На грани подозрения

или Почему затормозил конвеер отстранений?

Немало обладателей мантий по ходатайству Генпрокуратуры и по решению Высшей квалификационной комиссии судей отстранены от должностей в связи с привлечением их к уголовной ответственности. Впрочем, последнее заседание ВККС показало, что комиссия пристально следит за четким соблюдением ГПУ норм процессуального права и не может допустить небрежности в вопросах вершения судейских судеб. Однако отдельные действия комиссии в профессиональной среде вызывают удивление.

«Спорожніле» клопотання

До процесу відсторонення володарів мантій від посад завжди була прикута увага громадян та професійної спільноти. Хтось зловтішно потирав руки, очікуючи побачити «негідника в мантії» за гратами, хтось переймався власною долею і шукав у своїй роботі недоліки, до яких ГПУ теоретично могла б мати претензії. Швидше за все, така ситуація грала на руку правоохоронцям, які із завзятістю та натхненням поставили процедуру порушення справ проти служителів Феміди на конвеєр, який запрацював завдяки доволі поблажливому ставленню до нього ВККС. Мабуть, саме через це представники прокуратури послабили пильність і почали припускатися прикрих помилок, які, до речі, не вдалося приховати від кваліфкомісії.

Зокрема, певні недопрацювання члени кваліфоргану виявили під час розгляду клопотання прокуратури про відсторонення від посади судді Печерського районного суду м.Києва Оксани Царевич. Нагадаємо: володарку мантії підозрюють у винесенні завідомо неправосудного рішення у справі про адміністративне правопорушення, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ст.375 Кримінального кодексу.

Від самого початку суддя відстоювала позицію, що ініціювання подібних «розправ» є не що інше, як спроба прокуратури «залякати судову гілку влади, змусити мовчати та беззаперечно виконувати побажання процесуального керівника у безпідставно порушеному кримінальному провадженні». (див. №8 «ЗіБ»). Відомо також, що рішення, яке, власне, й стало приводом для порушення кримінального провадження, ніким не було оскаржене, включаючи прокуратуру (яка має на це право), і набрало законної сили.

Однак ВККС усе ж узяла на віру прокурорські доводи щодо неможливості здійснення правосуддя О.Царевич і на початку березня цього року відсторонила її від посади. Незгодна з такою позицією законниця у свою чергу поскаржилася на дії комісії та її рішення до Вищого адміністративного суду. Така активна позиція служительки Феміди дала плоди: ВАС задовольнив позов у повному обсязі, визнавши дії ВККС незаконними і протиправними. Приводом для скасування вердикту «кваліфікаційників» стала формальна помилка в поданні прокуратури: суддя просто не розглядала справу, за вердикт в якій їй пред’явили обвинувачення.

Та, очевидно, вчитися на власних помилках здатен не кожен. Адже цього разу неуважність ГПУ зайшла ще далі. На самому початку засідання ВККС адвокат О.Царевич Сергій Демченко пояснив, що прокурорське клопотання про відсторонення його підзахисної не може розглядатися комісією, оскільки О.Царевич у зазначеному в документі провадженні як будь-яка процесуальна особа не фігурує. «Ми отримали лист слідчого, яким мені відмовлено в ознайомленні з матеріалами справи як стороні захисту, оскільки «О.Царевич не має в зазначеному провадженні жодного процесуального статусу», —повідомив С.Демченко, пояснивши, що за таких умов його підзахисна не має навіть статусу підозрюваної. А це, звісно, виключає можливість застосовування до неї будь-яких запобіжних заходів.

Голова ВККС Сергій Козьяков попросив прокурора відреагувати на заяву опонента, спростувавши чи підтвердивши наведені ним факти. Втім, процес доказування легітимності зненацька «спорожнілого» клопотання дещо затягнувся.

У бюрократичному капкані

Представник ГПУ Олександр Білоус намагався пояснити таку відповідь слідчого тим, що віднедавна «справа О.Царевич» виділена в окреме провадження під іншим номером, і це начебто зовсім не спростовує попередніх слідчих дій, включаючи пред’явлення їй підозри в рамках попередніх процесуальних дій.

Однак, якщо проаналізувати норми ст.217 Кримінального процесуального кодексу, можна побачити, що рішення про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження приймається прокурором, про що відповідно до ч.8 вказаної статті виноситься постанова з викладенням мотивів. І логічно було б припустити, що цей документ не може зберігатися в таємниці від сторін кримінального провадження. Проте, за словами С.Демченка, жодних повідомлень про виділення матеріалів стосовно О.Царевич в окрему справу ні адвокат, ні його підзахисна не отримували. Тож і не могли знати про присвоєння провадженню іншого номера в ЄРДР.

Та О.Білоус поквапився розвіяти міф про адвокатську «необізнаність», наголосивши, що наразі С.Демченко успішно ознайомлюється з матеріалами в нового провадження й жодних зауважень до процесуального керівника стосовно виділення справи до цього часу не мав. До того ж представник Генпрокурора зазначив, що відсутні перешкоди для розгляду ВККС клопотання стосовно відсторонення судді від посади. Адже зміна номера кримінального провадження не змінює його суті.

Проте така заява правоохоронця посіяла сумніви в членів комісії. А додала приводів для обмірковування деяких процесуальних особливостей доповідь самої О.Царевич, котра заявила, що ні про які інші провадження стосовно неї, крім порушеного, їй невідомо. Вона наголосила, що норми ст.132 КПК висувають чіткі вимоги до подання клопотання в рамках досудового слідства. «Закон зобов’язує як сторону обвинувачення, так і сторону захисту подавати клопотання у конкретному кримінальному провадженні. У разі якщо матеріали справи виділяються в окреме провадження, клопотання, зокрема щодо забезпечення кримінального провадження (чим, по суті, і є відсторонення), подається вже в ньому», — пояснила О.Царевич.

Суддя також висловила здивування дещо поверховою позицією прокуратури стосовно складання процесуальних документів, зауваживши, що судова практика із цього питання усталена і досить жорстка щодо подібних «формальних невідповідностей». Отже, на думку служительки Феміди, єдиним виходом із ситуації буде повернення ГПУ клопотання про відсторонення як такого, що не відповідає вимогам ст.155 КПК.

Кваліфпозиція

«Кваліфікаційникам» знадобилося чимало часу для обміркування почутих аргументів. Більш як годину члени ВККС провели у нарадчій кімнаті перед тим, як оголосити неодностайне рішення. Так, С.Козьяков повідомив, що комісія задовольнила клопотання О.Царевич щодо повернення прокуророві клопотання про відсторонення. Проте, як виявилося, розгляд справи стосовно судді вирішено перенести, а в цьому засіданні кваліфоргану зробити перерву.

А все через те, що «кваліфікаційники» вважали за доцільне зобов’язати органи прокуратури надати копію постанови слідчого про виділення матеріалів стосовно О.Царевич в окреме провадження. Втім, деяким фахівцям така позиція ВККС здається доволі суперечливою. Адже з моменту повернення клопотання до прокуратури фактично втрачається предмет розгляду справи. І, витребовуючи у правоохоронців інші докази (клопотання), комісія фактично ініціює розгляд нової справи.

Про те, з яких причин кваліфорган вирішив узяти на себе обов’язки державного обвинувачення, знає лише нарадча кімната, таємницю якої не стали розкривати. Адже фактично єдине, що вимагається від прокуратури, — визнати свою помилку, направити стороні захисту постанову про виділення матеріалів в окрему справу і заявити клопотання за всіма правилами вже в рамках нового кримінального провадження. Тим більше, що, як принаймні наголошує О.Царевич, ні в неї, ні в її адвоката немає мети перешкоджати веденню досудового розслідування (бо досі володарка мантії активно співпрацювала зі слідством і не мала зауважень з боку процесуальних керівників).

Звісно, робити прогнози стосовно долі «спорожнілого» клопотання та його шансів на «життя» ще рано. Натомість можна припустити, що в разі поновлення розгляду вже нового подання ГПУ по суті ВККС отримає черговий судовий вердикт стосовно незаконності своїх дій. Адже фактично, повертаючи заявнику невідповідний документ, про розгляд питання по суті не може йти мови.

Втішає те, що на розв’язку чекати довго не доведеться, адже новий раунд у «справі О.Царевич» відбудеться 9 вересня. Сподіваємося, що до того часу ГПУ покращить свої знання КПК та усуне такі прикрі для неї помилки, а ВККС спробує їх не припуститися.