Что в судебной реформе настораживает судей КСУ?

Вчера в Конституционном Суде Украины закончилась открытая часть слушаний по судебным изменениях в Конституцию. Далее Суд будет работать в закрытом режиме. Заседание с перерывами продолжалось весь день, поэтому судьи имели возможность задать все возможные вопросы представителю Совета по вопросам судебной реформы Алексею Филатову.

Судді КСУ у своїх питання та ремарках до положень проекту №3524 звертають увагу на наступне:

1. Чим пояснюється відтермінування визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду? (відповідна норма набирає чинності через 3 роки з дня, наступного за днем опублікування закону про зміни до Конституції - ред.) 

В КСУ вказують на нелогічність такого підходу, особливо з огляду на те, що парламент свого часу погодив низку заяв стосовно визнання Україною юрисдикції МКС.

О.Філатов у свою чергу пояснює таке рішення безпековим  контекстом, міжнародною ситуацією та ситуацією на сході країни. Так, з урахуванням військового конфлікту, досвіду аналогічних країн, визнання юрисдикції МКС, за його словами, буде нести не лише позитив, а й певні ризики для України. Це, зокрема, стосується українських військових, які вимушені брати участь в конфлікті.

Саме з цих міркувань, та з урахуванням сподівань, що ситуація буде вирішена в найближчі рік-два, було запропоновано затвердити відповідний перехідний період.

2. Чи не є звуженням права на судовий захист положення проекту відповідно до якого юрисдикція судів поширюється лише на юридичні спори та кримінальні обвинувачення?

Норми проекту передбачають, що у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. На противагу цьому діючі норми Конституції визначають, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Судді також звертають увагу на рішення КСУ від 25.12.97 №9-зп відповідно до якого ч. 1 ст. 55 Конституції треба розуміти так,  що кожному гарантується захист  прав  і  свобод  у  судовому порядку.  Суд  не  може  відмовити  у правосудді,  якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи   порушені   або  порушуються,  створено  або  створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відмова  суду відповідно до цього рішення КСУ у прийнятті позовних та інших заяв,  скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції не може бути обмежене.

В свою чергу О.Філатов не вважає таке положення проекту звуженням прав. На його думку, мова йде про вдосконалення формулювання, щоб воно відповідало принципу розподілу влад. "Формулювання, яке є зараз, допускає дуже розширене тлумачення. Хоча воно не є загальною тенденцією, але має місце" - зазначив О.Філатов.

Тож відповідні зміни до Конституції були запропоновані з метою уникнення спокуси для суддів перебирати на себе функції законодавчої і виконавчої гілок влади.

На думку О.Філатова, ризик виконання судами непритаманних їм функцій є реальним.

3. Чи не є обмеженням права на доступ до правосуддя  визначений в проекті обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору? (проект передбачає, що законом може бути визначено обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору - ред.)

Вже традиційно О.Філатов відповідає, що не бачить тут жодного порушення, адже мова йде не про закриття шляху, а про його визначення, зокрема, через процедуру досудового врегулювання.

4. Яка система судів буде в Україні?

Положення проекту визначають, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до ВР Президент після консультацій з Вищою радою правосуддя. 

Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Також відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди, окремо закріплено статус адмінсудів. 

Чіткої та зрозумілої відповіді на це питання судді не отримали. О.Філатов лише відзначив, що відповідні питання будуть вирішуватись законом, а також слід враховувати зміни до Конституції стосовно децентралізації, так як ці процеси взаємопов'язані.

Визначення на рівні Конституції, за словами О.Філатова, всіх елементів судової системи сприятиме досить серйозній негнучкості структури.

5. Навіщо змінювати назву "Верховний Суд України" на "Верховний Суд"?

Таким чином, як зазначено в пояснювальній записці, збираються позбутись наслідків механічної адаптації в процесі якої "УРСР" замінили на "Україну". Однак у такому випадку, зауважують в КСУ, порушується логіка змін, адже залишається Конституційний Суд України, Президент України, Служба безпеки України і т.д. В такому випадку слід провести повну уніфікацію, а не лише стосовно Верховного Суду.

За словами О.Філатова, Конституційна комісія виходила з того, що в Україні може бути лише один Верховний Суд. Таким чином Комісія хотіла підкреслити унікальність та статус ВСУ.

6.  Хто і як перевірятиме високі моральні якості та доброчесність суддів? Що слід розуміти під цими термінами?

Такі вимоги до майбутніх суддів трохи спентеличили служитедів Феміди. Вони не розуміють як має відбуватись перевірка та як визначити, що суддя має саме високі моральні якості, а не, як висловився один з суддів КСУ, нормальні, звичайні.

Відповідаючи на це питання О.Філатов відзначив високі очікування суспільства в частині реформ в судовій гілці влади, а також зауважив, що критерій професійної компетенції також можна назвати суб'єктивним. А тому потрібно створити таку систему відбору, яка б не допускала подібних думок щодо необ'єктивності тої чи іншої перевірки.

"Доброчесність - це критерій універсальний. Не думаю, що він потребує законодавчого визначення, - сказав О.Філатов. - Щоб ми мали написати в законі? Що особа не має вчиняти злочинів? Не здійснювати неетичних вчинків? Це критерій, що відноситься до загальнолюдського розуміння і сприйняття, а тому потребує чіткої формули".

Звісно, були запитання і стосовно т.зв. монополії адвокатури. Так, відповідно до проекту для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, і виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення (докладніше про це читайте у статті "ЗіБ": Привид адвокатської реформи).

О.Філатов зауважив, що "професійна правнича допомога" означатиме, що держава гарантуватиме - відповідна особа, яка надає таку допомогу, є кваліфікованою (пройшла процедуру допуску до професії), керується у своїй діяльності правилами етики та у разі порушень нестиме відповідальність.

Звичайно, це не весь перелік питань, які турбують суддів КСУ в проекті №3524, також прозвучали думки стосовно механізму призначення та переведення суддів, їх відповідальності, порядку складення присяги тощо.

Разом з тим у Олексія Філатова немає чітких відповідей на низку запитань від суддів. Це він пояснює тим, що Конституція не повинна містити настільки конкретизовані положення, а про зміни до відповідних законів, якими ці питання будуть врегульовані, мова наразі не йде.

Про день і час оприлюднення висновку стосовно законопроекту про внесення змін до Конституції (стосовно правосуддя) учасників повідомлять додатково.

Зауважимо, КСУ повинен надати висновок щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Прослухати запис засідання КСУ щодо змін до Конституції в частині правосуддя можна за посиланням.

Також читайте: ВСУ оприлюднив свій висновок до судових змін до Конституції.

Закон і Бізнес