Изъяны и советы

Юристы рассказали, какие проблемы для плательщиков создадут наскоро написанные налоговые изменения

Традиционно в начале года юристы и бухгалтера вынуждены искать пути правильного применения норм противоречивых изменений, внесенных в Налоговый кодекс в последние дни декабря. А депутаты уже готовятся работать над ошибками.

Блокування по-новому

Уряд наприкінці кожного року перекроює положення законів, аби збалансувати бюджет, народні депутати намагаються пролобіювати свої інтереси. А платники податків у підсумку стають заручниками компромісів, опиняються перед загрозою санкцій за невиконання норм, які виконати неможливо.

Деякі з таких проблем, що виникли цьогоріч, обговорювали на спільному засіданні комітету з податкового та митного права Асоціації правників України та секції юрисконсультів АПУ.

Зокрема, відповідно до змін із 1 січня зареєстрована податкова накладна є підставою для права на податковий кредит. Не вимагається жодного іншого підтвердження, як-от висновку податківців для Державної казначейської служби. «На перший погляд, дуже прогресивна норма», — зазначила старший юрист практики вирішення податкових спорів компанії «KПMГ в Україні» Анастасія Колібаба. Однак цей припис пов’язаний з іншим, який дає Державній фіскальній службі право з 1 липня 2017 року зупиняти реєстрацію податкових накладних.

До цього часу Міністерство фінансів повинне розробити критерії ризикових операцій, за якими реєстрація може бути зупинена, та затвердити перелік документів, котрі платник має надати на підтвердження справжності операції.

Поки ж невідомо, наскільки ці критерії будуть чіткими та чи не створять вони можливості для зловживань митарів. Юристи розповідають, що вже зараз податківці, позбавлені можливості блокувати відшкодування ПДВ, не даючи висновку, просто не реєструють накладних. Тобто блокування відбувається на іншій стадії.

Крім того, не виключено, що, навіть коли накладна буде зареєстрована, у подальшому фіскали не спробують визнати операцію такою, що не пов’язана з господарською діяльністю. «Якщо щось не знайдеться на стадії реєстрації накладної, це не гарантує, що податкова в подальшому вже в рамках перевірки не донарахує зобов’язання. Вона може стверджувати, що у вас — фіктивні операції», — зазначила юрист.

Наприклад, якщо буде визнано фіктивним контрагента. Верховний Суд України в постанові від 26.01.2015 зазначив, що первинні документи контрагента, фіктивність якого встановлена вироком суду, не можуть уважатися належно оформленими. А в постанові від 22.03.2016 ВСУ визнав операцію фіктивною на тій підставі, що контрагент заперечив свою участь у ній.

Судам теж є робота

Позитивним кроком проголошено введення єдиного реєстру заяв на відшкодування ПДВ. Однак, по-перше, передбачено, що автоматичне відшкодування буде здійснюватися лише в межах коштів на єдиному казначейському рахунку. Їх, очевидно, вистачатиме не всім.

По-друге, А.Колібаба звернула увагу на проблему, яка може виникнути через судову практику, щодо способу захисту права на відшкодування ПДВ. Так, до 2015 року ВСУ вважав, що позивач має просити суд стягнути відшкодування податку з бюджету (постанови від 17.06.2008 та 24.02.2009). Проте згодом змінив позицію та зазначив, що необхідно зобов’язувати ДФС давати висновок казначейству, на підставі якого здійснюється відшкодування (постанова від 16.09.2015).

Вищий адміністративний суд пізніше не погодився з такою позицією (ухвала від 4.02.2016). Та останнє слово було за ВСУ, який скасував цю ухвалу своєю постановою від 7.06.2016.

Проблема полягає в тому, що в перехідний період до 1 квітня, поки діятиме тимчасовий реєстр, ще можна буде виконати подібні рішення судів, надавши казначейству висновок ДФС. Однак надалі такого висновку не передбачено. «Думаю, що в дуже багатьох виникне питання, як виконати рішення, враховуючи, що висновків більше немає», — спрогнозувала юрист.

Єдиним виходом із цієї ситуації вона вбачає зміну способу виконання рішень. Для цього платник має звернутись або до суду, або до виконавця, котрий і повинен просити про зміну способу виконання рішення. Правда, не виключено, що суди відмовлятимуть у задоволенні таких клопотань, посилаючись на практику ВСУ.

«Кодове» питання

Ще одна проблема, з якою зіткнулися платники, — необхідність зазначати в накладних коди Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. «У нашому холдингу це питання викликало найбільше зауважень, у тому числі з боку підрозділів бухгалтерії», — зазначила заступник начальника відділу податкового права юридичного департаменту Fozzy Group Анна Писанка.

З 1 січня 2017 року обов’язок відображати код УКТЗЕД у накладній покладено на кожного платника. При цьому ПК не передбачає, що податківці мають право визначати такі коди, що вони можуть приймати обов’язкові рішення із цього приводу тощо. Водночас фіскалам надаються повноваження застосовувати штрафи.

Виникає запитання: яким чином, на підставі яких документів платнику зрозуміти, правильний код він зазначив чи ні? А.Писанка звернула увагу на те, що самі податківці 10 лютого розмістили на офіційному сайті ДФС витяг із листа Торгово-промислової палати «Щодо можливості оперативного надання послуг з визначення кодів за УКТЗЕД/ДКПП» від 20.01.2017 №146/08.1-7.1. У ньому ТПП інформує, що система торгово-промислових палат «протягом всієї історії свого існування» надає послугу для визначення кодів товару згідно з УКТЗЕД.

Санкції є — правил немає

Проте як ДФС контролюватиме правильність кодів? Адже, крім того, що її повноваження із цього питання чітко не визначені, вона ще й не має на це ресурсів. На думку А.Писанки, коди запроваджувалися саме для боротьби зі «скрутками», тобто для відстежування руху товару за ланцюжком. Саме на цьому й сконцентруються перевіряльники. Натомість правильність коду поки не викликатиме їхньої надмірної уваги.

Утім, продавець лише до 1 січня 2018 року звільняється від штрафів за помилки в коді товару. При цьому ДФС у своїх листах не раз говорила, що відсутність коду прирівнюється до помилки (див. лист ГУ ДФС у Луганській області від 17.09.2015 №233/10/12-32-15-01-13). Тобто для продавця навіть відсутність коду поки що не матиме наслідків.

Натомість дане питання важливе для покупця, який має право на податковий кредит. Разом з тим ПК не містить жодних застережень із цього приводу. Більше того, в п.201.10 ст.201 ПК передбачено, що помилки в накладній, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, не можуть бути підставою для її неприйняття, «крім коду товару згідно з УКТЗЕД». Тобто відповідна помилка не дає прав покупцю на податковий кредит.

Єдиним послабленням можна вважати те, що для вітчизняних непідакцизних товарів можна вказувати не 10-значний, а 4-значний код. Та все ж правники застерігають: значної кількості судових спорів не уникнути. На користь покупця тут те, що практика як Європейського суду з прав людини, так і ВСУ застосовує принцип персоніфікації відповідальності. Тобто покупець не може її нести в разі помилки іншого платника.

Самі народні обранці, котрі брали участь у підготовці податкових змін, визнають, що затягування з прийняттям закону до останнього негативно позначилася на їх якості. Тепер необхідно вносити чергові зміни, аби усунути проблеми, наявність яких очевидна вже зараз. Робота в цьому напрямку триває.