Школа ответственности

Мировоззрение судей попробуют изменить, объяснив, что именно от них зависит соблюдение прав человека

Отечественная Фемида — это люди разных поколений и разного уровня знаний. Несмотря на это, они должны соблюдать принцип единства судебных решений и обеспечивать соблюдение свобод даже для тех, кто им не симпатичен.

Труднощі особистості

Національна школа суддів у спілці з Радою Європи та Верховним Судом провела конференцію «Захист прав людини через суддівську освіту». Її учасники з’ясовували, як не лише підвищити рівень суддівських знань, а й змінити їхнє ставлення до прав людини, щоб використання рішень Європейського суду з прав людини було не просто даниною юридичній моді.

На конференцію з’їхалися не тільки представники Західної Європи, яка традиційно проголошує захист людських прав і свобод пріоритетним для себе, а й представники країн, стан дотримання прав і свобод людини в яких неодноразово зазнавав критики. Приїхали гості з Азербайджану, де ще 6 років тому затримували журналістів, які критикують владу. Також на конференції була представниця Вірменії.

Представники країн поділилися досвідом, як зробити навчання застосуванню рішень ЄСПЛ більш ефективним і які методи для цього можна використовувати.

«У нас у судовій владі працює 5 різних поколінь. Є сучасне, яке використовує інформаційні технології, а є такі, які хочуть бачити на столі папери. Це нові виклики, які роблять життя цікавішим», — зауважила директор Латвійського суддівського тренінгового центру Солвіта Калніна-Кауне. Вона зауважила, що навчити чогось можуть не лише досвідчені судді, а й молоде покоління, наприклад — ефективно користуватись інформаційними технологіями, тому молодь також варто залучати до викладацької діяльності. А суддям старшого покоління латвійка порадила бути більш відкритими до нових знань і нових ідей, адже змінюють не тільки технології, а й суспільство.

Для того щоб якомога ефективніше передати знання суддям, їх учать на практиці, лише 10% усіх лекцій відбуваються в аудиторіях.

Начальник відділу наукових досліджень проблем судочинства та науково-методичного забезпечення суддівської освіти Національної школи суддів України Тетяна Фулей вважає, що вчити суддів практики ЄСПЛ слід залежно від знань. Під час навчального заходу в групі суддів загальних судів були учасники з різним рівнем знань. Один із них опрацював 5 рішень ЄСПЛ, інший — 120, а хтось — узагалі жодного. Тому для ефективності навчання необхідно розбивати людей на групи залежно від рівня знань і вже тоді працювати з аудиторією.

Старший менеджер напрямку міжнародної діяльності Центру підготовки та навчання органів юстиції Нідерландів Астрід Гопма також наголосила, що судді мають бути відкритими до нових ідей. А потім додала, що хороший суддя — той, який витримує тиск суспільства. «Хороше рішення приймає хороший суддя», — підсумувала А.Гопма.

Відповідальність за людину

Головне, що мають зробити навчальні курси, які базуються на рішеннях ЄСПЛ, — змінити ставлення судді та спосіб його мислення. Т.Фулей, оцінюючи стан українського правосуддя, зауважила, що сьогодні часто використовують практику страсбурзького судочинства задля того, щоб підтримувати репутацію. При цьому ігнорують основоположні принципи. Зокрема, ідеться про баланс прав. «Це серцевина рішень ЄСПЛ», — уважає Т.Фулей. На її думку, неможливо дотримуватися практики Євросуду, не змінивши свого ставлення та способу мислення.

Протягом останніх кількох років страсбурзьку практику включили до кваліфікаційного оцінювання українських суддів, а закони, прийняті останнім часом, спонукають її застосовувати.

Начальник департаменту міжнародного співробітництва Національної школи суддів та прокуратури Польщі Агнешка Клучицька-Цикоцька також наголосила на необхідності зміни ставлення суддів до своєї роботи та прав людини. Адже всі вони несуть відповідальність за захист людських прав і свобод та саме від них це залежить.

Щоб служителі Феміди могли краще захищати права тих людей, які особливо цього потребують, зокрема інвалідів, поляки планують запровадити спеціальний курс щодо прав людей з інвалідністю. Вони навчать суддів не тільки поваги до цих прав, а й правил комунікації. Щоб законники краще зрозуміли всю глибину проблеми, лекторами будуть представники різних асоціацій людей з інвалідністю.

Гості говорили про різні теми, які для них сьогодні найбільш актуальні. Наприклад, представниця Вірменії згадала про курс на основі рішень ЄСПЛ, який стосується насильства над жінками. На її думку, таке навчання буде корисним не лише суддям, а й адвокатам.

Представник Португалії погодився, що проблема насильства над жінками — актуальне питання, але додав, що торгівля людьми та людськими органами — не менш важливі теми тренінгових занять. Один із учасників заходу звернув увагу на те, що важливою темою є діти мігрантів і доступ до правосуддя. Також серед животрепетних тем називалася дискримінація за гендерною чи іншою ознакою.

Більшість цих курсів у різних країнах розроблено на платформі «Help». Про те, що це таке й навіщо її створили, розповів ректор НШС Микола Оніщук.

Пріоритети реформи

Окремо він під час розмови з журналістом «ЗіБ» розповів про пріоритети майбутньої судової реформи, над якими працює робоча група за його участю. Насамперед вона стосуватиметься касаційної інстанції. «Ми хочемо, щоб касаційні суди могли забезпечити єдність застосування законів, не звертаючись до Великої палати Верховного Суду. Адже незрозуміло, чому 40 суддів не можуть досягнути єдності в застосуванні права. Ми ж хочемо підвищити роль касаційних судів», — розповів він.

Другим питанням, яке стане пріоритетним, є вдосконалення процесуального законодавства задля покращення доступу громадян до судочинства. Як уважає ректор НШС, не обов’язково, щоб усі справи в апеляційних судах розглядала колегія з трьох осіб. Як і деякі справи в першій інстанції. «Суддя — це суддя, і він має вміти вирішити питання будь-якої складності», — переконаний М.Оніщук. Суди мають бути не такими заформалізованими та більш регульованими.

Також люди, які працюють над реформою, ставлять собі за мету нарешті запровадити ефективне досудове врегулювання спорів. «Ми мусимо визнати, що цей інститут в Україні не дуже розвинутий». Конституція передбачає досудове врегулювання справ певної категорії. Проте акти, які б дозволили чи змусили вирішувати справи в такий спосіб, досі не ухвалені. Ідеться про закони про медіацію та мировий суд.

Утім, як засвідчили виступи на конференції, якщо реформа обмежується тільки змінами законодавства, без зміни світогляду вона приречена на невдачу.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Микола ОНІЩУК,
ректор Національної школи суддів України:

— Рада Європи свого часу зрозуміла, що для реалізації рішень Європейського суду з прав людини необхідно донести ці рішення та їх ідеологію й правову позицію до широкої аудиторії. І не лише суддів, а й адвокатів та прокурорів, тобто всіх, хто застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Задля цього варто створили програму «Help», одним із напрямів діяльності якої є створення навчальних курсів. Їх готують за найрезонанснішими темами застосування конвенції. Наприклад, право на приватне життя, право на недоторканність. Це, по суті, онлайн-курси.

Ця програма полінаціональна, її адаптують до кожної конкретної країни та тієї проблематики, яка на теренах цієї держави найгостріша. Ми адаптували кілька навчальних курсів, і їх можна вивчити дистанційно.

Тетяна ФУЛЕЙ,
начальник відділу Національної школи суддів України:

— Як ви вважаєте, чи відбулася дискримінація, коли недавно провели конкурс на посади суддів загальних судів серед кандидатів, не запросивши діючих суддів?

— Дискримінація означає, що до осіб, які є ідентичними, аналогічними, демонструють відмінне ставлення без легітимної мети та розумного обґрунтування. Я не вважаю, що кандидати й судді є в ідентичному становищі. Судді мають певний статус. Усі судді, незалежно від юрисдикції, мають той самий статус судді.

Кандидати також мають певний статус, якщо вони подали документи та пройшли навчання в школі суддів. Це два різні статуси. А дискримінація — порушення рівності людей, які перебувають в однаковому становищі.