Не упоминай всуе ЕСПЧ!

Релевантно ли обладатели мантий применяют конвенционную ст.5 о праве на свободу и личную неприкосновенность

В соответствии со статистическими данными из 50 решений, которые Европейский суд по правам человека постановил против Украины в 2015 году, в 32 констатировалось нарушение ст.5 Конвенции о защите прав человека и основополагающих свобод. То есть у отечественных служителей Фемиды есть определенные проблемы с ее применением. Впрочем, по мнению правозащитников, не все так плохо: есть судьи, которые умело оперируют положениями конвенционной статьи и никогда безосновательно не ссылаются на нее в своих решениях зря.

Оцінити ситуацію

Минуло вже майже 11 років із часу появи закону, яким передбачено: під час розгляду справ суди мають використовувати конвенцію та практику страсбурзької інституції як джерело права. Однак і досі в гонитві за запровадженням європейських стандартів на українських судових теренах деякі служителі Феміди вдаються до копіювання чужоземних норм з конвенції, з рішень ЄСПЛ.

На думку експертів, так зване єврокалькування із часом кане в Лету і володарі мантій релевантно застосовуватимуть і положення конвенції, і практику ЄСПЛ. Останні будуть для законників не чужорідними елементами, а помічниками в дотриманні принципу верховенства права.

Аби оцінити реальний стан справ у цій сфері та визначити, чи відбуваються певні зрушення, Українська Гельсінська спілка з прав людини започаткувала щорічне вивчення національної судової практики щодо використання рішень Євросуду. У 2015-му правозахисники дослідили майже 860 тис. вердиктів, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За результатами аналізу УГСПЛ визначила 10 храмів Феміди, які вдало застосовують 67 рішень ЄСПЛ, узятих за основу в дослідженні (серед них — «Шабельник проти України», «Вєренцов проти України», «Веніамін Тимошенко проти України» та ін.). Перше місце посів Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, друге — Шаргородський районний суд Вінницької області, а третє — Апеляційний суд м.Києва.

Прогрес є

У минулому році правозахисники дещо змінили предмет дослідження: вирішили дізнатися, хто із володарів мантій вдало застосовує ст.5 конвенції (усього є 117 рішень ЄСПЛ, в яких визнано порушення Україною цієї статті). «Нині багато хто сварить суди, суддів звинувачують у всьому. І ми також часто критикуємо їхню роботу. Втім, вважаємо: важливо не тільки критикувати суддів, а й визначати певні досягнення в діяльності судів, які, безумовно, є. Сьогодні спостерігається великий прогрес у використанні практики Євросуду, особливо якщо порівнювати із ситуацією, яка була 20 років тому», — такими словами виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко відкрив захід, присвячений оголошенню служителів Феміди — переможців.

Він сказав, що рішення не оцінювалися по суті, не з’ясовувалося, яке з них правильне, а яке — ні. «Звичайно, ми розуміємо, що багато суддів не потрапили до списку, бо просто не згадували рішень Євросуду. Але це не означає, що вони не керувалися принципами, закладеними в рішеннях ЄСПЛ», — зауважив А.Бущенко.

На думку судді Верховного Суду України Богдана Пошви, це добре, що сьогодні неурядові організації відзначають тих володарів мантій, які зробили певний професійний вибір на користь захисту прав людини.

Про переможців

Хто ж з володарів мантій вразив правозахисників своїм умінням вдало, а не для годиться використовувати євронорми? Троє таких суддів працюють у столиці, ще троє — в Дніпрі, по двоє — у Вінниці та Одесі. До речі, найбільше прогресивних служителів Феміди — в Апеляційному суді Дніпропетровської області. Також до рейтингу потрапило двоє представниць установи, яка, за результатами попереднього дослідження, посіла друге місце серед тих інституцій, котрі вміло користуються певними рішеннями Євросуду, — Шаргородського райсуду Вінницької області.

«Багато моїх колег застосовують практику Євросуду. На жаль, ми ще не повною мірою знайомі з усіма прецедентами. Та вивчаємо їх, вдосконалюємося. Практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства. Тому трохи незрозуміло, чому обирали найкращих у застосуванні саме цієї частини законодавства», — зізнався один з переможців — Віктор Іванов з Приморського районного суду м.Одеси.

Крім того, він звернув увагу на ще одну проблему: шалений тиск на володарів мантій. «Не скажу, що на нас найбільше тиснуть, але в Одесі Приморський райсуд відомий тим, що в ньому блокується найбільше судових засідань, його найчастіше «мінують», чиниться тиск на суддів з боку активістів, правоохоронних органів. Та, незважаючи на складні обставини, судді не прогинаються під цим тиском і виносять справедливі рішення», — розповів про складні умови роботи В.Іванов.

У свою чергу ще один законник, якого відзначили правозахисники, — Валерій Лашевич з Апеляційного суду м.Києва зауважив: саме так має оцінюватися діяльність володарів мантій — за прийнятими ними рішеннями, бо саме вони є показником якості роботи. «А те, що робиться в нас на Вищій кваліфікаційній комісії суддів: оцінювання, тестування… Суддя наче студент: вивчив те, вивчив це, склав і забув», — наголосив В.Лашевич.

Обов’язок, а не право

Хоча для багатьох володарів мантій конвенційні статті втратили «статус чужорідного елемента», проте є й такі, які або забувають згадати про них у своїх рішеннях, або послуговуються ними безпідставно. Крім того, як свідчить практика розгляду страсбурзькою установою справ проти України, для вітчизняних служителів Феміди одним з найболючіших питань є застосування ст.5 конвенції.

На думку окремих експертів, визначення володарів мантій, які вміло використовують положення конвенції, є своєрідним показником того, що українські законники поступово відходять від формального та необґрунтованого згадування у своїх рішеннях євронорм.

Утім, фахівці звертають увагу й на те, що рейтинг неповно відображає реальний стан речей. І взагалі називати кращих чи гірших у питанні гарантування прав та свобод людини недоречно, адже всі судді повинні дотримуватися цих постулатів.