«Квазинотари» от Минюста

Появление новых субъектов регистрации усилит риски рейдерства

Государственных и частных нотариусов маловато, чтобы обеспечить потребности жителей сельской местности в совершении нотариальных действий. Поэтому предлагается создать еще и должность специального уполномоченного, который будет исполнять указанные функции. Однако юридическое сообщество высказалось против такой идеи.

На початку жовтня в нетрях парламенту визріла ідея, кому б іще доручити виконання функцій державного реєстратора та нотаріуса. Безумовно — виключно заради «захисту економічних та спадкових прав громадян у сільській місцевості».

Як відомо, з 1.01.2016 певні функції держреєстраторів та нотаріусів у сільських населених пунктах можуть виконувати посадові особи відповідних органів місцевого самоврядування, котрі уповноважені на вчинення таких дій. Проте нардепи вважають, що цього замало. Мовляв, громадяни, які проживають у сільській місцевості, та інші соціально не захищені верстви населення не здатні оплатити послуги приватних нотаріусів.

Проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (№9140) додає до переліку суб’єктів, котрі зможуть виконувати такі функції, «уповноважену особу органу юстиції». Її призначатиме і звільнятиме головне територіальне управління юстиції за погодженням з Міністерством юстиції. Крім того, прибирається умова відсутності нотаріуса в сільському населеному пункті, аби його функції міг виконувати представник органу місцевого самоврядування.

Нова уповноважена особа матиме можливість приймати заяви від спадкоємців, уживати заходів щодо охорони спадкового майна, призначати виконавця заповіту, вносити записи до державних реєстрів, а також посвідчувати правочини (договори купівлі-продажу, міни, дарування, довіреностей) у селах, селищах, селищах міського типу та містах районного значення.

Зокрема, такими послугами зможе скористатися особа, яка проживає або зареєстрована в селі, селищі, селищі міського типу або місті районного значення. І без будь-яких додаткових умов щодо малозабезпеченості. Тобто теоретично цими послугами зможуть скористатись і жителі, скажімо, Козина, де розташовані помешкання багатьох колишніх і нинішніх високопосадовців.

Прикметно, що виконувати таку відповідальну функцію, як реєстрація прав та оформлення спадщини, зможуть навіть бакалаври, котрі мають 2 роки стажу роботи в органах юстиції. Натомість як бонус вони отримають право через 5 років стати повноцінними нотаріусами, навіть не закінчуючи навчання, тоді як інші повинні відпрацювати мінімум 6 років та ще й не менше від половини з них — помічником нотаріуса. Більше того, пропоновані зміни викладені таким чином, що можуть розумітися як позбавлення вимоги для «уповноважених осіб» Мін’юсту складати кваліфікаційний іспит на право заняття нотаріальною діяльністю.

Не дивно, що в Асоціації правників України миттєво відреагували на таку законодавчу ініціативу. В асоціації наголошують, що нині питання доступності для населення нотаріальних послуг вирішено й коло суб’єктів, уповноважених на вчинення нотаріальних дій, не потребує розширення.

Натомість у разі ухвалення проекту №9140, на думку експертів АПУ, виникне реальна загроза створення в державі повноцінного «квазінотаріату» в особі уповноважених осіб органів юстиції. Тож замість належного регулювання, на яке має спрямовуватися будь-яка норма права, прийняття цього документа «призведе до негативного правового ефекту зі значною кількістю правових ризиків», включаючи посилення рейдерства. Адже новий суб’єкт не нестиме відповідальності за законність учинення реєстраційних дій.

Тож АПУ закликала профільний комітет, де розглядається проект, не допустити його прийняття.

Чимало зауважень до документа і в парламентських експертів. Зокрема, вони наголошують, що проблема недостатньої кількості державних нотаріусів у сільській місцевості має вирішуватися шляхом збільшення їх кількості, а також чисельності посадових осіб органів місцевого самоврядування, які виконують відповідні функції, а не за допомогою появи нових посадових осіб.