Судебные производства могут оставить без мантий кандидатов как в ВС, так и в ВАКС
Двухдневный марафон дополнительного оценивания в Высшем совете правосудия претендентов на звание судьи кассационного суда почти ничем не отличался от методик собеседований в Высшей квалификационной комиссии судей. Члены Совета сомневались в опыте своих гостей, расспрашивали бывалых законников об их самых выдающихся решениях, однако пытались объективно оценивать «своих».
Рейтинги й недоліки
Звичайно, представникам ВРП з рекомендованими до Верховного Суду було працювати легше. Усю брудну білизну, якщо вона була, до них уже перебрали в комісії. Члени Ради тільки повторювали найбільш цікаві запитання до кандидатів, а інколи з’ясовували питання щодо їхньої готовності до виконання високої місії.
Наприклад, у судді Зарічного районного суду м.Сум Ганни Кривцової, яка планує посісти місце в Касаційному цивільному суді, поцікавилися, чи не боязно їй перестрибувати середню ланку. В адвоката Євгенія Краснощокова з’ясували, чи не має він родинних зв’язків з новообраним членом ради Наталією Краснощоковою.
Знайшлися запитання й щодо інформації, яку кандидати самі ж і зазначили. Зокрема, Ірина Литвиненко з Деснянського районного суду м.Чернігова зауважила, що активно використовує практику Європейського суду з прав людини. У члена ВРП Олексія Маловацького це твердження породило сумніви: мовляв, чому суддя не знаходить потрібних орієнтирів у національному законодавстві. Утім, вона змогла пояснити, що страсбурзькі вердикти допомагають їй у виняткових випадках, коли прецеденти у вітчизняній практиці відсутні.
На відміну від колег із комісії, члени Ради мали інформацію щодо розміщення кандидатів у рейтингу за сукупністю результатів проходження конкурсу. Так, доцент кафедри Прикарпатського університету ім. В.Стефаника Надія Багай зайняла перше місце в списку потенційно нових суддів Касаційного господарського суду. Можливо, тому питань до неї не виникало. На відміну від судді Оболонського районного суду м.Києва Максима Тітова, якого, мабуть, найдовше серед усіх розпитували про неоднозначні рішенні, які він ухвалив.
Інтерес до його діяльності виник і завдяки свіжим висновкам громадської ради доброчесності, яка, користуючись останньою нагодою завадити підвищенню судді, згадувала не нові проступки, але ті, які мали б уплинути на вирішальне слово ВРП. Утім, наявність численних питань до кандидата аж ніяк не свідчить про неприхильність Ради, адже його все одно рекомендували для призначення.
Поміж тим на засіданні до рейтингу кандидатів інколи додавалися позитивні рецензії безпосередньо від членів колегіального органу. Так, Людмилу Єресько з Полтавського окружного адміністративного суду назвали розбудовницею адмін’юстиції у своїй області. Потім відзначили роль її колеги з Вінниці Жанни Мельник-Томенко в розвитку фіскальної служби, обласне управління якої вона очолювала.
Дзеркальна Рада
Усім, хто під час бесіди з представниками ВРП замислився про конфлікт інтересів, було цікаво, як проходитиме спілкування з головою та членами колегіального органу, які успішно пройшли конкурс на посади у ВС. Здавалось би, альтернативи останні не мають, їм неодмінно потрібно пройти цей етап нарівні з іншими претендентами.
І справді, як не виникало запитань до деяких учасників, так і в члена ВРП Тетяни Малашенкової — 8-ї в рейтингу — нічого не уточнювали. А до Миколи Гусака виникло дещо філософське запитання — його попросили пояснити термін, використаний ним у резюме. Виявилося, що чоловік послуговується юридичною інтуїцією — своєрідним індикатором справедливості, яка допомагала йому вирішувати справи за браком часу на початку суддівської кар’єри.
Наступному ж претенденту-колезі не поставити запитань просто не могли. Оскільки його біографічними фактами й окремими діями громадськість найбільше обурювалась. У голови ВРП Ігоря Бенедисюка Анатолій Мірошниченко уточнив, чи знав він про те, що його планують нагородити президентською зброєю. Кандидат запевнив, що ця відзнака стала для нього несподіванкою. Хоча подання до секретаря гаранта направив заступник І.Бенедисюка. Вочевидь, хотів зробити сюрприз, який тепер трактують як підтвердження провладної орієнтації голови Ради.
На наступне запитання-звинувачення замість нього вирішили відповісти колеги. Може здатися, що сигналізація конфлікту інтересів загорілась яскраво-червоним кольором. Проте ні, просто радники вважали за потрібне пояснити, що рішення припинити он-лайн-трансляції засідань дисциплінарних палат було прийнято не головою, а колегіально й виключно заради підвищення їх ефективності. Коли члени ВРП почали збиратися без камер і преси, обговорення проходило менш формально, з’явилося більше часу для розгляду питань по суті.
Отже, засідання минули без натяку на конфлікт інтересів. Коли одна з членів Ради заявила самовідвід у справі одного з кандидатів, бо очолювала суд, в якому він працював, колеги їй відмовили. Мабуть, через те, що за такого підходу відносно 4 майже екс-членів ВРП мали б заявити самовідводи всі присутні представники органу суддівського врядування.
Останнє слово — за судами
Утім, Рада таки відклала на майбутнє питання щодо внесення подань Президентові стосовно 8 кандидатів (включаючи Є.Краснощокова), а одного — голову Бахмацького районного суду Чернігівської області Павла Пархоменка — взагалі забракувала. Тобто замість 78 наразі готується 69 подань. Тож ВРП й ВККС зробили все від них залежне, аби глава держави встиг максимально заповнити вакансії в найвищому судовому органі, залишивши своєму наступникові тільки «крихти» призначень.
Водночас експерти припускають, що говорити про завершення конкурсу ще зарано. Адже в судах уже призначені до розгляду позови, пов’язані з повноваженнями тих, хто був залучений до добору. Зокрема, щодо правомірності участі трьох членів ВККС у формуванні рейтингів: Сергія Козьякова, Станіслава Щотки та Тетяни Весельської, а також щодо наявності конфлікту інтересів у Голови ВС Валентини Данішевської як члена ВРП.
Тож, імовірно, укази Президента про призначення можуть бути скасовані через порушення процедури проведення конкурсу. Відповідно, як нові судді ВС, так і претенденти на посади у Вищому антикорупційному суді — залишитися без мантій.
Не слід скидати з рахунків і можливість утручання Конституційного Суду. Адже в системі судоустрою досі діють два Верховні суди, і КС ніяк не визначиться, на чий бік стати: закону чи Конституції. Але після виборів акценти можуть змінитись і матимемо нову судову реформу на нові конкурси…
Материалы по теме
В САП «забыли» отстранить Князева от работы
31.01.2024
Упрощен доступ к базе правовых позиций ВС
01.11.2023
У председателя КУС появился заместитель
26.09.2023
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!