, самої лише обставини щодо скасування судового рішення в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 86040,00 грн. недостатньо.
33. Як вже зазначалося, постановою ВС від 20.02.2019 постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 86040,00 грн. скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Підставою для скасування постанови апеляційного суду було помилкове застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке унеможливило з’ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Апеляційний суд з урахуванням висновків ВС, переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 86040,00 грн., залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог у цій частині.
34. Таким чином, постанова суду, яка скасована, не була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
35. Заява відповідача про поворот виконання рішення та матеріали справи також не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавалися позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.
36. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для здійснення повороту виконання постанови суду про присудження моральної шкоди в розмірі 86040,00 грн.
37. Що стосується посилання скаржника в касаційній скарзі на положення ст.381 КАС та твердження про те, що будь-яких доказів того, що скасована постанова ХААС від 10.10.2017 була обґрунтована на повідомлених ним завідомо неправдивих відомостях або поданих підроблених документах, відповідачем не надано, то вони знайшли своє підтвердження та є обґрунтованими.
38. Що стосується доводів касаційної скарги про те, що перерахунок коштів у сумі 86040,00 грн. виконано відповідачем добровільно, а факту несумлінного отримання позивачем коштів судами не встановлено, у зв’язку з чим відповідно до ст.1215 ЦК сума в розмірі 86040 грн. поверненню не підлягає, то ВС зазначає таке.
39. Відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
40. У справі, що розглядається, позивач отримав кошти за рішенням суду.
41. Крім того, не підлягає поверненню безпідставно набута шкода, що прирівнюються до неї, якщо її виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, у той час як вказана сума коштів виплачена позивачем відповідачу не добровільно, а на виконання судового рішення, яке у подальшому скасовано.
42. Поворот виконання рішення — це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
43. Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення, мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням у разі відсутності обмежень, установлених законом.
44. Крім того, аналіз ст.1215 ЦК свідчить, що вона є нормою матеріального права, а тому не може бути застосована у випадку розгляду питання про поворот виконання рішення.
45. Схожий висновок міститься у постанові об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі №336/9595/14.
46. Відповідно до ст.351 КАС суд скасовує рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке рішення, переглянуте в передбачених ст.341 цього кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
47. Враховуючи, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ВС доходить висновку про наявність підстав для скасування рішень та ухвалення нового про відмову в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду.
48. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись стст.345, 351, 356 КАС, п.2 «Прикінцевих та перехідних положень» закону від 15.01.2020 №460-IX, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити.
Ухвалу СОАС від 26.09.2019 та постанову Другого ААС від 18.11.2019 у справі №818/678/17 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Відмовити у задоволенні заяви ДКС про поворот виконання рішення суду постанови ХААС від 10.10.2017 у справі №818/678/17.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Материалы по теме
В САП «забыли» отстранить Князева от работы
31.01.2024
Упрощен доступ к базе правовых позиций ВС
01.11.2023
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!