Спір до останньої інстанції

Найбільше шансів на касаційний перегляд мають малозначні адміністративні справи, найменше — господарські

Касаційні фільтри, що з’явились у законодавстві у 2017 році, розвантажили Верховний Суд і пришвидшили остаточне вирішення спору. Водночас це позбавило сторони можливості оскаржити рішення апеляційного суду. Серед адвокатів відповідні новели мають як прихильників, так і противників, належність до яких зазвичай визначається не правосвідомістю, а тим, виграно було спір в апеляційному суді чи програно.

Нові правила оскарження

Закон №2147-VIII, завдяки якому наприкінці 2017 року з’явилися нові редакції Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства, запровадив так звані касаційні фільтри. Це означає зміну порядку розгляду позовів, які є нескладними та мають невисоку ціну. Апеляційні суди стали останньою інстанцією в таких справах. За зальним правилом, рішення в малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню.

Проте касаційні скарги в малозначних справах продовжують подаватися. Адже законодавство передбачає випадки, коли останні підлягають касаційному перегляду. ЦПК, ГПК і КАС установлюють аналогічні підстави касаційного оскарження рішень у малозначних справах. Зокрема, це можливо в разі, якщо:

• касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для правозастосовної практики;

• наявний суспільний інтерес або справа для скаржника має велике значення;

• неможливо спростувати обставини, установлені оскаржуваним рішенням, під час розгляду іншої справи;

• справа помилково була віднесена до категорії малозначних.

За майже 2 роки дії нових редакцій процесуальних кодексів та введення касаційних фільтрів можна прослідкувати певні тенденції касаційних проваджень у малозначних справах.

Тенденції практики ВС

За статистикою, найбільше шансів на відкриття касаційного провадження мають малозначні адміністративні справи, найменше — господарські. Так, Касаційний адміністративний суд вирішував питання про відкриття провадження у 540 справах, які розглядалися в першій інстанції у спрощеному провадженні як незначної складності. У 437 випадках касаційне провадження було відкрито.

Для порівняння: Касаційний господарський суд відкрив провадження лише у 20 малозначних справах (загалом таке питання розглядалось у 44 випадках). Касаційний цивільний суд відкрив провадження у 186 з 237 малозначних справ, у яких вирішувалося це питання.

Для застосування касаційного фільтра не обов’язковим є визнання судом першої інстанції справи малозначною. Достатньо, щоб вона підпадала під ознаки малозначної, установлені законом. На це неодноразово звертав увагу Верховний Суд.

Зокрема, у справі №927/5/18 він наголосив, що розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, яке притаманне саме малозначним справам, свідчить про визнання справи такою, навіть за відсутності прямої вказівки на це в описовій чи резолютивній частині судового рішення. У справі №684/865/18 ВС констатував, що «малозначною справа є в силу своїх властивостей, незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції».

Водночас розгляд справи судом у порядку спрощеного позовного провадження не означає автоматично, що така справа є малозначною, а отже, що до неї може застосовуватися касаційний фільтр. Адже процесуальне законодавство розрізняє дві окремі категорії справ, що можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, а саме: малозначні та будь-які інші справи, віднесені до юрисдикції суду, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження. Такий висновок зробив КГС у справі №910/11701/18.

Сумнівне вдосконалення

Незважаючи на нетривалий час існування інституту малозначних справ, недавно у Верховній Раді зареєстровано проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації громадянами права на справедливий суд» (№10456). Ним, зокрема, передбачається внесення до ЦПК припису, що не можуть уважатися малозначними справи, які стосуються врегулювання сімейних (у тому числі аліментних), споживчих правовідносин, а також захисту честі, гідності та ділової репутації. Разом з тим ціна позову для малозначних справ у цивільному процесі знижується зі 100 до 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звуження категорій спорів, які можуть бути визнані малозначними, очевидно, призведе до зменшення кількості таких справ. Це підвищить кількість касаційних проваджень і збільшить навантаження на ВС. Водночас зниження ціни позову як критерію визнання справи малозначною призведе до аналогічного ефекту.

Автори проекту №10456 зазначають, що його прийняття зумовить підвищення доступу до правосуддя, оскільки малозначні справи розглядаються у спрощеному порядку без виклику сторін. Водночас видається, що письмовий розгляд справи дисциплінує позивача й відповідача та спонукає їх відповідальніше ставитися до заяв по суті справи. У цьому ключі аргументи, наведені в пояснювальній записці до проекту №10456, виглядають непереконливими, а необхідність зменшення кількості малозначних справ — сумнівною.

Касація — не обов’язкова

Показово, що противників касаційних фільтрів майже немає. Загалом ставлення суддів до касаційних фільтрів позитивне, адвокатів — нейтральне.

Разом з тим запровадження касаційних фільтрів відповідає принципу правової визначеності, на необхідність дотримання якого неодноразово вказував Європейський суд з прав людини. Так, у рішеннях у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного судового рішення лише через бажання нового вирішення справи. Касаційний перегляд не повинен замінювати апеляційний. Натомість існування двох різних поглядів на один предмет не є підставою для нового слухання справи.

Таким чином, інститут розгляду малозначних справ, що включає касаційні фільтри, є позитивною новелою, спрямованою на пришвидшення остаточного вирішення справи, розвантаження суддів та адвокатів. Перспективним є подальше вдосконалення цього інституту шляхом унесення змін до процесуального законодавства та формування правозастосовної практики ВС. Утім, об’єктивних підстав для звуження касаційних фільтрів наразі немає.