Председатель ССУ, судья ВС Валентина Симоненко:

«Кто-то должен быть умнее»

В течение пяти месяцев Совет судей и Высшая квалификационная комиссия судей пытались прийти к консенсусу относительно правил проведения квалификационного оценивания обладателей мантий. Представители ССУ настаивали на том, чтобы ВККС сначала исследовала досье служителей Фемиды, а уже потом, в случае необходимости, отправляла их на экзамен. Комиссия с этим не соглашалась, потому что считала такое предложение нарушением закона. И вот через месяц после завершения ХІІІ съезда судей ССУ пошел навстречу ВККС. Что вынудило совет предпринять такой шаг? Об этом журналист «ЗиБ» спросил председателя ССУ Валентину СИМОНЕНКО на брифинге для прессы.

«Рада погодилася з тим проектом, який запропонувала ВККС»

— Валентино Миколаївно, розкажіть, будь ласка, які документи, необхідні для проведення кваліфікаційного оцінювання, погодила рада.

— Рішенням РСУ від 11.12.2015 погоджено Порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання суддів, Положення про порядок складання іспиту та методику його оцінювання під час проведення кваліфікаційного оцінювання судді. Ви знаєте, що рада кілька разів намагалася погодити положення, у нас було багато зауважень до цих документів. Велика кількість пропозицій була врахована Вищою кваліфкомісією суддів. Тому рада, обговоривши всі ці питання на засіданні, погодилася з тим проектом, який запропонувала ВККС. Із цього часу кваліфікаційне оцінювання суддів має бути розпочато. Коли воно стартує, визначатиме комісія, оскільки саме вона має складати графік проходження суддями оцінювання. Думаю, найближчим часом такий графік з’явиться.

— Чи потрібно володарям мантій писати заяву для проходження первинного кваліфоцінювання? У чому полягатиме процедура? Які етапи проходитимуть законники та які випробування їм потрібно буде подолати?

— Для проходження первинного кваліфоцінювання суддя не повинен писати жодної заяви. Таке оцінювання відбувається з підстав і в порядку, передбачених законом. У положеннях закону «Про судоустрій і статус суддів» у редакції закону «Про забезпечення права на справедливий суд» зазначено: заява судді потрібна в тому випадку, коли йдеться про кар’єрне зростання. Тобто при переведенні до іншого суду, при переході на роботу до установи вищої інстанції або до установи іншої спеціалізації. В такому разі судді проходять конкурс на зайняття посади. А щоб узяти участь у цьому конкурсі, суддя пише заяву. Що стосується первинного кваліф-
оцінювання, то достатньо рішення ВККС про початок такого оцінювання відповідно до затвердженого графіку.

Потрібно відрізняти первинне кваліфоцінювання та інші оцінювання, передбачені законом. Це зовсім різні процедури. Згадані документи — порядок та положення — будуть застосовуватися не тільки для первинного оцінювання.

Що таке первинне кваліфоцінювання? Такий термін застосовується в законі «Про забезпечення права на справедливий суд». Це оцінювання повинні пройти всі працюючі судді країни. Воно розпочнеться зі складення суддями іспиту, потім — вивчення досьє та проведення співбесіди. До речі, іспит складатиметься з двох завдань. Перше — анонімне письмове тестування, яке проводитиметься у формі письмового викладення суддею запропонованих ВККС усталених правових позицій ВС та практики Європейського суду з прав людини з урахуванням інстанції та спеціалізації суду та судді. Друге — практичне завдання, яке виконуватиметься шляхом вирішення змодельованої членами колегії ВККС чи кваліфікаційної палати комісії практичної ситуації з урахуванням інстанції та спеціалізації суду і судді.

Якщо за результатами первинного кваліфоцінювання можливість здійснення суддею правосуддя у відповідному суді не підтвердиться, ВККС має прийняти рішення про направлення судді до Національної школи суддів для перепідготовки. Потім суддя проходитиме повторне кваліфоцінювання, яке теж складатиметься з двох етапів. Але тестування, яке проводитиметься в межах складення іспиту, вже буде, так би мовити, академічним (тобто класичним, з кількома варіантами відповідей на поставлене запитання. — Прим. ред.).

Крім того, таке ж «академічне тестування» передбачається для переходу судді до іншої установи. Також ВККС за наслідками дисциплінарного провадження щодо судді може дійти висновку, що суддя має неналежний професійний рівень, і направити його до НШС для підвищення кваліфікації. Потім такий суддя повинен пройти кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Якщо суддя, котрий залишив посаду і з часу звільнення якого минуло менш як 3 роки, захоче повернутися в професію, то він зобов’язаний пройти кваліфоцінювання (якщо минуло понад 3 роки, то відповідно до закону такому судді необхідно скласти кваліф-
іспит. — Прим. ред.).

«Говорити про будь-які цифри заздалегідь — це безвідповідально»

— Яка кількість суддів може бути «відсіяна» за результатами проведення первинного кваліфоцінювання?

— Я не можу передбачати. Якщо я щось говорю, то маю відповідати за свої слова. Є ВККС, яка повинна відповідально поставитися до проведення оцінювання. І вже за наслідками цього оцінювання комісія скаже, яка кількість суддів не пройшла його, а яка — відповідає займаній посаді. Говорити про будь-які цифри заздалегідь — це безвідповідально. Я розумію, що деякі політики вже називали певні цифри, але зачекаймо і вже після проведення оцінювання побачимо, що буде.

— Скільки володарів мантій працює в нашій державі?

— На це запитання також складно відповісти. Вже майже 800 суддів не працюють у зв’язку з тим, що в них закінчився 5-річний строк повноважень. Вони — судді, але правосуддя не здійснюють. Нині судова система працює в складних умовах. Чи не щодня хоча б в одного судді, призначеного на 5 років, закінчуються повноваження. Сказати, скільки сьогодні в нас працюючих суддів, важко, адже цифру потрібно з’ясовувати чи не щодня через те, що вона постійно змінюється.

— Хоча б приблизну кількість можете назвати?

— Працює приблизно 7 тис. суддів.

— Відповідно до Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання суддів напрямами перевірки є, зокрема, відповідність судді антикорупційним та етичним критеріям. Який механізм їх визначення?

— Все це перевірятиме ВККС, це її повноваження. РСУ погодила Положення про порядок ведення суддівського досьє. У досьє кожного судді будуть дані про відповідність його етичним та антикорупційним критеріям. Там міститиметься інформація про відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї; відповідність поведінки правилам суддівської етики та ін.

Крім того, згідно із згаданим положенням Вища кваліфкомісія може робити запити до різних органів. Якщо виникнуть певні підозри, що суддя, наприклад, у декларації не зазначив про наявне в нього майно або вніс до неї неправильні відомості, вона може звернутися до відповідних органів із запитом щодо перевірки даних.

— Наявність великої кількості скарг на суддю стане підставою для його відсторонення чи детальної перевірки? Чи взагалі, можливо, підставою для непроходження володарем мантії кваліфоцінювання?

— Якщо ми системно проаналізуємо всі згадані документи, необхідні для проведення оцінювання, які вже погоджені РСУ, то дійдемо висновку: сам по собі факт наявності великої кількості скарг не є підставою для того, щоб суддя не пройшов оцінювання. У цих положеннях зазначено: ВККС установлюватиме, яка кількість скарг надійшла на суддю, чи обгрунтовані вони. З’ясовуватиме й системність їх надходження, системність порушень, допущених суддею. Всі ці дані оцінюватиме Вища кваліфкомісія суддів. Вона розбиратиметься і в ситуації, коли, наприклад, суддя один раз порушив правила суддівської етики і на нього один раз поскаржилися. І тоді, коли громадяни часто скаржаться на суддю.

Адже ВККС створена, щоб дати оцінку роботі судді. Ми, судді, обирали на з’їзді членів ВККС, аби вони потім оцінювали нашу роботу. Це наші колеги, ми їх поважаємо, довіряємо їм.

«РСУ не ігнорує ні позиції з’їзду, ні міжнародних стандартів»

— Коли, на вашу думку, розпочнеться первинне кваліфоцінювання?

— На засіданні РСУ, яке відбулося 11 грудня, голова ВККС Сергій Козьяков зауважив, що оцінювання розпочнеться не раніше другої половини лютого. Комісія може спростити оцінювання, а може ускладнити його. Так, у багатьох суддів, призначених на 5 років, закінчуються повноваження. Нині в комісії приблизно 300 матеріалів щодо обрання суддів безстроково, які вона має розглянути й вирішити питання стосовно рекомендацій. Згідно із законом «Про забезпечення права на справедливий суд» судді, які подали на момент набрання ним чинності заяву про обрання безстроково, проходять оцінювання першочергово. Тому мені здається, що ВККС має саме із цього розпочати, аби не витрачати коштів на утримання суддів, які не здійснюють правосуддя.

До того ж ВККС необхідно заповнювати вакансії. Якщо Верховна Рада звільнить суддів, то до тих вакансій, які є сьогодні, додадуться ще 300. Щоб перевести суддів із одних установ до інших, потрібно провести для них оцінювання.

Сьогодні судді теж подають заяви про відставку. Їх доволі багато. Тому кількість звільнених посад зросте. Може статися так, що, крім суддів, які не мають 20-річного стажу роботи, або тих, що мають тільки 5-річний стаж, інших не залишиться.

Крім того, тривають дисциплінарні процедури. За наслідками дисциплінарних проваджень ВККС може застосувати до судді стягнення у вигляді тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя, яке передбачає, крім позбавлення права на отримання доплат до посадового окладу, обов’язкове направлення до НШС, а потім — кваліфоцінювання. Всі ці процедури проводяться паралельно. Комісія сама визначатиметься, як організувати всю цю роботу. Напевно, вона вирішить, що робити першим, а що другим.

— Чим відрізняється первинне кваліфоцінювання від інших оцінювань?

— Ніколи раніше первинного оцінювання суддів не було. З 2010-го проводиться оцінювання кандидатів на посаду судді, які добиралися на конкурсних засадах і проходили тестування, співбесіду, спецперевірку, складали кваліфіспит.

— У зверненні ХІІІ з’їзду суддів до Президента, Голови ВР, Прем’єр-міністра щодо забезпечення незалежності служителів Феміди зазначається: проведення тестування працюючих суддів суперечить міжнародним стандартам. Виходить, РСУ, погодивши документи, якими передбачено, що першим етапом первинного оцінювання є іспит, проігнорувала як позицію з’їзду, так і міжнародні стандарти?

— Ні. РСУ не ігнорує ні позиції з’їзду, ні міжнародних стандартів. Рада намагається показати суспільству, що судді не бояться жодного тестування й жодного оцінювання. Так само як судді не боялися перевірки, передбаченої законом «Про очищення влади». 99% суддів пройшли таку перевірку.

Нині ми намагаємося сказати суспільству: ми не боїмося. До цього часу ми вважаємо, що реальний результат може бути тільки після дослідження досьє. Бо іспит — це самі знання. Якщо суддя знає законодавство, це не означає, що він поводить себе відповідно до норм етики, не порушує закону, відповідає антикорупційним критеріям, його рішення є виваженими та обгрунтованими. Це можна перевірити тільки за наслідками дослідження досьє.

Міжнародні стандарти не заперечують проведення оцінювання. Водночас відповідно до них оцінювання повинно мати на меті не звільнення суддів, а встановлення їхньої кваліфікації. Ви знаєте, РСУ звернулася до Пленуму Верховного Суду з тим, аби він обговорив питання щодо внесення подання до Конституційного Суду стосовно визнання неконституційними положень пп.6 і 7 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про забезпечення права на справедливий суд» у частині звільнення з підстав порушення присяги суддів, які отримали негативний висновок за результатами повторного кваліфоцінювання. У листопаді Пленум ВС звернувся з таким поданням до КС.

— Чому ж документи так довго погоджувалися? РСУ тривалий час відстоювала свої позиції, а врешті-решт пішла назустріч ВККС. Чому рада зробила такий крок?

— Я б сказала так: хтось має бути розумнішим. Ми намагалися довести: саме так краще. Але якщо ніхто не хоче, щоб було краще, зробімо так, як записано в законі. І тоді побачимо, яким буде результат.