Без НАПК нет преступления

Подозрения в декларировании недостоверной информации могут основываться только на выводах нацагентства

Открытие уголовных производств за недостоверное декларирование и незаконное обогащение без выводов Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции является незаконным. Такую позицию поддержал Шестой апелляционный административный суд.

Він залишив у силі рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.10.2018, яким було відмовлено в задоволенні позовів двох громадських організацій до НАЗК про скасування роз’яснення від 8.12.2017 №1375 (справа №826/1160/18).

Як убачається з тексту роз’яснення, мотивом його прийняття було звернення нардепа, в якому той вказував на вибірковий характер кримінальних переслідувань та наявність тенденції до внесення правоохоронними органами до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за ст.366-1 («Декларування недостовірної інформації») та ст.368-2 («Незаконне збагачення») Кримінального кодексу без жодних перевірок та відповідних висновків НАЗК.

На думку Нацагентства, обставинами, які свідчать про декларування недостовірної інформації чи незаконне збагачення, можуть бути лише висновки, викладені в його рішенні за результатами повної перевірки декларації. Проте такі висновки не є автоматичним підтвердженням вчинення особою кримінального правопорушення.

Далі зазначено, що початку досудового розслідування за ознаками правопорушень, передбачених стст.366-1 та 368-2 КК, обов’язково має передувати:

• здійснення агентством повної перевірки декларації особи;
• встановлення за наслідками такої перевірки фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме: декларування недостовірної інформації та ознак незаконного збагачення, з наявністю підстав для притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності;
• відображення цих фактів у відповідному рішенні НАЗК.

Проте Національне антикорупційне бюро такій ініціативі НАЗК не зраділо. Майже відразу воно звинуватило НАЗК у намаганні змінити визначений Кримінальним процесуальним кодексом порядок досудового розслідування і перебиранні на себе повноважень Конституційного Суду. Хоча після реформи КС уже не має повноважень тлумачити закони України. А вибірковий підхід до порушення проваджень за стст.366-1 та 368-2 КК у НАБУ ніколи й не заперечували.

До речі, бюро, отримавши заяву про скоєння злочину, передбаченого ст.366-1 КК, часто передає це питання на розгляд НАЗК без унесення відомостей до ЄРДР. Про це свідчать відповідні ухвали, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень. То чому ж щодо одних осіб НАБУ порушує провадження без висновків НАЗК, а щодо інших направляє заяви в агентство для перевірки?

Нагадаємо, що позицію, висловлену в роз’ясненні НАЗК, підтримують і у парламентському Комітеті з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради. Як повідомляв «ЗіБ», розглядаючи подання Генерального прокурора про притягнення до відповідальності народного депутата Сергія Дунаєва, якого підозрювали у декларуванні завідомо неправдивих відомостей, комітет звернув увагу, що єдиним суб’єктом, уповноваженим перевіряти дані, вказані в деклараціях, є НАЗК.

З огляду на це члени комітету дійшли висновку: відомості щодо правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК, могли бути внесені до ЄРДР виключно на підставі перевірки декларацій, проведеної НАЗК, а не за рік до цього. При цьому комітет послався на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 11.04.2018 (справа №814/886/17).

З огляду на викладене можна припустити, що такі непослідовність та вибірковість органів досудового розслідування, як, власне, і повідомлення підозри за стст.366-1 та 368-2 КК без відповідних висновків НАЗК, щонайменше поставлять під сумнів законність дій правоохоронців на етапі досудового слідства.