Европа дала советы, как предотвратить коррупцию в мантиях
Если в обществе не будет бытовать мнение, что судьи берут взятки, это повысит доверие к судебной и политической системам государства. Это один из месседжей заключения Консультативного совета европейских судей. Для отечественных политиков это значит: чем реже они будут обвинять судей в коррупции, тем меньше будет подозрений и относительно их самих. Ведь для общества власть едина, и все в ней одинаковы.
Причини і наслідки
Як наголошено у висновку КРЄС «Запобігання корупції серед суддів» від 9.11.2018 №21, хабарництво серед суддів є однією з основних загроз суспільству та функціонування демократичної держави. Це підриває судову чесність, яка є основою правової держави та фундаментальною цінністю Ради Європи. Судова цілісність є першою передумовою ефективності та неупередженості національних судових систем.
А це тісно пов’язано з незалежністю суду. Адже неупередженість Феміди посилює громадську довіру до судової системи кожної країни, а значить, і до політичної системи держави.
За допомогою цього висновку, текст якого наводить портал «Судова влада», європейські судді із 47 держав — членів Ради Європи виробили спільну позицію щодо того, як запобігти випадкам корупції в судовій системі, а також перетворити суддю на основного учасника протидії цьому явищу.
Висновок спирається, зокрема, на рекомендації і документи антикорупційних організацій, а також резолюції Парламентської асамблеї РЄ та Європейської конференції суддів «Судова доброчесність та корупція».
Оскільки визначення поняття «корупція» у країнах-членах відрізняється, КРЄС пропонує стосовно суддів розуміти під ним «нечесну, шахрайську чи неетичну поведінку для отримання особистої вигоди або користі для третіх осіб».
Причини корупції варіюються від неправомірного впливу поза судовою владою до факторів самої судової системи та можуть бути об’єднані у кілька категорій: структурні, економічні, соціальні та особисті. При цьому наголошується, що ефективне запобігання корупції у судовій системі значною мірою залежить від політичної волі у відповідній країні щодо надання інституційних, інфраструктурних та інших організаційних гарантій.
Гарантії протидії
КРЄС відзначає, що важливою гарантією протидії корупції є належна законодавча база, яка повинна забезпечувати незалежність на всіх етапах кар’єри судді: від добору до дисциплінарної відповідальності. При цьому наголошується на неприпустимості перевірок, які виходять за межі загальноприйнятого перегляду кримінальних справ та фінансового становища кандидата. У країнах, де відбуваються такі перевірки, їх необхідно проводити відповідно до критеріїв, які можуть бути об’єктивно оцінені. Водночас кандидати повинні мати право на доступ до будь-якої інформації, отриманої в ході таких перевірок.
Компетентні органи мають забезпечувати судову владу коштами для гідного та належного виконання її місії. Адекватна заробітна плата, пенсії та інші соціальні виплати, контрольоване навантаження, належна робоча інфраструктура та безпека роботи як суддів, так і судових працівників є життєво необхідними для легітимності та доброї репутації судової системи. Це, на думку КРЄС, також є важливими складовими протиотрути від корупції в судових органах.
Правила етичної поведінки
У всіх державах-членах суддям має надаватися сукупність принципів етичної поведінки. Їх необхідно проілюструвати практичними прикладами, забезпечити підготовку питань етики, а також дати конфіденційні поради. При цьому судові органи повинні надавати консультації як на місцях, так і на центральному рівні.
Постійна система декларування активів сприятиме ідентифікації та подальшому уникненню конфліктів інтересів у разі вжиття відповідних заходів. Це, зазначено у висновку, приведе до більшої прозорості та сприятиме покращенню судової чесності.
Також важливо виробити надійні правила щодо відводу судді в разі явного або навіть потенційного конфлікту інтересів. А самим суддям слід пам’ятати, що вони несуть персональну відповідальність не тільки за свою поведінку, але і за судову владу загалом.
Критика як частина діалогу
Окрему увагу КРЄС приділила сприйняттю корупції як явища. Адже деякі держави-члени у відповідях на запитання повідомили, що сприйняття громадськістю рівня корупції в судовій системі значно перевищує фактичну кількість справ проти недоброчесних суддів.
КРЄС вважає, що причина таких розбіжностей між фактичною та уявною судовою корупцією полягає головним чином у непрозорості, тобто закритості судової системи. Хоча і визнає, що інформаційна політика судової системи ускладнюється обов’язком забезпечити справедливий судовий розгляд і повагу до презумпції невинуватості.
Водночас важливу роль серед факторів, що зумовлюють гіпертрофоване уявлення суспільства про корупцію в суддівських колах, відіграє неправильна поведінка інших професійних груп. Наприклад, прокурорів та адвокатів, які іноді впливають на громадську думку через засоби масової інформації під час розгляду конкретної справи.
У висновку наголошується: судова влада повинна усвідомити, що критика є частиною діалогу між трьома гілками влади та суспільством у цілому. Проте існує чітка межа між свободою вираження поглядів та легітимною критикою з одного боку і неповагою та надмірним тиском з іншого.
Натомість політики, високопосадовці та ЗМІ, особливо під час розгляду резонансних справ чи політичних кампаній, можуть скористатися спрощеними, популістськими або демагогічними аргументами та свідомо дезінформувати громадськість, щоб піддати судову систему безвідповідальній критиці, порушити принцип презумпції невинуватості. Отже, це може створити атмосферу суспільної недовіри до судової системи і в деяких випадках, як зазначено у висновку, порушити принцип справедливого судового розгляду всупереч ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Активна інформаційна політика
КРЄС зауважує, що існує кілька механізмів для посилення передумов легітимності та прозорості судової системи, а отже, і довіри громадськості до судової влади. Усі вони можуть бути об’єднані необхідністю активної інформаційної політики, зокрема надання відомостей про функціонування судової системи та оповіщення громадськості в тих випадках, коли виникає підозра щодо корупції.
КРЄС знову наголосила на важливості в цьому контексті висновку №7 (2005) про взаємодію судів та суспільства стосовно необхідного діалогу з усіма зацікавленими сторонами в системі правосуддя.
З метою посилення прозорості та довіри громадськості, як зазначено у висновку КРЄС №7 (2005), роль суддів полягає у використанні доступної, простої та зрозумілої мови у процесі та рішеннях.
Важливу роль у підвищенні прозорості судів відіграють їхні очільники. КРЄС вважає, що інтереси суспільства вимагають, аби вони інформували громадськість через ЗМІ про функціонування системи правосуддя. Це включає в себе й очікувані справи.
Іноді швидка та регулярна інформація, яка може бути надана без порушення конфіденційності, має важливе значення ще до фактичного винесення вироку. Вона може бути подана у формі прес-реліза або інтерв’ю. У цьому контексті КРЄС зазначає, що голови судів та/або працівники, які відповідають за зв’язки зі ЗМІ, мають отримати необхідні знання на практичних медіа-тренінгах.
Проте прозорість і довіра громадськості до судової влади — це не лише робота зі ЗМІ та суспільством, а й оцінка учасників процесу. Суддя, який зрозумілим способом пояснює свої рішення, а іноді — шлях, яким він дійшов висновку, як правило, породжує відчуття справедливого поводження навіть з боку сторони, яка програла справу.
Поважати незалежність
Крім того, КРЄС для формування сприйняття судової системи як прозорої, справедливої та неупередженої вважає життєво важливим те, що судді, адвокати та прокурори підтримують постійний діалог — з повагою до принципу судової незалежності. «Тенденція, яка спостерігається у деяких державах-членах, — намагання підірвати систему правосуддя — є реальною загрозою принципу верховенства права та належному функціонуванню демократичного суспільства», — наголошується у висновку.
Попри наміри обмежити обґрунтовані коментарі громадськості про роботу судів, необхідність захисту конституційної позиції судової влади лежить не лише на суддях, а й на представниках виконавчої та законодавчої гілок влади, громадянського суспільства, ЗМІ тощо. Однак публічна критика судової влади повинна відповідати вимогам, викладеним у ч.2 ст.10 конвенції та п.18 рекомендацій CM/Rec(2010)12.
Отже, не така вже й корумпована вітчизняна Феміда, як її малюють політики. Залишилося докласти зусиль, аби переконати в цьому суспільство.
Засідання Консультативної ради європейських суддів проходило в хорватському Загребі.
Материалы по теме
Как декларировать ОВГЗ и операции с ними
19.03.2024
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!