Имение в секрете

Законника отправили учить актикоррупционные акты, потому что скрыл недвижимость семьи

Любовь к странствиям и большим домам — хорошая черта характера. Однако, если ты на государственной службе и скрываешь это от Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции, то придется поплатиться.

«Чия земля?» — «Не моя!»

Ігор Плюшко з Вищого господарського суду неправильно задекларував майно. НАЗК повідомило про це Вищу раду правосуддя, а та відкрила провадження.

Під час перевірки агентство встановило, що суддя в декларації за 2015 рік не відобразив інформації про земельну ділянку в Голосіївському районі столиці площею 10 соток, що належить його дружині. Відповідно до п.2 ч.1 ст.46 закону «Про запобігання корупції» в декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, які належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або перебувають у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. На думку НАЗК, І.Плюшко не дотримався цих правил.

Суддя дав дисциплінарній палаті пояснення, стверджуючи, що ділянка, про яку йде мова, не перебуває в спільному володінні сім’ї, а є приватною власністю його дружини. До того ж не набута за цивільно-правовою угодою, а надана їй рішенням Київської міської ради від 28.12.2006 №576/633.

На засідання ДП прийшов захисник декларанта. Він переконаний, що невідображення в декларації ділянки зумовлене добросовісною помилкою. У поясненнях також наголосив, що кваліфікувати дії І.Плюшка за пп.3 та 10 ч.1 ст.106 закону «Про судоустрій і статус суддів» неможливо, як і неможливо кваліфікувати його дії як істотний дисциплінарний проступок.

Крім того, виявилося, що чоловік активно оскаржував своє право не декларувати власність дружини в суді. В Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти постанову Окружного адміністративного суду м.Києва, яка свідчить про безрезультатність такої спроби.

Однак Шостий апеляційний адміністративний суд став на бік І.Плюшка. Дії НАЗК визнали протиправними та скасували рішення.

Зрадливий Google

Адвокат, пославшись на рішення суду, зажадав від ВРП закриття дисциплінарної справи. Проте ДП вирішила, що законом це не передбачено. Хоча підставою для відкриття провадження була заява НАЗК, подальшу долю порушника має визначати спеціальна перевірка.

Урешті-решт ДП дійшла висновку про безпідставність посилань судді на його тлумачення норм законодавства про необхідність декларувати лише ту нерухомість, що набута за цивільно-правовими угодами. Таке тлумачення не має законодавчого підґрунтя й не може сприйматись як добросовісне. Воно суперечить не лише законодавству про запобігання корупції, а й призначенню відповідних правил.

А от із землею, яка буцімто належить виключно дружині судді, справді проблеми. Адже вона об’єднана ще з двома ділянками й обгороджена єдиним парканом. За даними відкритих джерел, зокрема програми Google Maps, за вказаними адресами розміщені два житлові будинки значної площі, які оточені парканом та утворюють єдину садибу. Ділянки, які об’єдналися в одне ціле, належать дружині та батькові судді. Водночас у декларації І.Плюшка за 2015 рік не відображено житлових будинків, що перебувають у власності його дружини або інших членів сім’ї. Відсутні також відомості про наявність у вказаних осіб об’єктів будівництва. А це, на думку дисциплінарного органу, свідчить про умисність дій судді та його намагання приховати нерухомість родини.

За даними програми Google Earth, будівлі на вказаних ділянках стоять щонайпізніше з жовтня 2008 року. Тож часу розповісти державі про своє майно було вдосталь.

Також з’ясувалося, що в суддівському досьє, наданому Вищою кваліфікаційною комісією суддів, наявні відомості про видачу довіреності від імені його батька, дружини та сина на представництво з усіх питань, пов’язаних з узгодженням проекту, проектно-кошторисною документацією та дозволами на зведення житлового будинку на належній довірителю на праві власності ділянці. Тож не знати про наявність майна він не міг.

ДП вирішила, що порушення, допущені при поданні декларації, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя й відсторонила законника на півроку та відправила вчити антикорупційне законодавство та етику до Національної школи суддів.

На думку ДП, наявність у родини І.Плюшка земельної ділянки та будинку, які він не вказав у декларації, суперечить призначенню декларування. Адже основна його мета — доступність достовірної інформації про майновий стан особи. Це дає змогу оцінити, наскільки спосіб життя особи відповідає задекларованим доходам  та запобігає поширенню чуток про незаконне збагачення.

Суддя-мандрівник

І.Плюшко оскаржив таке рішення. На засідання з’явився його адвокат. Однак розмова змінила русло — вирішили обговорити не будинки судді, а його закордонні подорожі.

«Ви казали, що під час розгляду справи озвучувалися матеріали для створення певного враження для членів палати. Що саме ви мали на увазі та як це вплинуло на результат розгляду справи?» — поцікавився член ВРП Вадим Беляневич перебігом засідання ДП.

Захисник заявив, що озвучувалася інформація про те, що згідно з даними досьє з 2012 року І.Плюшко здійснив більше ніж 170 поїздок за кордон. Часто мандри тривали понад 30 днів, і є кілька випадків, коли подорож затягнулася на понад 100 днів. На думку адвоката, така пристрасть могла негативно зобразити законника перед членами ДП.

«Безумовно, ця інформація не відповідає дійсності. Додатково я ознайомився із суддівським досьє. Хоча І.Плюшко справді здійснив багато подорожей, але жодного випадку, коли вони тривали понад 100 днів, не було», — запевнив чоловік.

На його думку, ці слова прозвучали тільки для того, щоб підмочити репутацію судді. «Лунає така інформація, а як вона відображається в матеріалах справи? Компакт-диск із записом є, але як дисциплінарна палата має це сприймати? Повинен бути якийсь документ», — обурився захисник.

«І загалом процес залишив по собі негативне враження. Хоча пізніше мені дали можливість ознайомитись із суддівським досьє. І я дізнався, що ця інформація не відповідає дійсності. А згодом від прикордонної служби надійшло спростування. Та інформація, яку озвучували, стосувалася всієї родини, а не лише судді», — доводив адвокат.

Член ВРП Анатолій Мірошниченко, який був доповідачем у справі на засіданні ДП, все ж таки повернувся до теми нерухомості й зазначив, що про наявність маєтку на кількох сполучених ділянках, обгороджених одним парканом, чоловік не міг не знати та вже точно не міг сумніватись у необхідності декларування цього майна.

ВРП довго думала над рішенням, яке слід прийняти. Урешті стягнення пом’якшили, замінивши півроку відсторонення та вивчення антикорупційного законодавства на місяць. Із подальшим кваліфікаційним оцінюванням і перевіркою доброчесності. Це вчергове доводить правдивість народної мудрості: усе таємне колись стає явним. І те, що вдавалося приховувати тривалий час, рано чи пізно стане відомим і принесе більше негативу, ніж у разі своєчасного відображення майна в декларації.