Проректор Национальной школы судей В.Мазурок:

«Сегодня потребности судейского корпуса уже выходят за рамки профессиональных знаний»

Высшая квалификационная комиссия судей подготовила проект Порядка и методологии оценивания и самооценивания судьи. На сайте ВККС отмечается, что целью регулярного оценивания обладателя мантии является определение его индивидуальных потребностей в совершенствовании, стимулирование к поддержанию квалификации на должном уровне и профессиональному росту. О том, как обеспечить объективность оценивания и не превратить процедуру в дополнительный рычаг давления, рассказал проректор по обеспечению организационной деятельности Национальной школы судей, заслуженный юрист Украины Владимир МАЗУРОК.

«Те, як суддя ставиться до власної кваліфікації та її вдосконалення, відтепер буде оцінюватися різносторонньо»

— Одним із суб’єктів оцінювання, зазначених у проекті порядку, є викладачі (тренери) НШС. Передбачається, що суддя отримуватиме від них оцінки за результатами проходження різноманітних тренінгів. На що такі оцінки впливатимуть?

— Першочерговим завданням оцінювання судді є визначення його індивідуальних потреб у підтриманні та вдосконаленні кваліфікаційного рівня, стимулювання до постійного самовдосконалення та професійного зростання. Цей інструмент законодавець закладав з огляду на те, що нині потреби суддівського корпусу вже виходять за рамки професійних знань, навичок і вмінь, сьогодні суддя має володіти значно ширшим колом компетенцій.

Те, як суддя ставиться до власної кваліфікації та її вдосконалення, відтепер буде оцінюватися різносторонньо. Результати регулярного оцінювання НШС та ВККС використовують під час реалізації визначених законом повноважень і завдань. Ці результати як складова суддівського досьє — невід’ємна частина професійної біографії судді та важливий елемент його характеристики, починаючи з того часу, коли особа стала кандидатом на посаду судді.

ВККС буде враховувати результати оцінювання при проведенні доборів і переведенні суддів. НШС, зважаючи на оцінки та рекомендації судді щодо напрямів самовдосконалення або проходження додаткового навчання, буде формувати плани підготовки відповідно до потреб суддів.

— Якими критеріями має послуговуватися викладач, виставляючи оцінки суддям?

— Тренер виставляє оцінки за кожен показник, передбачений відповідною формою анкети, зокрема за оволодіння знаннями, уміннями, навичками, акуратність і своєчасність виконання завдань. Суддя може отримати від 0 до 3-х балів, що, відповідно, означає недостатній або дуже високий показник. У цій же системі координат оцінюються аналітичні здібності, спроможність досліджувати інформацію, результативно взаємодіяти в команді, працювати під тиском, загалом 12 критеріїв оцінки.

Крім того, тренер фіксує в анкеті сильні сторони судді: працьовитість, прагнення до професійного зростання, толерантність, доброзичливість тощо.

«НШС змінила освітню доктрину, зокрема запровадила нові курси та методологію підготовки суддів»

— Чи не погіршить страх отримати погану оцінку результат навчання судді?

— Зважаючи на нові особистісно-моральні й кваліфікаційні якості та вимоги до суддів, НШС змінила освітню доктрину, зокрема запровадила нові курси та методологію підготовки суддів. Суддя може обрати для себе тренінг з тих питань, з яких хоче підвищити кваліфікацію, може повідомити про таку потребу школу. Тому страху отримати погану оцінку в більшої частини аудиторії немає. Адже всі, хто прийшов на тренінг, у першу чергу прагнуть здобути нові знання й навички та є достатньо вмотивованими. Мінімізує фактор страху й доброзичлива атмосфера всього процесу підготовки кадрів для системи правосуддя, а його інноваційність і динамічність викликають у суддів непідробний інтерес до проходження підготовки на тренінгах та обміну досвідом.

Психологи стверджують, що страх — це чудовий спосіб концентрації та мобілізації психіки особистості. Тобто, навіть відчуваючи страх, слухач або слухачка на тренінгу мають непогані шанси отримати вищі бали в ході оцінювання.

— Чому не прописано, що й судді зможуть оцінювати викладачів, що було б логічно?

— Насправді за результатами тренінгів НШС регулярно проводить анонімне анкетування всіх учасників. Суддя за результатами тренінгу може оцінити роботу викладача, рівень його підготовки, актуальність матеріалу та ще низку критеріїв.

Запровадження такого зворотного зв’язку допомагає вдосконалювати форми та зміст суддівської освіти. Це мотивує викладачів до пошуку нових форм взаємодії з аудиторією, невпинного самовдосконалення. Відзначу, що здебільшого судді високо оцінюють роботу викладачів, а якщо в анкетах до викладача висловлюються певні зауваження — ми проводимо детальний аналіз і приймаємо оперативні рішення.

«Мета — допомогти судді об’єктивно оцінити свої наміри щодо вдосконалення складових свого професійного життя»

— Наступний суб’єкт оцінювання — колеги. Судді мають оцінювати щонайменше 2-х колег за 3 роки. Якими при цьому критеріями вони мають керуватися?

— Взаємне оцінювання суддями-колегами — важливий фактор формування об’єктивної оцінки суддів та одночасно дієвий інструмент підвищення якості правосуддя. Адже постійній оцінці з боку колег підлягають не лише професійні знання й навички, а й низка інших критеріїв. Зокрема, культура спілкування з учасниками судових справ, з працівниками апарату суду, з іншими суддями, професійна етика. Часто у ЗМІ чуємо не найліпші відгуки про культурний рівень представників Феміди, тепер же матимемо змогу об’єктивувати ці дані.

Також судді зможуть оцінити психологічну культуру поведінки один одного: стриманість, контроль емоцій, стресостійкість. Оцінки й подальша робота над собою в цьому напрямі кожного судді в ідеалі мають підвищити психологічне здоров’я та атмосферу суддівських колективів.

Важливою також є оцінка доброчесності одного судді іншим, оскільки саме доброчесність очолює рейтинг якостей, які суспільство хоче бачити в тих, хто здійснює правосуддя.

Актуальними для динамічного розвитку правосуддя та всіх його інститутів є й оцінка колег щодо активності судді у сфері суддівського самоврядування та заінтересованості в підтриманні кваліфікації. Ці оцінки допоможуть сформувати в судовій владі когорту лідерів, які мають вивести правосуддя на якісно новий рівень. Крім того, важливо пам’ятати, що мета такого оцінювання — допомогти судді об’єктивно оцінити свої наміри у вдосконаленні всіх складових свого професійного життя. Це не конкурс, не контроль і не нагляд.

— Чи не призведе оцінювання суддів одне одним до розбрату в колективах?

— Тут треба зазначити, що будь-яка оцінка має суб’єктивну складову. А коли ми говоримо про оцінку суддями колег, то маємо зважати на існування полярних сценаріїв цього процесу: негативних оцінок і розбрату або ж корпоративної прихильності та високих оцінок. Однак сподіваюся, що в системі правосуддя більшість таких, хто послуговуватиметься принципом безсторонності в оцінюванні колег. Зрештою об’єктивність у цьому випадку — в інтересах усього суспільства. Якщо думка колеги дисонуватиме з іншими результатами оцінювання, то можуть виникнути питання до того, хто оцінював.

«Коли йдеться про кар’єру судді, то на прийняття рішень ВККС вплив громадськості буде помітний»

— Третім суб’єктом оцінювання є громадські організації. Відповідно до проекту зареєстровані представники ГО зможуть самостійно обирати суддів, яких оцінюватимуть. Чи не вийде так, що окремих суддів оцінюватимуть по кілька разів, а деякі жодного разу не підпадатимуть під цю процедуру?

— Коли йдеться про кар’єру судді та просування по службі, то на прийняття рішень ВККС вплив громадськості однозначно буде помітний. Принаймні проігнорувати оцінки громадськості, коли вони свідчать, наприклад, про недоброчесність судді, спосіб його життя, який не відповідає присязі, буде складно.

Одночасно це покладає на громадські організації серйозну відповідальність. Так, ГО, які забажають долучитися до оцінювання, будуть брати на себе зобов’язання провести незалежне оцінювання роботи суддів з не менш як трьох судів регіону. Це має забезпечити системність і відсіяти охочих тиснути на окремого суддю через оцінювання громадськістю.

Цей процес регламентований достатньо детально, аби убезпечити громадськість від спокуси зловживати можливістю оцінювати суддів.

Громадські організації мають оцінити: уміння та навички ведення судового процесу; уважність під час виступів сторін; неупередженість, дисциплінованість; культуру спілкування; володіння державною мовою та її чіткість і зрозумілість, а також зовнішній вигляд судді.

Щоб давати оцінку за таким широким колом критеріїв, представники громадськості мають бути належно підготовлені та вмотивовані. Сподіваюсь, що всі ці чинники допоможуть залучити громадськість до процесу оцінювання на доброчесних засадах та отримати синергетичний ефект.

«Запропонований методологією механізм достатньо диференційований і збалансований»

— Четвертий суб’єкт — сам суддя. Що таке самооцінювання? Чи здатна людина, фахівець у певній галузі, об’єктивно оцінити себе?

— Суддя може заповнити анкету самооцінювання в будь-який момент — як до, так і під час проходження підготовки та періодичного навчання в НШС. Це, на мою думку, ключове завдання самооцінювання — самостійно визначити ті сторони свого професійного образу, які потребують удосконалення, а також прогалини в знаннях і навичках, які суддя відчуває та прагне заповнити. Анкета самостійного оцінювання допоможе НШС з’ясувати, чи була підготовка ефективною та чи дала результати для професійного зростання.

— Чи не стане механізм оцінювання, запропонований авторами проекту, черговим засобом тиску на суддів? Чому?

— Після судової реформи країна, на мій погляд, змогла запровадити доброчесні критерії діяльності органів суддівського управління. Звісно, в окремих випадках судді, які отримають негативні оцінки, можуть вважати, що оцінювання — це тиск. Однак запропонований методологією механізм достатньо диференційований і збалансований. Завдяки цьому використати оцінювання як механізм тиску, навіть за наявності такого бажання, буде складно. Адже доведеться брати до уваги оцінку тренерів, колег, громадськості. Саме тому вважаю, що запропонований механізм оцінювання суддів є не засобом тиску, а додатковим ключем до процесу їхнього професійного зростання.