Всем, а особенно — апелляционной инстанции

Цифровая эра документов наступит после технического вооружения

После назначения внеочередного XVI съезда судей на 19—20 декабря члены Совета судей вернулись к решению крайне важных для всей системы правосудия вопросов. Как раз из-за их серьезности с рассмотрением некоторых решили не торопиться, а перенести на следующее заседание.

Пригоди електронного суду

За словами членів ради, жодне з питань, поставлених на розгляд, не вирішувалося так довго, як запуск електронного суду. Тиждень за тижнем у суддів виникали все нові й нові питання, але зовсім не правового характеру. Технічна складова цифрового документообігу аж ніяк не входить до компетенції здійснювачів правосуддя, тому починати доводиться з азів.

Наразі суди належно не забезпечені комп’ютерами і сканерами. Але їм поставили завдання перевести всі папери в електронну форму до 1 січня 2019 року, а йдеться про майже 3 млн справ.

Як заявив Андрій Жук із Тернопільського окружного адміністративного суду, техніка, яка є в розпорядженні, не розрахована на режим безперебійного сканування. Після опрацювання 300 документів машини просто «вмирають».

Хоча не всі суди муштрують свої комп’ютери. Інна Плахтій з Луцького міськрайонного суду Волинської області повідомила, що деякі прямою вказівкою просто нехтують, але санкції до них не застосовують.

Нині, за підрахунками заступника голови Державної судової адміністрації Сергія Чорнуцького, установам бракує 1900 одиниць техніки. Утім, проект ЄСІТС досі у планах, і хоч рішення РСУ майже готове, але досі не ухвалене.

У зв’язку із цим Вікторія Чорна з Дніпропетровського окружного адміністративного суду запропонувала поставити всеукраїнське сканування на паузу до прийняття рішення, яке знову довелося відкласти до наступного засідання.

«Самоврядники» порадились і вирішили, що зупинити, а через 2 тижні знову запустити процес, який уже повільно, але впевнено рухається, просто немає сенсу. До того ж судам дані вказівки щодо того, які документи потрібно оцифровувати, а які ні. Наприклад, матеріали справ, що не підлягають оскарженню, не підлягають і скануванню.

В.Чорна висловила ще одне зауваження: електронні документи не форматовані ні для системи ЄСІТС, ні для автоматизованої системи розподілу справ. Ці програми їх просто не підтримують. Але, як запевнив С.Чорнуцький, скани «дружать» із підсистемами й одразу направляються до баз даних, тому проблеми як такої немає.

Дехто із членів скаржився, що не міг ознайомитись із проектом не до кінця вистражданого рішення, адже побачив його за день до засідання. До того ж інформація про перебіг процесу в РСУ лише від самих судів. Тому О.Ткачук вирішив покласти обов’язки перевірки даних на ДСАУ. Поряд з технічними причинами ці аспекти зумовили відкладання ухвалення акта на 19 листопада.

Повороти до змін

Торкнулися вони запропонованого напередодні, але не затвердженого списку членів робочої групи з напрацювання спільних етичних правил юристів від РСУ. Разом із колегами з адвокатури та прокуратури вони розроблять новий кодекс і покінчать з аморальністю у системі правосуддя.

Об’єднати в одну команду планували Єгора Краснова з Касаційного господарського суду, Олену Журавську з Деснянського районного суду м.Києва, Вікторію Чебан із Шевченківського районного суду м.Чернівців, Оксану Марченко з Господарського суду м.Києва та Вадима Бутенка з Фастівського міськрайонного суду Київської області. Утім, виявилося, що асоціація за етику представлена кожною інстанцією та спеціалізацією, крім адміністративної. Тому замість В.Бутенка запропонували Олексія Котеньова з Харківського окружного адміністративного суду. І після цього відразу перейшли до попереднього огляду ще однієї заміни судді, але вже з апеляційної ланки.

На наступній зустрічі рада прийме рішення, ініційоване прекрасною половиною. У суддів уже зовсім скоро з’являться нові мантії та ще й у двох екземплярах — літні та зимові. Зразки обладунків оглянули: оцінили колір, форму й матерію. Яскравого прориву в палітрі мантій не відбулося: вони будуть чорного та темно-синього кольорів. Фасон досить простий і без претензій, разом з тим лаконічний та стриманий.

І тканина, на якість якої досить часто нарікали, на дотик досить приємна. Хоча деякі члени РСУ назвали вищеописаний зразок простим балахоном. Можливо, судді просто звикли до старого професійного одягу.