или Виноваты ли тещи в том, что юристов не допустили к участию в конкурсе на замещение должностей в ВС?
Многих адвокатов, выразивших желание работать в Верховном Суде, Высшая квалификационная комиссия судей оставила за бортом. Что помешало им пройти первый этап отбора: отсутствие архива, адвокатская тайна или собственные родственники, отказавшиеся предоставить информацию о себе, и служители Фемиды, не упоминавшие в решениях фамилий представителей сторон? Вели расследование и искали ответы на эти вопросы участники круглого стола «Из адвокатов в судьи: миссия невыполнима?», организованного Ассоциацией адвокатов Украины.
Про архів і зазначення прізвищ
Зі 653 осіб, допущених до конкурсу на заміщення посад у ВС, лише 71 адвокат. Саме представникам цієї професії ВККС найчастіше відмовляла в подальшій участі в змаганнях за червоні мантії. На думку правників, передусім це могло статися через різне прочитання закону «кваліфікаційниками» та кандидатами.
«Сумніви, які стосуються норм законодавства про призначення суддів, мають тлумачитися на користь громадян, котрі звертаються для участі в конкурсі. Ми вважаємо, що є достатньо багато можливостей виявити некваліфікованих кандидатів: за допомогою тестування чи інших засобів. Тому на першому етапі завдання — підібрати якнайбільшу кількість достойних кандидатів, з яких потім робити вибір», — зауважив адвокат Олександр Поліводський.
За його словами, процедура добору суддів ВС має викликати довіру. Адже в такому разі прихильним буде й ставлення суспільства до нових «верховників» та судової системи в цілому. «Ми категорично проти того, щоб зривати якість процеси. Але очевидно, що є певні суттєві недоліки, які ще можна усунути й на які варто звернути увагу», — наголосив О.Поліводський.
Що ж стало на заваді допуску деяких адвокатів до конкурсу? Як відомо, виникали проблеми з підтвердженням 10-річного стажу роботи. Так, дехто вважав: необхідно довести, що адвокат вів одну справу на місяць. Інші ж висловлювали думку про представлення однієї справи на рік. Незрозуміло було, наголосили адвокати, копії яких рішень подавати. Наприклад, якщо правник бажає працювати в Касаційному адміністративному суді, то чи варто йому подавати рішення в цивільних, господарських або кримінальних справах?
Звичайно, можна було б «витягнути» необхідні вердикти з Єдиного державного реєстру судових рішень і надати ВККС. Однак проблема в тому, що здебільшого судді не зазначають у рішеннях прізвищ адвокатів, а записують, наприклад, «представник відповідача» чи «представник позивача», «захисник».
«Що врятувало мене? Те, що всі оригінали клієнтських договорів та доручення постійно складалися в окрему папку», — зізналася кандидат на посаду у ВС Ганна Вронська. Виходить, ведення архіву здатне виручити адвоката, який хоче змінити професію.
Також пропонувалося для підтвердження стажу надавати договори з клієнтами. Проте чи можна це робити без згоди останніх? «Де шукати того клієнта, якщо ви з ним працювали 10 років тому?» — запитували учасники круглого столу.
Дещо спробував роз’яснити член ВККС Павло Луцюк. За його словами, якщо адвокат надавав комісії одне рішення на рік, то вона йому це зараховувала за річний стаж. Дав він пораду і щодо «секретів професії»: аби не розкривати адвокатської таємниці, можна було долучати документи із замальованими прізвищами сторін.
На думку «кваліфікаційника», слід було б дозволити претендентам доносити документи, які вони забули подати. Однак більшість членів ВККС була проти такої пропозиції. Також П.Луцюк поділився іншими своїми ідеями. «Особисто я був за те, аби встановити квоти у ВС для науковців, адвокатів і суддів. Може, було б доцільно, якби була встановлена квота для адвокатів, наприклад 10%. Також уважаю, що трохи замало адвокатові мати 10 років стажу, аби йти до ВС. Адвокат, який має 25—30 років стажу, міг би сам податися на конкурс, а ті, хто має стаж від 10 до 25, мають отримати рекомендацію адвокатського середовища. І тоді була б певна відповідальність», — наголосив П.Луцюк.
До чого тут родичі?
У свою чергу адвокати звернули увагу на ще один момент. На їхню думку, збиралася велика кількість нікому не потрібної інформації. Щоб її знайти, здобувачам доводилося витрачати багато часу. Так, в анкеті кандидата є пункт, в якому необхідно вказати повні прізвище, ім’я, по батькові найближчих родичів (повнолітніх синів та дочок, батьків, рідних братів і сестер) та батьків другого з подружжя.
Також потрібно зазначити дату й місце їх народження, громадянство, адресу місця постійного проживання, місце роботи (навчання), посаду (якщо не працюють, то записати останнє місце роботи). «Якщо інформація кандидату не відома або стосунки не підтримуються, це необхідно зазначити», — йдеться в анкеті.
«Хотілося б сказати про роль тещі в призначенні суддів. Моя теща звільнилася 15—20 років тому. Я не знаю, як називається останнє місце її роботи. Є в анкеті опція: не підтримую зв’язків з тещею. Уявляєте, що подумають члени комісії, якщо побачать, що я не підтримую з нею зв’язків? А якщо теща побачить, то взагалі буде скандал. Якщо серйозно: в нас є декларація родинних зв’язків, там усе вказується. Може, теща не хоче, щоб повідомлялося, де вона працювала. Це її право. Тут виникає запитання: для чого така інформація збирається? Кому вона потрібна? Хто її перевірятиме?» — поцікавився О.Поліводський.
А от представники громадської ради доброчесності, напевно, вважають, що забагато інформації про претендентів не буває. Так, ВККС повідомила ГРД, що не надасть їй досьє кандидатів, адже документи не встигли перевести в електронний формат. Тож «доброчесники» написали листи претендентам із пропозицією надати інформацію про себе. Хоча такі повноваження ГРД не передбачені законом.
Утім, представники ради порадували адвокатів: пройти наступні етапи добору буде складніше не їм, а саме служителям Феміди. Так, у суддів не виникало труднощів із поданням документів. «Але щодо них є дуже багато інформації. Вона мусується в суспільстві. Дуже активно, з яскравим негативним забарвленням. Щодо адвокатів інформації в десятки разів менше. Більшість із них уперше заповнили публічну декларацію, тому зробити висновок, чи відповідають витрати доходам, неможливо. Негативної інформації практично немає. І це плюс», — зауважив член ГРД Сергій Верланов.
Він повідомив, що аналізував відомості щодо 36 кандидатів на посади у ВС. Серед них — троє адвокатів, стосовно жодного з них негативних висновків не буде. Тож, імовірно, етап перевірки на доброчесність адвокатам удасться пережити без великих утрат. Чого не скажеш про суддів.
***
Важко визначити, чи винні служителі Феміди в тому, що не потурбувались, аби прізвища адвокатів були в рішеннях, занесених до ЄДРСР, та родичі, інформацію про котрих не завжди можливо було знайти. Проте, як уважають експерти, припустити, хто є «підозрюваним» у справі про недопуск адвокатів до участі в конкурсі, можна. Так, у цих претендентів, напевно, не виникло б жодних проблем із поданням документів, якби, по-перше, законодавець чітко прописав усі нюанси проведення добору. А по-друге, якби ВККС не встановлювала власних правил гри.
ПРЯМА МОВА
Про відмову в участі в конкурсі з формальних підстав
Олександр ПОЛІВОДСЬКИЙ,
адвокат, член правління Асоціації адвокатів України, партнер ПФ «Софія»:
— Кожен, хто подав документи, але його не допустили до участі в конкурсі до ВС, повинен мати право отримати відповідь, в якій буде написана причина, чому йому відмовили. Зараз такої практики, на жаль, чомусь немає. Для чого це робиться? Щоб не можна було оскаржити рішення? Думаю, що це ознака неповаги до кандидатів. Їм не сприяли, навпаки, коли претендент на наступний день після подачі документів доносив документ, якого не вистачало, йому відправляли цей документ назад. Тобто хто не встиг, той запізнився. Фактично йде мова не про те, щоб дібрати найкращих кандидатів, а знайти привід, аби зменшити їх кількість із суто формальних підстав. Хіба це ознака поваги до кандидатів, які хочуть працювати на благо суспільства?
Про шанси на перегляд рішень щодо недопуску претендентів
Павло ЛУЦЮК,
член Вищої кваліфікаційної комісії суддів:
— Чи оберемо ми 120 осіб? Оберемо, а може, й ні. Така конкурсна процедура проходить уперше.
Ми подивимося, які в нас є помилки, недоліки, що потрібно виправити. І в наступних турах конкурсу обов’язково все виправимо. Це наше бачення, наш підхід.
Ми кожному дякуємо, хто дає відповідні пропозиції. Можемо ми це зробити чи ні? Це вже інше питання. Якщо почалася процедура добору кандидатів до ВС, частину осіб уже допустили до конкурсу, то, швидше за все, навздогін не будемо переглядати рішення та допускати інших осіб, яким раніше відмовили. Проведена вже спеціальна перевірка. Якщо допускати інших осіб, то потрібно буде зупинити перебіг конкурсу до ВС. І ми не впишемося в час, відведений на формування ВС. Це моя позиція. Як визначиться комісія — покаже життя.
Віце-президент ААУ Зоя Ярош та член правління Олександр Поліводський обмінювалися думками щодо того, які шанси в адвокатів стати суддями.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!