На Херсонщине назвали два секрета вынесения качественных решений по делам о преступлениях против жизни и здоровья личности
Выносить беспроблемные вердикты по делам о преступлениях против жизни и здоровья лица судьям Херсонщины удается благодаря незначительному количеству подобных правонарушений и профессиональному опыту.
Алгоритм прийняття рішення
У Великоолександрівському районному суді Херсонської області узагальнили практику розгляду кримінальних справ (проваджень) про злочини проти життя та здоров’я особи (стст.115—145 КК) за 2014-й. Торік у провадженні суду перебувало 54 справи цієї категорії. За період, що аналізується, розглянуто всі. У 16-х провадженнях постановлено вирок щодо 16 осіб. 38 проваджень закрито зі звільненням громадян від кримінальної відповідальності.
При призначенні кримінального покарання судді неухильно дотримувались вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через цю норму реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та його індивідуалізації. У кожному конкретному випадку при обранні санкції враховувалися ступінь тяжкості скоєного правопорушення/злочину, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, оскільки воно має бути необхідним і достатнім для виправлення цієї особи та запобігання вчиненню нею нових проступків.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого (підсудного), судді з’ясовували його вік, стан здоров’я, поведінку як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність незнятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім’ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку) тощо. Така інформація наводилась у мотивувальній частині рішення.
Визначаючи ступінь тяжкості скоєного злочину, судді виходили з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також з особливостей конкретного порушення й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин скоєно групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Без оціночних понять
За період, що аналізується, в провадженні суду перебувала тільки одна справа, порушена за ч.1 ст.115 КК.
Так, Особа 1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, пересуваючись по грунтовій дорозі, розташованій поряд з лісосмугою, між смт.Горностаївка Херсонської області та с.Заводівка Горностаївського району Херсонської області на відстані приблизно 540 м від автодороги №8 сполученням Каховка — Кам’янка-Дніпровська, на основі раптово виниклих неприязних стосунків з Особою 2 заподіяв останній два удари долонею правої руки в ліву частину обличчя та правою ногою в ділянку лівої нирки, в результаті чого Особа 2 впала на землю. Особа 1 нахилився до неї та з метою протиправного позбавлення життя, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті людини та бажаючи їх настання, здавив обома руками шию Особи 2 та душив її близько 2-х хвилин, що згідно з висновком експерта призвело до настання її смерті. Потім Особа 1 перетягнув труп з грунтової дороги до лісосмуги, після чого зник з місця події. Під час слідства було встановлено, що в 2013 році обвинувачений викрав 2 мобільні телефони в смт.Горностаївка, які продав в м.Каховці знайомому, а гроші витратив на свої потреби. При обранні виду та міри кримінального покарання обвинуваченому суд уважав обтяжливою обставиною перебування його в момент учинення правопорушення в стані алкогольного сп’яніння. Також суд урахував те, що Особу 1 раніше притягали до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, й те, що нові кримінальні правопорушення він вчинив у період умовно-дострокового звільнення. Разом з тим суд зауважив на те, що підсудний щиро розкаявся й активно сприяв розкриттю злочину, та призначив йому покарання у вигляді 12 років 2 місяців позбавлення волі з відбуванням у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Під час розгляду згаданої справи проблем не виникало.
Щоб довго не мучитись
Кримінальні провадження щодо злочинів, передбачених ст.118 («Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця») та ст.124 КК («Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця»), у 2014 році до суду не надходили.
За цей період суд розглянув тільки одну справу, порушену за ч.2 ст.121 КК.
Так, близько 21:00 Особа 3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись за місцем свого проживання в с. Благодатівка, під час раптово виниклої сварки з матір’ю Особою 4, переслідуючи прямий умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, правою рукою штовхнув у спину Особу 4, яка через це сильно вдарилася обличчям у кут одвірка та впала лівою частиною тіла на бильце ліжка. Після цього Особа 3 завдав одного удару кулаком по обличчю, від чого жінка, не втримавшись на ногах, упала назад, ударившись задньою частиною голови в кут серванту, впавши після цього на підлогу. Особа 3, продовжуючи її побиття, завдав 4 удари кулаками по обличчю, заподіявши жінці тілесні ушкодження, які згідно з висновком експерта за ознаками небезпеки для життя належать до тяжких. Від отриманих ушкоджень потерпіла померла. При визначенні підсудному виду та міри покарання було враховано обтяжливу обставину (вчинення правопорушення в стані алкогольного сп’яніння), рецидив злочинів, скоєння злочину щодо особи похилого віку. Крім того, за місцем проживання Особа 3 характеризувався негативно, зловживав алкоголем, свою поведінку не контролював, раніше вже притягався до кримінальної відповідальності і знову скоїв кримінальне правопорушення. Суд призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Під час розгляду цієї справи ознак способу, що має характер особливого мучення, встановлено не було. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, може мати місце лише тоді, коли його заподіяння супроводжувалось особливим фізичним чи моральним стражданням або особливим (нестерпним) болем для потерпілого. Зокрема, це можуть бути дії, спрямовані на тривале позбавлення людини їжі, пиття чи тепла, залишення її в шкідливих для здоров’я умовах та інші подібні дії. Особливим проявом таких дій слід визнавати мордування або катування.
Погроза з примиренням
Безпосередній об’єкт злочинів, передбачених стст.115—145 КК, — здоров’я особи. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози, має за мету вплинути на психічне здоров’я особи — зробити її життя дискомфортним, занепокоєним, таким, що піддається реальній небезпеці. Погроза вбивством може бути конкретною і реальною. Реальність погрози визначається достатністю підстав побоюватися її виконання, які в кожному випадку є різними. При встановленні реальності погрози суд з’ясовує форму, характер, місце, час, обстановку її висловлення, характер попередніх взаємин між винним і потерпілим тощо. Особливе значення при цьому має сприйняття погрози самим потерпілим, а також присутніми при цьому іншими особами. Такий злочин уважається закінченим з моменту сприйняття погрози потерпілим.
Наприклад, Особа 5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на подвір’ї будинку, де проживає його колишня дружина Особа 6, розташованого в смт. Велика Олександрівка Херсонської області, вчинив сварку, що виразилась у лайці на її адресу. Приводом для сварки стали неприязні відносини після розлучення та небажання відвідин колишнім чоловіком 2-х спільних малолітніх дітей. Під час лайки Особа 5 дістав ыз кишені розкладний ніж невеликого розміру, який він носив із собою для застосування з господарською метою, розклав його та почав розмахувати перед потерпілою, висловлюючи погрози щодо позбавлення її життя. Своїми діями Особа 5 дав потерпілій реальні підстави побоюватися за здійснення цих погроз.
У судовому засіданні від Особи 6 надійшла заява про закриття кримінального провадження у зв’язку з відмовою від обвинувачення. Вона пояснила, що помирилася з підозрюваним і не має жодних претензій до нього. Відмова потерпілої від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення відповідно до ч.4 ст.26 КПК, тому кримінальне провадження щодо Особи 5 було закрите.
У більшості випадків розгляду аналогічних проваджень потерпілі подають клопотання про закриття справи.
Річ у досвіді
Протягом минулого року справи, порушені за стст.117, 119, 127 та 136—145 КК, в провадження не надходили, а тому питання, пов’язані з кваліфікацією діянь осіб за цими статтями, не розглядались, складних питань щодо особливостей бланкетних і відсильних диспозицій норм при розгляді кримінальних проваджень не виникало.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК покарання призначалися в межах, установлених санкцією статті «Особливої частини» КК, що передбачає відповідальність за скоєний злочин.
Проведене узагальнення показало, що кількість розглянутих проваджень щодо злочинів проти життя та здоров’я особи невелика.
З другого боку, відсутність спірних питань може бути також свідченням багаторічного досвіду суддів Великоолександрівського райсуду, а також законності, обгрунтованості та справедливості прийнятих ними рішень.
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!