Арест как формальность

Председатель ВС и комитет ВР отказались разбираться в основаниях взятия законника под стражу, но согласие дали

Комитет Верховной Рады по вопросам правосудия и правовой политики дал согласие на арест судьи, которого обвиняют в получении взятки и уклонении от следственных действий. Вместе с тем на заседание появился сам законник, который сообщил о неоднозначности доказательств и намекнул на возможную их фальсификацию.

І знову гроші…

Черговим суддею, стосовно якого до парламентарів звернулась Генпрокуратура, став Павло Скутельник із Господарського суду Київської області. Його підозрюють в одержанні «неправомірної вигоди в особливо великих розмірах», за що Кримінальний кодекс передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Як повідомив заступник Генпрокурора Олег Заліско, гроші суддя отримав, коли розглядав справу щодо банкрутства підприємства Міноборони. Один з учасників процесу хотів змінити арбітражного керуючого, за що запропонував судді «винагороду» в розмірі $15000.

Гроші, розповів заступник Генпрокурора, суддя отримав, а слідчі це зафіксували. Наступного дня клопотання про усунення арбітражного керуючого було задоволено.

Після цього за справу взялися правоохоронці. Було проведено обшуки, за результатами котрих виявлено близько $26000, у тому числі $6000, які передали законнику, підкреслив О.Заліско. Цей факт, наголосив він, підтверджується як наявністю спеціальної фарби на купюрах, так і їх номерами, які збіглися з попередньо записаними.

Підтримав подання і Голова Верховного Суду Ярослав Романюк. Він зауважив, що в матеріалах справи зазначається, що суддя не з’являвся на допити, а знайти його за місцем проживання не вдавалось. Як наслідок, суддю довелось оголосити в розшук.

Несподівана зустріч

В той самий час, коли парламентарям повідомляли про розшук П.Скутельника, він перебував у цій же залі. До того ж, як наголосив адвокат судді Назар Кульчицький, той навіть виходив на роботу.

Висловив захисник і свої застереження щодо інформації, яку озвучив представник Генпрокуратури. За словами Н.Кульчицького, особа, яка нібито передавала гроші, — це провокатор, котрий узагалі не брав участі у справі й діяв «за настановами» правоохоронців. «Ця особа вчиняла активні дії у підбуренні до отримання хабара, але цього не сталось», — підкреслив адвокат.

Повідомив захисник і про деякі інші факти, що вказують на неоднозначність зібраних доказів. Зокрема, в дружини П.Скутельника вилучали ключі, після чого слідчі знайшли в помешканні гроші. Щоправда, не в сейфі судді, а під ним. До того ж купюри мали бути мічені з обох сторін, але фарбу виявили лише на торці пачки. Тобто, робить висновок адвокат, слідів мічення немає. «На нашу думку, мала місце провокація й фактично скоєння злочину слідчими Генпрокуратури», — підсумував Н.Кульчицький.

Крім цього, він наголосив, що суддю викликали на допит лише для отримання свідчень у справі. «Водночас право давати свідчення проти себе — це виключно право особи. Зокрема, у справі «Юрій Луценко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що взяття особи під варту з таких мотивів є порушенням ст.5 конвенції», — наголосив захисник.

«Те, що ви як колишній урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ прекрасно обізнані в практиці Суду, ми чудово знаємо. Але це не має жодного стосунку до питання, яке сьогодні розглядається», — парирував голова комітету Руслан Князевич. «Має», — напівпошепки промовив адвокат і, можливо, тим самим дав зрозуміти, яку стратегію планує обрати у випадку арешту судді.

П.Скутельник теж указав на факти, які свідчать не на користь прокуратури. Зокрема, за його словами, слідчий, який знайшов нібито мічені купюри, фотографував їх на телефон, а знімки пересилав невідомому адресату. Сама ж справа проти нього, переконаний суддя, відкрита «з метою рекету».

В пошуках крайнього

Озвучена інформація обурила народного депутата із фракції ПП «Народний фронт» Андрія Помазанова. «Ми отримали безпідставне, немотивоване подання на суддю. В мене запитання до голови ВС: чому ви підтримуєте такі подання Генпрокуратури?» — поцікавився парламентар.

На це Я.Романюк відповів, що не має процесуальних прав удаватися до оцінки й переоцінки зібраних доказів. «Я як посадова особа лише перевіряю, чи належною особою здійснено повідомлення про підозру, чи дійсно суддя набув статусу підозрюваного, чи санкції за злочин, в якому підозрюють суддю, передбачають міру покарання у вигляді позбавлення волі. Якщо це все так, Голова ВС відповідно до закону має підтримати і внести подання до парламенту», — пояснив він свою позицію.

У тому, що комітет також розглядає подання формально, переконаний Р.Князевич. За його словами, парламентарі мають перевірити, чи належний суб’єкт подання, а не досліджувати обставини справи.

Однак з такою точкою зору не погодився А.Помазанов, нагадавши, що відповідно до ст.220 закону «Про Регламент Верховної Ради України» комітет має визначити «достатність, законність і обгрунтованість подання».

У свою чергу позафракційний нардеп Сергій Міщенко поцікавився: якщо рішення комітету лише формальність, то чому це питання тривалий час обговорюється? До того ж, підкреслив він, надання згоди на арешт людини не може бути формальним, адже рішення комітету враховуватиметься парламентом.

Раніше члени комітету вже відмовляли Генпрокуратурі в задоволенні подань щодо арешту суддів. Як повідомляв «ЗіБ», суддя Господарського суду м.Києва Алла Пригунова розповіла нардепам, що відомості, вказані в матеріалах ГПУ, не відповідають дійсності, а комітет став на її бік.

Проте цього разу Р.Князевич переконав більшість присутніх колег у необхідності підтримати прохання Генпрокуратури. Як наслідок, питання буде винесене до сесійної зали.