Оскорбленный пострадавший

ВСП призывает не тратить напрасно его время

Высший совет правосудия разбирался в особенностях земельных отношений в Харьковской области. Является ли правомерным решение о закрытии дисциплинарного производства относительно прокурора, которого обвинили в сокрытии признаков преступной деятельности работников Госкомзема?

Без вини обвинувачений

Розглядаючи скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 27.09.2017 №149дп-17 про закриття дисциплінарного провадження щодо прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Ілгара Гасанова, ВРП вперше натрапила на звернення, в якому працівника юстиції звинувачували у покриванні злочинців.

Зокрема, скаржник закликав притягнути І.Гасанова до дисциплінарної відповідальності, оскільки той не визнав його потерпілим у справі про спірну земельну ділянку. Він заявив, що його право власності на спірний наділ було порушено внаслідок протиправних дій службовців управління Держземагентства, які погодили проект відведення ділянки у власність іншому громадянину. Таким чином, працівник прокуратури обмежив його можливості для оскарження дій чиновників.

У свою чергу І.Гасанов повідомив, що не виявив достатньо підстав для визнання скаржника потерпілим, оскільки його право власності на спірну земельну ділянку не було скасоване. Він мав можливість вільно нею розпоряджатись, а інших підстав для визначення такого статусу немає.

Доповідач — член ВРП Алла Лесько зазначила, що позиція прокурора була розглянута судом у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом порядку. І фактів умисного порушення прав скаржника встановлено не було. Тому КДКП вчинила правильно.

Після нетривалої наради члени ВРП вирішили залишити без змін рішення комісії.

Вердикт без несподіванки

На таке рішення можна було очікувати. Адже логіка скаржника не зовсім зрозуміла. А.Лесько під час виступу неодноразово говорила, що скарга не має сенсу, оскільки рішення КДКП достатньо аргументоване та логічне.

Чи варто вимагати покарання для прокурора після закінчення судового процесу? Можливо, якби скаржник з’явився на засідання та пояснив членам ВРП свою думку, то рішення було б інше.

Таким чином, ВРП продемонструвала здатність розглядати різні скарги та звернення. Проте на вивчення зазначеної скарги був витрачений час, який, на думку багатьох членів Ради, міг бути використаний більш раціонально.

Скаржники ж, які звертаються до таких органів, мають розуміти, що звинувачення повинні бути обґрунтованими.